Постанова № 19228881, 10.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 18/1656/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 258 від 20.07.2011р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 16.05.2011р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Український страховий стандарт", м. Київ (вх. № 3830 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.07.11 р. у справі № 18/1656/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Український страховий стандарт", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Саламандра-Україна", м. Полтава

про стягнення 25500,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Страхової компанії "Український страховий стандарт" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "Український страховий стандарт" про стягнення 25500 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.07.2011р. по справі № 18/1656/11 (суддя Тимченко Б.П.) у позові відмовлено.

Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Представник відповідача у відзив на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує, вважає, що господарським судом Полтавської області прийнято рішення на підставі повного та всебічного дослідження всіх фактичних обставин справи, а тому підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2008 року в м. Донецьку по проспекту Мира сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Geely MR-7151A державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3. та автомобіля Opel Astra державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_4, що підтверджується розгорнутою Довідкою ДАІ № 6784 від 04.09.2008 року та Постановою Київського районного суду міста Донецька у справі № 3-16374/08 від 23.09.2008 року.

Автомобіль Geely MR-7151A державний номер НОМЕР_1 на момент виникнення ДТП був застрахований в ACT «АИС-Поліс», повним правонаступником якого є позивач- ЗAT «Страхова компанія «Український страховий стандарт», згідно з договором добровільного страхування транспортного засобу № 05/К 034302 від 14.02.2008р.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Opel Astra державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача ПАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна»відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № BС/0586148.

26.08.2008р. до позивача надійшов Акт автотоварознавчого дослідження № 1633/08-08 від 21.08.2008р. за яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Opel Astra, д/н НОМЕР_2 , становить 17 471,17 грн.

12.01.2009р. ЗАТ «СК «Український страховий стандарт»було складено Страховий акт № 10-2147/09, за яким розмір страхового відшкодування становив 17 219,16 грн.

Платіжним дорученням № 619 від 10.02.2009р. на суму 17 219,16 грн. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування.

13.03.2009р. було здійснено додатковий огляд автомобіля Opel Astra, д/н НОМЕР_2, внаслідок якого було виявлено додаткові пошкодження.

30.03.2009р. позивачем було отримано Акт автотоварознавчого дослідження № 597/09-03 від 20.03.2009р., за яким було встановлено, що додаткова вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Opel Astra, д/н НОМЕР_2, становить 9 839,88 грн.

14.09.2009р. до позивача надійшла заява страхувальника про доплату до страхового відшкодування за випадком, що стався 02.08.2008р.

23.09.2009р. з AT «СК «Український страховий стандарт»було складено Страховий акт № 10-2147/09-1 про доплату до страхового відшкодування в розмірі 9 839,88 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування за випадком, що стався 02.08.2008р., становив 27 059,04 грн.

Платіжним дорученням № 84 від 06.07.2010р. на суму 9 839,88 грн. було здійснено остаточну виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування та положень чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з рекомендаціями дирекції МТСБУ (Протокол № 153 Президії МТСБУ від 27.04.2006 р.) страховик за договором майнового страхування має право звернутися до страховика за договором ОСЦПВВНТЗ (страхування цивільно-правової відповідальності) з проханням відшкодувати кошти, сплачені в якості страхового відшкодування. Незадоволення такого прохання може розглядатися порушенням страховика за договором ОСЦПВВНТЗ зобов'язань перед своїм страхувальником.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, відповідальної за заподіяння шкоди на момент зазначеної ДТП була застрахована у відповідача, що підтверджується належним чином завіреною копією страхового полісу ОСЦПВВНТЗ № BС/0586148, відповідно до наведених положень законодавства, до позивача перейшло право вимоги потерпілої особи, якій він виплатив страхове відшкодування згідно з договором добровільного страхування транспортного засобу № 05/К 034302 від 14.02.2008р. ОСЦПВВНТЗ № BС/0586148.

У відповідності до п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого обовязковий ліміт страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 25500 грн., до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплати страхового відшкодування на суму 25500 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

27.12.2010 року позивач, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в порядку регресу за випадком, що стався 02.08.2008р.

Листом від 29.04.2011р. ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна»повідомило про відмову в задоволенні вищезазначеної вимоги.

Підставою для відмови було зазначено те, що гр. ОСОБА_4 не було своєчасно повідомлено ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна»про настання страхового випадку.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те. що згідно з п. 5 ст. 26 Закону України «Про страхування», підставою для відмови страховика у виплаті страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, а оскільки відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Саламандра - Україна»була повідомлена Страхувальником- ОСОБА_4 про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 02.08.2008 року, тільки 07 жовтня 2008 року, наявні передбачені зазначеною статтею підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Колегія суддів із зазначеним висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Законом України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цьогоЗакону.

Оскільки статтею 37 Закону Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»серед підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування не передбачено несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку, а наслідком таких дій страхувальника абз. г) п. п. 38.1.1. п. 38.1. статті 38 цього Закону передбачено інші наслідки ніж встановлені статтею 26 Закону України «Про страхування», а саме виникнення у страховика права на регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо транспортну пригоду, місцевий господарський суд неправильно застосував зазначені положення статті 26 Закону України «Про страхування»до правовідносин, що стосуються предмета даного спору, у зв"язку з чим дійшов неправильного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

Отже, позивачем на підтвердження позовних вимог та обставин, викладених в апеляційній скарзі, надані належні документальні докази, які знаходяться в матеріалах справи, та свідчать в їх сукупності про правомірність позовних вимог, тоді як відповідачем не надано належних аргументованих доказів, які б спростовували суму страхового відшкодування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у звязку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21 липня 2011 року у справі № 18/1656/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47 ЄДРПОУ 13934129) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, провулок Балтійський, 20 ЄДРПОУ 22229921) 25500 грн. страхового відшкодування, 382 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 07 листопада 2011 року