Постанова № 19228891, 10.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. Справа № 5023/6543/11(н.р.5023/455/11)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гончаренко С.В. (посв. №152 від 21.08.2009 р.)

позивача - ОСОБА_1. (дов. №53 від 05.01.2011 р.)

відповідача - Хоцянівський С.В. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4416Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 26 вересня 2011 року у справі

за позовом Прокурора Дзержинського району міста Харкова, в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просперіті", м. Харків

про виконання договірних зобов'язань

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просперіті", заборгованості з орендної плати в сумі 59777,09 грн. та пені у сумі 7780,44 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №3495 від 21 січня 2009 року, який укладено між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2011 року по справі № 5023/455/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011 року скасовано рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 року, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2010 у справі № 29/66-10, яким право власності на майно, що є предметом оренди, визнане за ТОВ „Харківбудінвестгруп”.

В ході нового розгляду справі № 5023/455/11 присвоєно новий номер - 5023/6543/11.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2011 року (суддя Буракова А.М.) у справі № 5023/6543/11 у позові відмовлено частково, стягнуто з ТОВ "Компанія "Просперіті" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму основного боргу у розмірі 33287,69 грн. та пеню у розмірі 314,52 грн., стягнуто з ТОВ "Компанія "Просперіті" на користь Державного бюджету України 336,02 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року в розмірі 26489,40 грн. та пені в сумі 7465,92 грн. відмовлено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати, та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Позивачем в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, для надання останньому можливості надати по справі додаткові докази - постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року по справі № 29/66-10, якою скасовано рішення суду першої інстанції про визнання права власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ „Харбудінвест”.

В обґрунтування клопотання позивач вказує, що зазначена обставина має значення для правильного вирішення справи №5023/6543/11, але 08.11.2011 року Харківським апеляційним господарським судом була оголошена лише вступна та резолютивна частини постанови у справі №29/66-10.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки на час винесення оскаржуваного рішення у справі № 5023/6543/11 рішення по справі 29/66-10 було чинним, постанова апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. не існувала, отже суд суд першої інстанції не міг керуватися нею, тому і апеляційна інстанція, переглядаючи оскаржуване рішення не може враховувати нові обставини, що виникли після прийнятя судом оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора і представників сторін, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

21 січня 2009 року між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач, орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просперіті" (відповідач, орендар за договором) був укладений договір оренди №3495 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху №58-1-:-58-7, загальною площею 88,0 кв.м. житлового будинку (технічний паспорт КП "Харківське МіськБТІ" №1698 від 07.10.2008 р.), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тобольська, 35, літ. "А-5", та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 21.01.2009 року №14 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень на конкурсних засадах".

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 21.01.2009 року.

Відповідно до п.п. 2.2 та 10.1 Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником Майна залишається територіальна громада м. Харкова, а Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди. Договір діє до 21.12.2011 р.

Згідно з п.п. 3.2., 3.5., 4.4. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03.10.2007 року. Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 20.01.2009 року розрахункова орендна плата складає 2 800,00 грн. в місяць без урахування індексів інфляції. Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі). Орендна плата за орендоване Майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що з травня 2009 року відповідачем орендна плата вноситься нерегулярно, станом на 01.12.2010 року існує заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати в сумі 59777,09 грн. Крім того, за несвоєчасне внесення орендної плати, відповідачеві нараховано пеню у розмірі 7780,44 грн., у зв'язку з чим, прокурор в інтересах держави в особі позивача, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення умов Договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі. Сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Колегія суддів, дослідивши позовні вимоги, встановила, що прокурором та позивачем до стягнення з відповідача заявлена сума заборгованості по сплаті орендної плати за період з травня 2009 року по грудень 2010 року у розмірі 59777,09 грн.

Однак, в матеріалах справи міститься рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2010 року по справі №29/66-10, відповідно до якого скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.11.2008 року серія САС №060856, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради та скасовано реєстрацію права власності, а також визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “ХАРБУДІНВЕСТГРУП - 2007” право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 58-1-:-58-7 літ. “А-5”по вул. Тобольська, 35, в м. Харкові, загальна площа яких складає - 88,0 кв. м.

Враховуючи дані обставини, беручи до уваги вищенаведені положення статей 759 та 761 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за період з травня 2009 року по грудень 2010 року у розмірі 59777,09 грн. підлягають задоволенню лише в частині стягнення заборгованості за період з травня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 33287,69 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 7 780,44 грн. за несвоєчасне внесення орендної плати, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.3.8. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за якій сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Слід зазначити, що відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - як того вимагає частина 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Дослідивши порядок нарахування позивачем пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 7780,44 грн., колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що наданий позивачем розрахунок є помилковим, оскільки нарахування пені здійснено за період з травня 2009 р. по грудень 2010 р., крім того, пеня нарахована по зростаючій сумі заборгованості, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 314,52 грн., а в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 7465,92 грн. слід відмовити, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в частині вирішення питання про задоволення позовних вимог відповідає чинному законодавству, є законним та обґрунтованим.

Однак, відповідно до абзацу 7 оскаржуваного рішення господарського суду Харківської області з відповідача на користь Державного бюджету України стягнуто 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу господарським судом першої інстанції покладені у повному обсязі на відповідача, за умов часткового задоволення позовних вимог.

З приводу викладеного колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на день винесення рішення місцевого господарського суду), судові витрати складаються, зокрема, з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з положеннями частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на день винесення рішення місцевого господарського суду), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом невірно стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, оскільки стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає сума у 117,30 грн., а тому в цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині покладення у повному обсязі на відповідача витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, за умов часткового задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 року у справі № 5023/6543/11 змінити, виклавши частину сьому резолютивної частини рішення в наступній редакції - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Просперіті" (61106, м. Харків, бульвар І. Каркача, 19, кв. 22, р/р 26008052300724 Харківський ГРУ Приватбанку в м. Харкові, МФО 351533 код ЄДРПОУ 34470853) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 117,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписано 11.11.2011 року