Постанова № 19228704, 05.10.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/4222/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Медуниця О.Є., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача не зявився

3-я особа (ТОВ"Харківські телекомунікаційні системи") ОСОБА_1., довіреність № 01/08/11-01

відповідача Гоголівського Ю.С., керівника

3-я особа (ТОВ “Українські цифрові комунікації”) Цзян М.Ю., протокол № 05/08-11 від 29.07.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3049Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 05 липня 2011 року у справі № 5023/4222/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", м. Київ

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Сервіс", м. Харків

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмежено відповідальністю “Українські цифрові комунікації”

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Телесвіт", звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами про витребування з незаконного володіння ТОВ "ІТ Сервіс" частини телекомунікаційної мережі ТОВ "Телесвіт", що включає: кабель магістральний (канал що розташований в каналізації ВАТ “Укртелеком” загальною довжиною 960 метрів обмежений точками: вул. Деревянко,1 та пр-кт Леніна, 59) будинкові розподільчі мережі, розташовані в житлових будинках за адресами: м. Харків, пр-кт Леніна 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71 та повітряно-кабельні і переходи між вказаними будинками та заборону відповідачу протиправно використовувати зазначені телемережі.

Рішенням господарського Харківської області від 05.07.2011 року (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння ТОВ "ІТ.Сервіс" частину телекомунікаційної мережі ТОВ "Телесвіт", що включає: кабель магістральний (канал що розташований в каналізації ВАТ “Укртелеком” загальною довжиною 960 метрів обмежений точками: вул. Деревянко,1 та пр-кт Леніна,59) будинкові розподільчі мережі, розташовані в житлових будинках за адресами: м. Харків, пр-кт Леніна 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71 та повітряно-кабельні переходи між вказаними будинками та заборонено відповідачу протиправно використовувати зазначені телемережі. Стягнуто з ТОВ "ІТ Сервіс" на користь ТОВ "Телесвіт" 170,49 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ "ІТ Сервіс", з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення незаконне, прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідачем 21.07.2011 р. подано уточнення до апеляційної скарги, в якому останній просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Позивач, ТОВ "Телесвіт" у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що вважає рішення суду законним, обґрунтованим та прийнятим при повному зясуванні всіх обставин справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга відповідача безпідставна. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник третьої особи - ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи" у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи - ТОВ “Українські цифрові комунікації” у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, у звязку з чим справа розглядається за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, вислухавши пояснення представника відповідача та представників третіх осіб, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

Позивач є власником телекомунікаційних мереж, що розташовані на території м. Харкова. Право власності на телекомунікаційні мережі набуте ТОВ "Телесвіт" на підставі договорів купівлі-продажу мереж та закріплене рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.09р. по справі №29\337-09.

Позивач передав зазначену телемережу у користування ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи" на підставі договору оренди для використання її з метою надання телекомунікаційних послуг.

Водночас, наполягає позивач, ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи" не може використовувати телемережу, що є власністю позивача, у відповідності з умовами договору оренди, як цілісну телемережу, оскільки окремою частиною телемережі на даний час безпідставно володіє та користується відповідач - ТОВ "ІТ.Сервіс".

Так, зокрема, відповідач незаконно заволодів частиною телемережі позивача, що включає в себе: кабель магістральний (канал що розташований в каналізації ВАТ "Укртелеком" загальною довжиною 960 метрів, обмежений точками: вул. Дерев'янко 1, та пр.-кт Леніна, 59), будинкові розподільчі мережі, розташовані в житлових будинках за адресами: м. Харків, пр-кт Леніна 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, та повітряно-кабельні і переходи між вказаними будинками. Загальна вартість зазначеного об'єкту становить 17 048,80 гривень.

Право власності позивача на зазначену складову частину телемережі підтверджується наступними письмовими доказами: договором купівлі-продажу магістралі №04\04, укладеним між ТОВ "Телесвіт" та ТОВ "Альфа Комунікації", рішенням господарського суду від 30.07.09р. по справі №29/337-09.

Будинкові розподільчі мережі розташовані у вказаних вище будинках на підставі договору сервітуту №208-08\ЕС від 03.102008 року, що укладено між позивачем та КП "Жилкомсервіс"; а кабель магістральний (канал обмежений точками: вул. Дерев'янко 1, пр.-кт Леніна 59) розташований в каналізації, що належить на праві власності ВАТ "Укртелеком" на підставі договору №379-10 від 25.10.2010 року, що укладено між позивачем та ВАТ "Укртелеком".

Наведеними фактами та доказами доведено право власності позивача на зазначену частину телемережі та законність розміщення будинкових розподільчих мереж та кабелю магістрального в житлових будинках та каналізації. Відповідач незаконно заволодів зазначеною частиною телемережі та користується нею.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на лист ВАТ "Укртелеком" від 26.04.2010 року, копія якого долучена до справи та вказує, що внаслідок таких дій, відповідач незаконно заволодів визначеною вище частиною телемережі, та розпочав її використання, шляхом подачі в зазначену телемережу власного сигналу, що підтверджується Актом позапланової перевірки додержання суб'єктом ринку телекомунікацій ТОВ "Альфа-медіа" законодавства про телекомунікації від 03.11.2009 року №580/02/08/1, копію якого було витребувано судом в порядку ст.38 ГПК України від Державної інспекції зв'язку та долучено до матеріалів справи.

Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає, що відповідач незаконно заволодів його телемережею, чим порушив право власності позивача.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, погодився із зазначеними доводами позивача, виклавши їх в мотивувальній частині рішення, а також послався на наступне.

