Постанова № 19228853, 08.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року           Справа № 5023/7129/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4449Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.11 р. у справі № 5023/7129/11

за позовом ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", м. Харків

до ПП "Інтерпро", м. Харків

про стягнення 8015,52 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. (суддя Мамалуй О.О.) позов задоволено. Стягнуто з ПП "Інтерпро" на користь ПП "ФК "Фармконтракт" заборгованість в розмірі 8015,52 грн., суму державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ПП "Інтерпро", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. по справі № 5023/7129/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 20.09.2011р. відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він просив перенести розгляд справи на 26.09.2011р. Справу було перенесено на 29.09.2011р., але, як зазначає апелянт, директор ПП "Інтерпро" вчасно не був повідомлений про це і через це не мав можливості надати документи про іншу суму боргу, а саме, за даними відповідача сума боргу складає 5670,94 грн.

Апелянт в судове засідання не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Позивач, ПП "Фармацевтична компанія "Фармконтракт", в судове засідання також не з’явився, 21.10.2011р. на адресу суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності позивача в зв’язку з важким матеріальним становищем підприємства. Позивач зазначив, що апеляційну скаргу не визнає та вважає необґрунтованою.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2011 р. між сторонами був укладений договір поставки № 1035, відповідно до умов якого позивач зобов’язався продати, а відповідач купити лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп в асортименті, по цінам і в кількості згідно видаткових накладних (рахунків-фактур), які являються невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором належним чином та поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладним, які мАються в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3. договору, оплата за отриманий товар здійснюється в строк, зазначеній в накладній.

Відповідач свої зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав.

В апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних контррозрахунків щодо розміру суми основного боргу.

Вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу –7786,02 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання господарського зобов’язання.

Пунктом 8.1 спірного договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням умов спірного договору та вимог чинного законодавства, господарський суд правомірно визнав вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 191,07 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої договірні зобов’язання щодо розрахунків за поставлений товар, а нараховані штрафні санкції підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Також, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції також правомірно стягнув з відповідача 3% річних в сумі 38,43 грн.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом бути присутнім як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, при цьому він був належним чином повідомлений про судові засідання. Тому, судова колегія вважає, що відповідач безпідставно ухилився від направлення в судове засідання свого представника, що свідчить про недобросовісне використання даним учасником судового процесу своїх процесуальних прав, в порушення вимог ст. 22 ГПК України.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. у справі № 5023/7129/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           Ю.О. Могилєвкін

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя О.В. Плужник

Повний текст постанови підписаний 09.11.2011р.