Рішення № 19220414, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/37107.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства страхова компанія "Універсальна"

до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

про стягнення 8 882,35 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 629D/2010 від 01.12.2010

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення із Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" шкоди в порядку регресу в розмірі 8 882,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 32-31/38/014818 добровільного страхування наземного транспорту від 31.07.2008 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Кіа, д.н. НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ЗАТ «СК «Українська страхова група»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/3229935), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 порушено провадження по справі № 53/371, розгляд справи призначено на 03.10.2011.

19.09.2011 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач протни задоволення позову заперечив, оскільки позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику на підставі рахунку-фактури СПД-ФО ОСОБА_2 відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу не передбачено та відповідач вважає, що вказаний рахунок-фактура не може бути доказом, який підтверджує розмір шкоди, завданої власнику транспортного засобу Кіа д.н. НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

20.09.2011 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі представники сторін в засідання суду не зявилися, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що незявлення представників сторін в засідання суду, та невиконання позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 03.10.2011 відклав розгляд справи на 07.11.2011.

17.10.2011 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача з урахуванням письмового відзиву.

07.11.2011 через відділ діловодства суду представник позивача надав пояснення на відзив відповідача.

Також в судовому засіданні 07.11.2011 представник позивача порушив перед судом клопотання про заміну сторони по справі, а саме позивач просить замінити Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" у звязку зі зміною назви позивача.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Дослідивши додані до матеріалів справи Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, