Рішення № 19220416, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/37207.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції

до Товариства з додатковою відповідальністю "СК "Плюс"

про стягнення 7 194,40 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 11/2011 від 20.04.11.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "СК "Плюс"збитків в порядку регресу в розмірі 7194,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору страхування автотранспортних засобів № 3-003788 від 19.02.2010 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Субару, д.н. НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Пежо, д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ТДВ "СК "Плюс" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/0429097), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 порушено провадження по справі № 53/372, розгляд справи призначено на 03.10.2011.

В судове засідання 03.10.2011 зявився представник позивача та надав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду та не виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд, в порядку ст.. 77 ГПК України, ухвалою від 03.10.2011 відклав розгляд справи на 07.11.2011.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2010 між ЗАТ «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір страхування автотранспортних засобів № 3-003788 (надалі "Договір").

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Субару, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

ОСОБА_3, 12.02.2011 о 16:00, керуючи автомобілем Пежо, д.н. НОМЕР_2 у м. Києві по вул.. Харківське шосе, при виїзді на Ленінградську площу, не врахував безпечну швидкість та не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Субару, д.н. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 14.03.2011 у адміністративній справі №3-1560/11, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

14.02.2011 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Субару звернувся до позивача із заявою №43/11/03/ТР25/0010 про настання випадку, що має ознаки страхового.

Відповідно до рахунку-фактури № ВА-0007195 від 16.02.2011, акту виконаних робіт № ВА-002992 від 25.02.2011 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику ДТЗ, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Субару, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 7194,40грн.

На підставі страхового акту №43/11/03/ТР25/00/2 від 01.04.2011, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 7194,40 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією банківської виписки та видаткового касового ордеру.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7194,40 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем Пежо, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля Пежо, д.н. НОМЕР_2, застрахована ТДВ СК «Плюс»згідно із полісом №ВЕ/0429097.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/0429097) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 30.03.2010 по 29.03.2011.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВЕ/0429097) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВЕ/0429097 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №5/2-441 від 15.09.2011, що направлена відповідачу 16.09.2011 та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 7194,40грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/0429097 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6684,40грн. (7194,40 грн. - розмір виплаченого страхового відшкодування 510,00 грн. - франшиза за полісом №ВЕ/0429097).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 6684,40 грн. страхового відшкодування. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТДВ СК «Плюс»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТДВ СК «Плюс»на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 6684,40 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СК "Плюс" (03680, м. Київ, вул. А.Барбюса, 13-Б; ідентифікаційний код 31158052, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" в особі Київської дирекції (01004, м. Київ, вул. Горького, 9, кв. 2; ідентифікаційний код 26052299) суму страхового відшкодування у розмірі 6 684 (шість тисяч шістсот сорок вісім) грн. 40коп., державне мито у розмірі 94 (девяносто чотири) грн. 78 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 219 (двісті девятнадцять) грн. 27коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 08.11.2011