Постанова № 19228656, 08.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 № 48/205

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Остапенка О.М.

суддів: Іваненко Я.Л.

Скрипка І.М.

при секретарі: Боднар Н.З.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 15/07 від 15.07.2011 року;

від відповідача-1: ОСОБА_2 довіреність № 13лікв/вих. від 09.06.2011 року,

від відповідача-2: ОСОБА_3 довіреність № 225-кр-1219 від 25.08.2011 року,

від відповідача-3: ОСОБА_4 довіреність № 01/04-06 від 04.06.2011 року,

від відповідача-4: не зявились,

від третьої особи: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року

у справі№48/205 ( суддя Бойко Р.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо”, м. Київ,

до1. Подільської районної у місті Києві ради,

2. Київської міської ради,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Етернум”, м. Київ,

4. Товариства з обмеженою відповідальністю „Вевал”, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),

провизнання недійсними рішень та договорів, спонукання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою в якій, з врахуванням заяви про доповнення позовних вимог № 03/08 від 03.08.2011 року, просив суд:

1. визнати недійсним рішення Подільської районної у місті Києві ради ХІХ сесії V скликання від 12.02.2009 року № 514 "Про внесення змін до рішення Подільської районної у м. Києві ради від 12.07.2007 року № 227 щодо включення позиції 51 додатку 1 до рішення "Нежиле приміщення ТОВ "Інформаційно-дослідницький інститут "Інтерправо"вул.Верхній Вал, 62, літ. "В";

2. визнати недійсним рішення Подільської районної у місті Києві ради ХХ сесії (позачергової) V скликання від 12.03.2009 року № 548 "Про передачу до комунальної власності міста Києва будинку по вул. Верхній Вал, 62 В";

3. визнати недійсним рішення Київської міської ради ІІІ сесії VІ скликання від 09.07.2009 року № 782/1838 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва будинку на вул. Верхній Вал, 62-в";

4. визнати недійсним рішення Київської міської ради ІІІ сесії VІ скликання від 09.07.2009 року № 1007/2063 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 №62/723 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" в частині позиції 630 "Нежилий будинок м. Київ, вул. Верхній Вал, 62-в, 4, 121,8" розділу "Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)" "Група "А" додатка до рішення "Перелік обєктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації";

5. визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 19020407) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Етернум" (ідентифікаційний код 37003541), посвідчений 28.05.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за № 3301;

6. визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Етернум" (ідентифікаційний код 37003541) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вевал" (ідентифікаційний код 37264718), посвідчений 01.09.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 5324;

7. зобовязати Подільську районну у місті Києві раду здійснити приватизацію нежилого будинку у м. Київ, вул. Верхній Вал, 62-В, шляхом його викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" відповідно до рішення Подільської районної у місті Києві ради Х сесії V скликання від 12.07.2007 року № 227, яка приймається судом до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.02.2009 року № 514, від 12.03.2009 року № 548 та рішення Київської міської ради від 09.07.2009 року № 782/1838, від 09.07.2009 року № 1007/2063 суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки порушують право позивача на викуп нежилого будинку у м. Київ, вул. Верхній Вал, 62-В, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання їх недійсним, визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірної будівлі та зобовязання відповідача-1 здійснити приватизацію такої будівлі шляхом її викупу позивачем.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2011 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін та третьої особи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 08.11.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у звязку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідачів та третьої особи.

Представники відповідача-4 та третьої особи в судове засідання, яке відбулося 08.11.2011року, не зявилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.

Представники відповідача-1,-2,-3 в судовому засіданні 08.11.2011 року заперечували проти доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ТОВ „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.11.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 27.11.2001 року між Управлінням з питань майна району Подільської райдержадміністрації м. Києва (орендодавець) та ТОВ „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” (орендар) було укладено договір оренди приміщення по вулиці Верхній Вал, 62 літ "В" № 2720, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування будинок по вул. Верхній Вал, 62, літ. "В", загальною площею 119,3 кв.м.

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради Х сесії V скликання від 12.07.2007 року № 227 "Про затвердження переліків обєктів комунальної власності Подільського району м.Києва, що підлягають приватизації та внесення змін до попередніх рішень" затверджено перелік обєктів комунальної власності територіальної громади Подільського району, зокрема, нежилі приміщення та будинки, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, згідно з додатком № 1, відповідно до п. 51 якого включено нежиле приміщення по вулиці Верхній Вал, 62 літ "В".

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради ХІХ сесії V скликання від 12.02.2009 року № 514 "Про внесення змін до рішення Подільської районної у м.Києві ради від 12.07.20007 року № 227" вирішено внести до рішення райради від 12.07.2007 року № 227 "Про затвердження переліків обєктів комунальної власності Подільського району м. Києва, що підлягають приватизації та внесення змін до попередніх рішень" такі зміни: позицію 51 додатку 1 до рішення "Нежиле приміщення ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" вул. Верхій Вал, 62 літ. В" виключити.

