Рішення № 19227938, 03.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Справа № 16/5026/1809/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідачів: ОСОБА_2 за довіреністю від СПД ОСОБА_3 і ПП "Вулкан-2";

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту до фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та до Приватного підприємства "Вулкан - 2"

про стягнення 513 798,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 03.11.11 року судом прийнято до розгляду уточнення позовних вимог, згідно яких позивач відмовляється від позову до першого відповідача, як до солідарного боржника, а позов про стягнення боргу в сумі 513 798,61 грн. просить задовольнити лише стосовно другого відповідача, як самостійного боржника з підстав закінчення терміну дії кредитного договору (а не достроково) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для продажу його на прилюдних торгах. В судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальній сумі 513 798,61 грн. з яких: 346 549,16 грн. заборгованості по кредиту, 143 823,26 грн. простроченої заборгованості по процентах, 16 053,69 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 7 372,50 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам на підставі кредитного договору № 11407653000 від 31 жовтня 2008 року та договору іпотеки № 16343 від 31 жовтня 2008 року представник позивача підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, не заперечуючи проти правильності розрахунків позовних вимог, вважає незаконним нарахування банком процентів за підвищеною ставкою та вбачає порушення своїх прав у неповідомленні банком ПП "Вулкан-2" про розмір боргу позичальника за кредитними зобов'язаннями згідно умов договору іпотеки, а також у тому, що звернення стягнення банк планує провести на весь предмет іпотеки, вартість якого значно перевищує борг по кредиту.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

31 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (позивач ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позичальник і 1й відповідач до часу зміни позовних вимог) було укладено кредитний договір № 11407653000, у відповідності до якого позивач зобов'язався надати 1-му відповідачу, а 1-й відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу не пізніше 28.10.2011 року кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 432 000,00 (чотириста тридцять дві тисячі) 00 коп. у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 кредитного договору). За користування кредитними коштами з "31" жовтня 2008 року по "30" січня 2009 року процентна ставка встановлюється в розмірі 25 %. За користування кредитними коштами після "30" січня 2009 року процентна ставка встановлюється у розмірі 27% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього Договору та/або додаткових угод до Договору ( п. 1.3.1 кредитного договору). Сторонами також укладено і графік погашення суми кредиту (а.с. 21) шляхом узгодження розміру максимально допустимої заборгованості по кредиту станом на визначені сторонами дати у графіку.

Строк користування коштами по кредиту - з 31.10.2008 року по 28.10.2011 року, який вже закінчився станом на дату прийняття рішення судом.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував позичальнику-відповідачу кошти в сумі 432 000,00 грн. на його поточний рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 22127 від 31 жовтня 2008 року (а.с. 22). Кредитні кошти позичальником використано на придбання гральних автоматів (платіжне доручення № 14 від 03.11.2008 року).

Заперечень проти неотримання кредитних коштів учасниками процесу суду не подано.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Укладений між позивачем та позичальником кредитний договір цим умовам відповідає. Доказів визнання кредитного договору недійсним чи його розірвання у справу не надано.

31 жовтня 2008р. між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) та приватним підприємством "Вулкан-2" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 16343 (далі- договір іпотеки), згідно якого 2-й відповідач передає позивачу наступне нерухоме майно: головний корпус літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, оператотрська літ. П, огорожа № 2, 3, 5, пірс № 4, бензоколонки № 6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю 2-го відповідача на підставі Свідоцтва на право власності від 22.06.2005 р. ЯЯЯ 151302, виданого Виконкомом Черкаської міської ради (п. 1.1 договору іпотеки).

За умовами цього договору предметом іпотеки забезпечується виконання позичальником СПД ОСОБА_3 умов кредитного договору № 11407653000 від 31.10.2008 року щодо повернення 432 000,00 грн. кредитних коштів та інших платежів за цим зобов'язаннями. Пунктом 1.3. позивачем та другим відповідачем засвідчено, що ПП "Вулкан 2" ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, розуміючи при цьому можливість зміни зобов'язання в ту чи іншу сторону та охоплення їх іпотекою.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договору іпотеки № 16343 від 31.10.2008 року сторонами у справу не надано.

