Постанова № 19228666, 15.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011                                                                                           № 52/527

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Калатай Н.Ф.

          Чорної Л.В.

при секретарі:           

від позивача –Герасименко І.В.

від відповідача – Тетіор А.В., Євдоченко Н.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

"Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року

у справі № 52/527 (суддя – Чебикіна С.О.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія

"Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

до Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

про стягнення 136541,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів Мартюк А.І., Шипко В.В.

У зв’язку з перебуванням судді-доповідача Ільєнок Т.В. на лікарняному матеріали справи № 52/527 передано до відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду для повторного автоматичного розподілу.

Відділом діловодства Київського апеляційного господарського суду справа № 52/527, згідно автоматичного розподілу була передана в провадження колегії суддів під головуванням судді Баранця О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року справу № 52/527 прийнято до свого провадження. Розгляд справи № 52/527 призначено на 04.10.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у зв’язку необхідністю у витребувані додаткових документів розгляд справи було відкладено на 01.11.2011 року.

Представником позивача та відповідача подано пояснення по справі.

В судове засідання 01.11.2011 року представник позивача не з’явився про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим продовжено строк розгляду справи та відкладено на 15.11.2011 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 03 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Журналіст-3» (абонент) було укладено договір № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65.

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов’язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п.п. 1.10, 12.5 Правил. Наказ Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 190. Діють Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих абонент зобов’язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 136541,10 грн. боргу (37341, 79 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання + 62854, 08 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-50007 для потреб гарячого водопостачання + інфляційні втрати у розмірі 36345, 23 грн.).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.12.2003 року, укладеного між ними. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-7, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 4-50007, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.

Однак, договір № 03476/4-04 від 03.12.2003 року не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а також водовідведення, а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої та водовідведення.

Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів та водовідведення, у розмірі 62854, 08 грн. не ґрунтується на договорі № 03476/4-04 від 03.12.2003 року та є безпідставним.

Зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62854, 08 грн. з оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів та водовідведення, за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року відсутні, і відповідно суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 37341,79 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання, інфляційних втрат у розмірі 36345, 23 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач в період з грудня 2006 року по червень 2009 року включно надав відповідачу за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання обсягом 26177, 72 куб.м.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами.

ВАТ "АК "Київводоканал" є надавачем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у місті Києві.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання базується на принципах: науково обґрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у цій сфері тощо.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат та повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 9 даного Закону України "Про ціни і ціноутворення" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням встановлюють (затверджують) ціни (тарифи) на роботи (послуги) у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між встановленим (затвердженим) розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених робіт (послуг) за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" розпорядженнями Київської міської державної адміністрації встановлювались тарифи на теплову енергію (послуги теплопостачання) для всіх груп споживачів, що відпускається енергопостачальними організаціями і підприємствами незалежно від форм власності, тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення, які надаються суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності для всіх споживачів.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.08.2002р. № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення" встановлено та введено в дію з 01.09.2002р. тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2002р. № 273 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005р. № 342, згідно з якими повноваження Київської міської державної адміністрації щодо встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з водопостачання і водовідведення виключені.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006р. № 1576 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", погоджено розроблені ВАТ "АК "Київводоканал" та введено в дію з 01.12.2006р. тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал".

Дане розпорядження втратило чинність згідно з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 30.05.2007р. № 640.

Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 30.05.2007р. № 640 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" втратило чинність на підставі розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 28.08.2007р. № 1127.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.04.2008р. № 578, у зв'язку реалізацією повноважень, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом затвердження виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) нових тарифів на теплову енергію та комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації, які видавались на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548, зокрема розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2002 року № 1680 "Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення", яким встановлено та введено в дію з 01.09.2002 року тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 28.08.2007 року № 1127 погоджено розроблені ВАТ "АК "Київводоканал" тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ВАТ "АК "Київводоканал".

Дане Розпорядження втратило чинність з 01.06.2009 року згідно з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.04.2009р. № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 року № 842-р "Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві" зупинено дію, зокрема розпорядження голови Київської міської держадміністрації від 29 квітня 2009 р. № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 року № 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" погоджено ВАТ "АК "Київводоканал" тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води, в тому числі холодної води, що використовується для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води та водовідведення холодної і гарячої води, для здійснення розрахунків виробника послуг ВАТ "АК "Київводоканал" з виконавцями послуг усіх форм власності.

Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 року, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)від 30.05.2007 року № 640 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" є помилковим, оскільки дану постанову скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2009 року № К-2608/09.

