Рішення № 19228537, 03.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 рокуСправа № 07/5026/1963/2011

За позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, представленого державним підприємством “Золотоніське лісове господарство”

до приватного підприємства “Тур-Люкс”

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - нотаріус Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання недійсними договору, нотаріальних дій та зобов'язання повернути лісову ділянку

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: не зявилися;

від відповідача: не зявилися;

від третьої особи: не зявилися.

За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Зубенка В.С.

Золотоніський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, представленого державним підприємством “Золотоніське лісове господарство”, звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства “Тур Люкс” про:

визнання на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України недійсним укладеного між державним підприємством “Золотоніське лісове господарство” та приватним підприємством “Тур-Люкс” договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2009р.;

визнання недійсними нотаріальних дій вчинених нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо нотаріального посвідчення спірного договору;

зобовязання приватного підприємства “Тур-Люкс” повернути до державної власності лісову ділянку площею 0,98 га, надану йому в користування за спірним договором.

В обґрунтування позову прокурор вказав на відсутність у приватного підприємства “Тур-Люкс” на час укладання спірного договору спеціального дозволу - лісового квитка для використання корисних властивостей лісу у культурно-оздоровчих цілях.

До початку розгляду справи по суті прокурор заявою від 17.10.2011р. вказав ще одну підставу позову, а саме він вказав на незаконність розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі якого був укладений спірний договір на право тимчасового користування лісами від 28.12.2009р., через прийняття його (розпорядження) не уповноваженою на те особою.

Зазначення прокурором додаткової підстави позову відповідає наданим йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правам, тому ця додаткова підстава була прийнята господарським судом.

У засіданні суду прокурор позов підтримав з викладених у ньому підстав з урахуванням заяви від 17.10.2011р.

Позивач, відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, проте їх представники в судове засідання не зявилися.

Незявлення представників позивача, відповідача і третьої особи у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2009 р. та 24 грудня 2009р. перший заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаман П.І. видав розпорядження відповідно №175 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок” і №376 “Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації від 22.06.2009р. №175”.

Цими розпорядженням приватному підприємству “Тур-Люкс” виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 0,98 га, що знаходиться в постійному користування державного підприємства “Золотоніське лісове господарство” в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту для використання в культурно оздоровчих цілях терміном на 49 років та доручено державному підприємству “Золотоніське лісове господарство” укласти договір на довгострокове тимчасове користування цією лісовою ділянкою, забезпечити його нотаріальне посвідчення, реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

28 грудня 2009р. державне підприємство “Золотоніське лісове господарство”, як постійний лісокористувач, і приватне підприємство “Тур-Люкс”, як тимчасовий лісокористувач, уклали договір на право довгострокового тимчасового користування лісами, згідно з яким постійний лісокористувач на підставі розпоряджень Черкаської обласної державної адміністрації від 22.06.2009р. №175 і від 24.12.2009р. №376 виділяє тимчасовому лісокористувачу, а останній приймає в строкове платне користування лісову ділянку загальною площею 0,98 га, розташовану за межами населеного пункту в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області згідно з картосхемою, для використання в культурно оздоровчих цілях.

Того ж дня 28.12.2009р., договір від 28.12.2009р. був посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований нею у реєстрі нотаріальних дій за №3172 і зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства за №15.

Відповідно до п. 6 договору на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2009р. його укладено на 49 років.

Згідно з табелем обліку використання робочого часу працівника апарату Черкаської обласної державної адміністрації за червень та грудень 2009р. дні прийняття розпоряджень від 22.06.2009р. №175 і 24.12.2009р. №376 обліковується як робочі дні голови Черкаської обласної державної адміністрації Черкаської облдержадміністрації Черевка О.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України “Про державні адміністрації” голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч.3 ст. 41 Закону України “Про державні адміністрації” перший заступник голови місцевої державної адміністрації виконує функції і повноваження голови лише у разі відсутності останнього.

У даному випадку голова Черкаської обласної державної адміністрації Черевко О.В. 22.06.2009р. і 24.12.2009р. не був відсутнім на роботі, тому в силу ч. 1 ст. 39 і ч. 3 ст. 41 Закону України “Про державні адміністрації” перший заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаман П.І. не мав права видавати розпорядження від 22.06.2009р. №175 і 24.12.2009р. №376.

Отже, видані першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаманом П.І. розпорядження від 22.06.2009р. №175 і 24.12.2009р. №376 не відповідають вимогам Закону України “Про державні адміністрації” .

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України обєктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства. Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.

Стаття 20 Лісового кодексу України передбачає право тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору, а ст. 21 цього ж Кодексу право тимчасових лісокористувачів на умовах короткострокового користування здійснювати використання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціального дозволу.

У ст. 69 Лісового кодексу України зазначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсі.

Згідно з п. 8 та п. 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальних органів Мінприроди).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в редакції, яка була чинною на день укладення спірного договору, передбачала, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Лісовий кодекс України, Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №761, інше законодавство України не вимагають від тимчасового лісокористувача на умовах довгострокового користування отримувати спеціальний дозвіл лісовий квиток для спеціального використання лісових ресурсів.

Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010р. був укладений на підставі виданих першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації Гаманом П.І. розпоряджень від 22.06.2009р. №175 і 24.12.2009р. №376, які не відповідають вимогам Закону України “Про державні адміністрації”, а це означає що і сам це й договір не відповідає вимогам законодавства, а саме вимогам ст. 18 Лісового кодексу України, яка передбачає можливість здійснення довгострокового тимчасового користування лісами державної та комунальної власності на підставі законних рішень відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, позов прокурора в частині вимог про визнання недійсним спірного договору та зобов'язання повернути лісову ділянку підлягає задоволенню.

У даному випадку позов подано в інтересах держави, яку у спірних правовідносинах представляє Державний комітет лісового господарства України в особі державного підприємства “Золотоніське лісове господарство”, тому саме останньому в силу ст. 216 Цивільного кодексу України підлягає поверненню спірна лісова ділянка.

Справи у спорах про визнання недійсними нотаріальних дій згідно з ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчі господарським судам України, тому вимога прокурора про визнання недійсними нотаріальних дій вчинених нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо нотаріального посвідчення спірного договору не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним укладений між державним підприємством “Золотоніське лісове господарство” та приватним підприємством “Тур-Люкс” договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2009р.

Зобовязати приватне підприємство “Тур-Люкс”(вул. Героїв Дніпра, 1-А, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36459763) повернути державному підприємству “Золотоніське лісове господарство” (с. Вільхи, Золотоніським район, Черкаська область, 19736, ідентифікаційний код 00993366) лісову ділянку площею 0,98 га, розташовану в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Стягнути з приватного підприємства “Тур-Люкс” (вул. Героїв Дніпра, 1-А, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36459763):

- у доход Державного бюджету України через Канівську обєднану державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 85 грн. державного мита;

- у доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Канівського міськрайонного управління юстиції (вул. Кошового, 2, м. Канів, Черкаська область, 19000) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, представленого державним підприємством “Золотоніське лісове господарство”, до приватного підприємства “Тур-Люкс” в частині вимоги про визнання недійсними нотаріальних дій припинити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено і підписано 07.11.2011р.