За доводами позивача, позичальник допустив прострочення виконання кредитних зобов'язань, які полягають в наступному:

За розрахунками позивача, складеними на час пред'явлення позову (а.с. 47), прострочена сума заборгованості позичальника по тілу кредиту становить 70 549,16 грн., а поточна - 276 000,00 грн., що разом складає 346 549,16 грн.

В даний час вся сума по кредиту є простроченою, оскільки за доводами позивача, позичальник 28.10.2011 року по кредиту повністю не розрахувався.

Доказів сплати боргу за позовними вимогами сторонами у справу не подано, існування боргу по кредиту не заперечено, а тому до примусового стягнення підлягає прострочений борг по кредиту в загальній сумі 346 549,16 грн.

Позивач також вказує, що позичальник має борг по процентах за користування кредитом в сумі 143 823,26 грн. і просить стягнути цю суму примусово, виходячи з такого:

Як вказано вище, п. 1.3.1. та 1.3.2. кредитного договору його сторонами було погоджено, що за користування кредитними ми коштами з 31.10.2008 року по 30.01.2009 року процентна ставка встановлюється в розмірі 25% річних, а за користування кредитними коштами після 30 січня 2009 року процентна ставка встановлюється в розмірі 27% річних. За користування коштами понад встановлений термін (п. 1.3.2.) встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором.

Нарахування процентів позичальнику здійснюється щомісяця в останній поточний день робочого місяця методом "факт/360" за період з дня фактичного надання кредиту на суму фактично наданих позичальнику кредитних коштів, які не повернуті банку. Проценти сплачуються позичальником у строк з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, в якому були нараховані проценти (п. 1.3.4., 1.3.5.)

За доводами позивача за період з 31.10.2008 року по 13.07.2011року за позичальником рахується борг за відсотками в розмірі 143 823,26 грн. (а.с. 53-56).

Заперечень проти математичної правильності розрахунку боргу по процентах у справу не надано. Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Строки сплати процентів за вказані позивачем періоди їх нарахування для позичальника є такими, що настали, доказів сплати процентів за позовними вимогами у повному розмірі в справу не подано, а тому до примусового стягнення належить 143 823,26 грн. боргу по процентах.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що банк не мав права без спеціального погодження із позичальником шляхом укладення додаткової угоди, збільшувати процентну ставку до 50 та 54% річних, виходячи з того, що позивачем та позичальником при укладенні кредитного договору в п. 1.3.2. було спеціально погоджено, що за користування кредитними коштами понад встановлені терміни (хоч під час дії графіку погашення кредиту, хоч після кінцевої дати користування кредитом) процентна ставка встановлюється у подвійному розмірі від ставки, що діє на виникнення такого прострочення.

За такої обставини, обидві сторони кредитного договору усвідомлювали підставу зміни відсоткової ставки по кредиту (більш того, ця обставина залежала виключно від позичальника), знали розмір збільшення процентів, а тому потреби у додатковому оформленні даного питання не виникає.

Також, згідно п. 7.1 кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (кредит, проценти, комісія) Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню в розмірі 24% річних від простроченої суми, за кожний день прострочення. Виходячи із розрахунків пені (а.с. 57-58), наданих позивачем, пеня ним розраховується із подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу по кредиту та процентах, за період прострочення.

Обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ відповідає положенням чинного законодавства, зокрема - ст. 549 ЦК України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за нормами якого розмір пені, що підлягає сплаті, не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ за період нарахування.

За розрахунками позивача, за період з 14.01.2011 року по 13.07.2011 року Позичальник повинен сплати пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 16 053,69 грн., а по прострочених процентах - 7 372,50 грн., а всього - 23 426,19 грн.

Розрахунок пені по кредиту та по процентах зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Докази про сплату пені в справі відсутні, а тому дана вимога підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк.

На підставі викладеного, до примусового стягнення на користь позивача належить:

- 346 549,16 грн. - заборгованості по кредиту;

- 143 823,26 грн. - простроченої заборгованості по процентах;

- 16 053,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 7 372,50 грн. пені за прострочення сплати процентів;

Загальна сума кредитної заборгованості позичальника становить 513 798,61 грн.