Висновок господарського суду м. Києва про відсутність державної реєстрації зазначених вище розпоряджень КМДА у відповідних органах юстиції є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

З часу запровадження обов'язкової державної реєстрації нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, акти органів місцевого самоврядування, видані в межах своєї компетенції, і саме розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають.

Згідно з частиною 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування" до системи органів місцевого самоврядування відносяться, в тому числі, сільські, селищні, міські ради, а також їх виконавчі органи.

Відповідно до підпунктів 2 пунктів "а" частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" та статті 10 Закону України "Про столицю України –місто-герой Київ" встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення у місті Києві віднесено до компетенції Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

В силу статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, регулювання діяльності яких здійснюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та Національною комісією регулювання електроенергетики України відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України.

Виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) при прийнятті розпоряджень щодо затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги діяв як орган місцевого самоврядування відповідно до власних (самоврядних) повноважень, передбачених Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про житлово-комунальні послуги".

Таким чином з часу формування Київською міською радою власного виконавчого органу на базі міської державної адміністрації в м. Києві виконавчі функції органів місцевої виконавчої влади, здійснює Київська міська державна адміністрація. При виданні розпоряджень щодо зміни тарифів на житлово-комунальні послуги Київська міська державна адміністрація діяла як виконавчий орган Київської міської ради, оскільки ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачає встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади. Правомірність таких дій КМДА підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 справа № 1-45/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», яким визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 1.10 «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затверджених Наказом Державного комітету країни по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів України, повноваження щодо встановлення тарифів з оплати комунальних послуг водопостачання та водовідведення належить органам місцевого самоврядування, а саме їх виконавчим органам, а самі тарифи визначаються без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами їх розмірів та термінів введення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ПАТ «АК «Кнївводоканал» зобов'язаний застосовувати погоджені тарифи на послуги питного водопостачання та водовідведення. встановлення яких, законодавством України віднесено до меж компетенції органів місцевого самоврядування.

Такий висновок підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 по справі № 2а-57/09 (копія додається), якою визнано правомірними/законними розпорядження КМДА № 1127 від 28.08.2007.

Вказані висновки вказані в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2011 року № 42/676.

Так, Позивач в період з грудня 2006 року по червень 2009 року включно надав відповідачу за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання обсягом 26177, 72 куб.м., у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 37341, 79 грн., проте як вбачається з розгорнутого розрахунку позовних вимог, позивачем неправомірно було зараховано в погашення попередніх боргів 7488,00 грн. за кодом 4-7, а відтак заборгованість відповідача становить 29853,79 грн. (37341,79 грн. - 7488,00 грн. = 29853,79 грн.), та підлягає стягненню.

Позивач надав письмові пояснення щодо розпоряджень КМДА, які встановлюють тарифи, на підставі яких позивачем нараховувалась відповідачу вартість наданих послуг за спірний період з 01.12.2006 р., по 01.07.2009 р.

- з 01.12.2006 р. по 31.01.2007 р., - № 1576 від 30.10.2006 р., в редакції Розпорядження №143 від 12.02.2007 р., яке було визнано таким, що втратило чинність. Розпорядженням КМДА № 640 від 30.05.2007 р., (був зроблений перерахунок у лютому 2007 р.) по тарифу водопостачання в сумі 0,89 грн., та водовідведення 0,54 грн. - з 01.12.2006 р. по 01.09.2007 р., - № 640 від 30.05.2007 р., по тарифу водопостачання в сумі 0,89 грн., та водовідведення 0,54 грн. - з 01.09.2007 р. по 01.06.2009 р. -№ 1127 від 28.08.2007 р.

Позивачем не надано належних доказів наявності у відповідача заборгованості, яка утворилась до грудня 2006 року та не доведено правомірності зарахування зазначених коштів в рахунок погашення боргів попередніх періодів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснивши власний розрахунок інфляційних витрат, вважає, що стягненню підлягають інфляційні витрати в розмірі 10830,88 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2011 року у справі № 52/527 скасувати та прийняти нове рішення.

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, р/р 26007401027854 в Київській центральній філії АППБ «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 22908645) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, п/р 2600755010771, код 03327664) 29853,79 грн. основного боргу, 10830,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 406,90 грн. витрат по оплаті державного мита, 93,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 7, р/р 26007401027854 в Київській центральній філії АППБ «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 22908645) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, п/р 2600755010771, код 03327664) 203,45 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

          3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

          4. Справу № 52/527 повернути до господарського суду міста Києва.

          5.Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

                                                                                          Чорна Л.В.

17.11.11 (відправлено)