Згідно зі ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, враховуючи при цьому підстави та предмет позову, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, (та підтверджує представник позивача у своїх письмових та усних поясненнях по справі) позивач, обґрунтовуючи обраний ним спосіб захисту свого права власності на телекомунікаційні мережі - витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача, посилається на незаконне заволодіння відповідачем частиною цієї мережі, а саме її використання, шляхом подачі в зазначену телемережу власного сигналу. Як зазначає позивач та вказав місцевий господарський суд, зазначені дії відповідача полягають в заволодінні відповідачем телекомунікаційною мережею позивача шляхом підєднання магістрального кабелю, що використовується ТОВ «ІТ Сервіс»для надання телекомунікаційних послуг до телемережі позивача. Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2011 р. пояснив суду, що його вимоги фактично полягають у відєднанні зазначеної частини мережі від телекомунікаційної мережі, яка використовується відповідачем та під'єднання вказаної частини мережі до телекомунікаційної мережі, яка належить позивачу. Разом із тим повивач не визначив свої позовні вимоги відповідно до зазначених технічних обставин та посилався в позовній заяві на ст.387ЦК України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачений такий спосіб захисту права власності як витребування власником майна з чужого незаконного володіння, який полягає у вимозі власника, який не володіє своїм майном до особи, яка не є власником цього майна та володіє ним без правової підстави.

Віндикаційний позов обумовлений правом власника щодо розшуку та повернення своєї речі і спрямований на встановлення відповідності між правом власності і володінням за допомогою переміщення речі із чужого незаконного володіння у володіння власника.

При цьому із суті такої вимоги, яка спрямована на повернення власнику того самого майна, що вибуло з його володіння випливає, що витребувати власник може лише індивідуально-визначене майно.

Згідно зі статтею 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки ій властивими ознаками, що вирізняють її з поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Позивач просить витребувати частину телекомунікаційної мережі ТОВ Телесвіт", що включає: кабель магістральний (канал що розташований в каналізації ВАТ “Укртелеком” загальною довжиною 960 метрів обмежений точками: вул. Деревянко,1 та пр-кт Леніна,59) будинкові розподільчі мережі, розташовані в житлових будинках за адресами: м. Харків, пр-кт Леніна 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71 та повітряно-кабельні і переходи між вказаними будинками та заборону відповідачу протиправно використовувати зазначені телемережі.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікаційна мережа це комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевими обладнаннями.

Ухвалами від 05 вересня та від 22 вересня 2011 року позивача було зобовязано надати пояснення, за якими індивідуальними ознаками спірні телекомунікаційні мережі можна відокремити від інших та надати докази в підтвердження своїх пояснень.

Однак позивач ухвал суду не виконав та його представник в судовому засіданні пояснив, що не може вказати індивідуальні ознаки належних позивачеві спірних телекомунікаційних мереж.

Представники відповідача та третьої особи також підтвердили відсутність індивідуальних ознак кабелю магістрального.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже позивачем не наведено ознак, які відрізняють зазначені частини телекомунікаційних мереж поміж інших однорідних мереж, а тому відсутня необхідна умова для застосування такого способу захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач користується телекомунікаційними мережами за адресами: м. Харків, пр-кт Леніна 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71 на підставі укладеного з їх законним користувачем - ТОВ «Українські цифрові комунікації» договору суборенди, яке в свою чергу орендує їх по укладеному з ТОВ «Тріолан 1101»договору користування кабельною мережею від 01.04.2011 р. № УЦК/А1.

На ці обставини посилається позивач та третя особа - ТОВ «Українські цифрові комунікації», яка на їх підтвердження надала належні докази: копію договору користування кабельною мережею від 01.04.2011 р. № УЦК/А1 та актів приймання- передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів відповідачу.

Тому позивач, не навівши індивідуальних ознак належних йому телекомунікаційних мереж, не довів, що відповідач використовує окрім наданих йому по договору суборенди телекомунікаційні мережі позивача.

Також слід зазначити, що дії відповідача, на які позивач посилається як на порушення його права власності на телекомунікаційну мережу, а саме від'єднання вказаної частини телемережі від телемережі позивача, та під'єднання вказаної частини телемережі позивача до телемережі, що використовується відповідачем по суті не повязані з позбавленням власника володіння, що також свідчить про відсутність необхідної умови для застосування такого способу захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому відєднання спірної частини мережі від телекомунікаційної мережі, яка використовується відповідачем та під'єднання вказаної частини мережі до телекомунікаційної мережі, яка належить позивачу відноситься до іншого способу захисту права власності, а саме такого захисту права власності від порушень, не повязаних із позбавленням володіння як усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з наведених обставин та норм, позивач обрав неналежний спосіб захисту порушення свого права власності, на які він посилається в підставах позову, та не довів обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія також вважає, що неможливо виконати рішення ( в тому числі в примусовому порядку) про витребування у відповідача та повернення позивачу кабелю магістрального, який є частиною телекомунікаційних мереж та не має індивідуально визначених ознак.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд внаслідок неповного зясування обставин, що мають значення для справи, дійшов неправильного висновку про задоволення позову, у звязку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню та необхідно прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 липня 2011 року у справі № 5023/4222/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесвіт»(01133, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1/2 ідент. код 33103969, п/р 26002300017032 в 1-й Київській філії АТ «Ві-АйБі Банк»м. Київ, МФО 321637 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ.Сервіс»(61099, м. Харків, вул. Північна, 12, ідент. код 34332355, п/р 26005049076000 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 85 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2011 р.