За доводами позивача, протягом строку розгляду справи позичальник лише прирощував борг за кредитними зобов'язаннями, про що свідчать розрахунки позивача щодо реального боргу позичальника (а.с. 11-125), однак заяву про збільшення позовних вимог позивач не подавав.

Позивач просить стягнути нараховану заборгованість за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, який надано відповідачем по договору іпотеки № 16343 від 31.10.2008 року.

Як вказано вище, за змістом договору поруки (а.с. 25-26) між позивачем та другим відповідачем було передбачено, що ПП "Вулкан-2" передає предмет іпотеки, що розташований за адресою вул. Берегова, 5 у м. Черкаси в забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань за кредитним договором № 11407653000 від 31.10.2008 року за всіма грошовими зобов'язаннями. Також і в кредитному договорі в п. 2.1. міститься посилання на забезпечення виконання кредитного договору за рахунок іпотечного майна ПП "Вулкан 2" по вул. Берегова, 5 у м. Черкаси.

Підстав припинення зобов'язання майнової поруки (договору іпотеки) другий відповідач - ПП "Вулкан 2" суду не вказав.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до зобов'язань іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Такі ж положення вказані і в розділі 4 договору іпотеки № 16343 від 31.10.2008 року.

У відповідності до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" -- у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів через органи ДВС.

Дані вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки обраний спосіб реалізації заставного майна відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження", яким в ст. 62 визначено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача про те, що за договором іпотеки майно його сторонами було оцінено у суму 3 668 540,00 грн., а звертатися на нього стягнення буде для погашення боргу в сумі лише 513 798,61 грн., що порушує майнові права боржника. Оцінка майна для проведення прилюдних торгів буде вчинятися залученим державними виконавцем суб'єктом оціночної діяльності і якщо боржник матиме претензії до оцінки, він може оскаржити її у визначеному законом порядку. А у випадку виручення від продажу майна суми більшої, ніж потрібно для погашення боргу, решта суми буде повернута боржнику.

Крім того, не підлягають врахуванню судом і доводи представника відповідача про те, що позивач за 30 днів не повідомив відповідача про розмір боргу позичальника, який він має намір стягнути за рахунок іпотечного майна, оскільки ніякі невиконані вимоги по досудовому врегулюванню спору (хоч передбачені законом, хоч договором) не є перешкодою для звернення позивача із позовом до суду (див. рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року, справа про досудове врегулювання спорів).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості позичальника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, наданий відповідачем, який в подальшому підлягає передачі на реалізацію через органи ДВС, є правомірними та підлягають до повного задоволення.

В загальній сумі до стягнення належить 513 798,61 грн. боргу, в т.ч. - 346 549,16 грн. - заборгованості по кредиту; 143 823,26 грн. - простроченої заборгованості по процентах; 16 053,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 7 372,50 грн. пені за прострочення сплати процентів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за адресою вул. Берегова, 5 у м. Черкаси.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в повному розмірі 5 137,99 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -- головний корпус літ. А-2 а, А-1, А2-1, А3-1, загальною площею 838,6 кв. м., склад літ Е, майстерня літ. Л-І заг. площею -742,1 кв. м., бензосховище літ. Н, операторська літ. П, огорожа № 2, 3, 5, пірс № 4, бензоколонки № 6-8, замощення І, ІІ, що знаходиться за адресою: місто Черкаси, вулиця Берегова, 5 -- стягнути з Приватного підприємства "Вулкан 2" (ідентифікаційний код 21383790, м. Черкаси, бул. Шевченка, 220 (фактична м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 20) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Черкаського управління Центрального регіонального департаменту (ідентифікаційний код 09807750, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27) борг позичальника фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 за кредитним договором № 11407653000 від 31 жовтня 2008 року --- 346 549,16 грн. заборгованості по кредиту; 143 823,26 грн. простроченої заборгованості по процентах; 16 053,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 7 372,50 грн. пені за прострочення сплати процентів, 5 137,99 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 04 листопада 2011 року