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради ХХ сесії (позачергова) V скликання від 12.03.2009 року № 548 "Про передачу до комунальної власності міста Києва будинку по вул. Верхній Вал, 62 „В” вирішено передати до комунальної власності міста Києва будинок за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62 В, що належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва.

Рішенням Київської міської ради ІІІ сесії VІ скликання від 09.07.2009 року № 782/1838 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва будинку на вул. Верхній Вал, 62-В вирішено надати згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва будинку на вул. Верхній Вал, 62-В, що належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва та знаходиться на балансі КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".

Рішенням Київської міської ради ІІІ сесії VІ скликання від 09.07.2009 року № 007/2063 "Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки" вирішено доповнити додаток 4 до рішення переліком обєктів згідно з додатком (Перелік обєктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації Група "А") до цього рішення, зокрема, за № 630 нежитловий будинок в м. Києві, по вул. Верхній Вал, 62-В.

Наказами Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.01.2010 р. № 5-ПР та від 14.04.2010 року 253-ПР вирішено провести приватизацію нежилого будинку загальною площею 119,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62, літ. "В", шляхом продажу на аукціоні.

За наслідками проведення аукціону щодо продажу спірного нежилого будинку, оголошення про проведення якого було опубліковано в газеті "Дивіденди Інформ" № 3 (844) за 16.04.2010 року, переможцем було визнано ТОВ "Етернум".

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2010 року, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (продавець) та ТОВ "Етернум" (покупець), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3301, продавець продав, а покупець купив обєкт приватизації, а саме: нежилий будинок (літера "В") загальною площею 119,10 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62, що підтверджується актом прийому-передачі нежилого будинку № 629 від 09.07.2010 року.

01.09.2010 року між ТОВ "Етернум" та ТОВ "Вевал" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 5324, відповідно до умов якого ТОВ "Етернум" продало, а ТОВ "Вевал" купило у власність нежилий будинок загальною площею 119,10 кв.м., який розташований за адресою: місто Київ, вул. Верхній Вал, 62 (літ. "В"), що підтверджується актом приймання-передачі нежилого будинку від 01.09.2010 року.

Листом від 06.10.2010 року № 155/1/05-4853 Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" повідомило Інститут про те, що нежилі приміщення загальною площею 119,10 кв.м. в будинку № 62 літ. В на вул. Верхній Вал приватизовані шляхом викупу з аукціону.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" №27283015 від 10.09.2010 р. власником спірного нежилого будинку є ТОВ "Вевал".

Позивач посилається на те, що, по-перше, рішення Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009 року суперечить ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 2 ст. 19 Конституції України оскільки відмовлено у приватизації спірного майна не у визначений законом спосіб, по-друге, рішення Подільської районної у місті Києві ради № 548 від 12.03.2009 року суперечить ч. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" оскільки у звязку із прийняттям рішення про приватизацію спірного майна шляхом його викупу позивачем неправомірним є передача такого майна до комунальної власності міста Києва.

Вимоги в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради № 782/1838 від 09.07.2009 року та рішення Київської міської ради № 1007/2063 від 09.07.2009 року, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2010 року та від 01.09.2010 року і зобовязання відповідача-1 здійснити приватизацію такої будівлі шляхом її викупу позивачем обґрунтовані незаконністю рішень Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009 року та № 548 від 12.03.2009року, якими на думку позивача, його позбавили права приватизувати спірне майно.

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009 року вирішено внести зміни до рішення райради від 12.07.2007 року № 227, а саме: "позицію 51 додатку 1 до рішення "Нежиле приміщення ТОВ "Інформаційно-дослідницький інститут "Інтерправо" по вул.Верхній Вал, 62, літ. В" виключити".

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що наведена стаття регулює підстави відмови у приватизації за результатами розгляду заяви особи, яка має намір приватизувати державне чи комунальне майно, тобто на початковій стадії, що ніяким чином не стосується спірних відносин, адже за наслідком розгляду заяви було прийнято рішення № 227 від 12.07.2007 р. про включення спірного майна до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Таким чином, оскільки спірне майно було включено до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, а відмови на цій стадії не було, посилання позивача на порушення ч. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є безпідставними.

Згідно з абзацами 6 та 7 п. 4.1 і абзацу 4 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За змістом статей 8, 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців, а складовою такої оцінки є визначення вартості обєкта приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 34 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891за наявності заборгованості орендаря щодо викупу оборотних активів для підприємств, договір оренди з якими було укладено після набрання чинності Законом України від 14 березня 1995 року № 98 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій", а також у разі наявності простроченої заборгованості орендаря за оренду державного майна державний орган приватизації має право прийняти рішення про визначення дати оцінки після повного погашення орендарем цієї заборгованості.

Із наданої сторонами ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2009 року у справі № 35/352 вбачається, що провадження у справі за позовом заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у місті Києві ради та Комунального підприємства "Оренда" до ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" про стягнення 25 563,73 грн. припинено на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Із матеріалів вказаної справи, одержаної на запит суду, копії яких долучено до матеріалів справи вбачається існування у ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" заборгованості по сплаті орендної плати у період з 01.07.2008 року по 24.03.2009 року у розмірі 24611,53 грн., яка була сплачена лише 01.04.2009року.

Тобто, на момент прийняття оспорюваного рішення Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009 року у ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" було прострочення по сплаті орендної плати за користування спірним майном протягом 5 місяців, що згідно п. 34 Методики було підставою для відкладення визначення дати оцінки, що призвело до затримки передприватизаційної підготовки.

Рішення про включення спірного майна до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу прийнято 12.07.2007 року, а станом на 12.02.2009 року ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" порушило свої зобовязання по сплаті орендної плати за користування спірним майном (за період з липня по вересень 2008 року, яка була погашена в жовтні 2008 року, та за період з листопада 2008 року по березень 2009 року, яка була погашена в квітні 2009 року), що перешкоджало визначенню органом приватизації дати оцінки обєкта приватизації та отриманню довідки балансоутримувача про відсутність заборгованості, які необхідні для завершення передприватизаційної підготовки.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2008 року у справі № 3/176 за позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у місті Києві ради до ТОВ "Інформаційно-дослідний інститут "Інтерправо" про визнання недійсним договору оренди.

З вищевказаного рішення вбачається, що строк передприватизаційної підготовки спірного нежилого приміщення був прострочений та дане приміщення не могло бути приватизоване до того часу поки воно не буде переведено до нежилого фонду, а договір з метою такого переведення було укладено між позивачем та Головним управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) лише 17.10.2008 року.

Наведене вище свідчить про наявність вини саме позивача у недотриманні визначеного законом строку підготовки обєкту малої приватизації.

Таким чином, Подільська районна у місті Києва рада, як суб'єкт права комунальної власності (на момент існування спірних правовідносин), вправі за власною ініціативою змінювати або скасовувати свої рішення про включення комунального майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс, викуп) як з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України, так і в разі закінчення передбаченого строку приватизації, протягом якого потенційний покупець не скористався правом на придбання такого об'єкта, за винятком випадків, коли неукладення договору купівлі-продажу у вказаний строк сталося з вини продавця чи третіх осіб (зволікання з передприватизаційною підготовкою об'єкта з незалежних від потенційного покупця причин тощо).

Окрім того, зміст рішення Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009року свідчить не про скасування рішення Подільської районної у місті Києві ради від 12.07.2007 року № 227, а про внесення до нього змін шляхом виключення з додатку до рішення позиції 51 додатку 1.

Відповідно до ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За таких обставин, наведені позивачем обставини в частині визнання недійсним рішення Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009року не можуть бути підставою для визнання його недійсним, а Подільська районна у місті Києві рада як представницький орган відповідної територіальної громади правомірно скористалася своїм правом управління комунальним майном та внесло зміни до власного рішення, яке на той момент не було виконано, в т.ч. внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх господарських зобовязань по сплаті орендних платежів за користування спірним майном.

Рішенням Подільської районної у місті Києві ради № 548 від 12.03.2009 року вирішено передати до комунальної власності міста Києва будинок за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 62-В, що належить до комунальної власності територіальної громади Подільського району міста Києва.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на виконання рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року№ 84/84 "Про внесення змін до рішення Київради від 27.12.2001 № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва"" територіальна громада Подільського району міста Києва в особі уповноваженого органу передала комунальне майно до власності територіальної громади міста Києва.

Згідно із ч. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.

Посилання позивача на невідповідність рішення Подільської районної у місті Києві ради № 548 від 12.03.2009 року судом відхиляються, оскільки, по-перше, станом на момент прийняття наведеного рішення було відсутнє рішення уповноваженого органу про приватизацію спірного майна (майно виключено із переліку рішенням від 12.02.2009 року), по-друге, передача майна від територіальної громади району міста до територіальної громади міста здійснена не на підставі положень Господарського кодексу України, що виключає твердження позивача про протиправність такої передачі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним рішення Подільської районної у місті Києві ради № 548 від 12.03.2009 року.

Рішення Київської міської ради № 782/1838 від 09.07.2009 року про прийняття майна до комунальної власності міста та рішення Київської міської ради № 1007/2063 від 09.07.2009 року про приватизацію спірного майна шляхом проведення аукціону прийняті в межах повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про приватизацію державного майна" та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними рішень Подільської районної у місті Києві ради № 514 від 12.02.2009року та № 548 від 12.03.2009 року відсутні підстави вважати, що оспорювані рішення Київської міської ради та договори купівлі-продажу нерухомого майна від 28.05.2010 року та від 01.09.2010 року (стороною яких позивач не є) порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача, а відтак не встановлено визначених ст. 203 ЦК України підстав для визнання даних договорі купівлі-продажу недійсними.

Також, не вбачається підстав для зобовязання Подільської районної у місті Києві ради провести приватизації спірного майна, оскільки зазначене майно не належить до комунальної власності і підстави для його повернення у комунальну власність судом не встановлені.

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх посилань викладених в апеляційній скарзі, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011року у справі №48/205 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інформаційно-дослідний інститут „Інтерправо” на рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі №48/205 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року у справі №48/205 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4.Справу №48/205 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддяОстапенко О.М.

СуддіІваненко Я.Л.

Скрипка І.М.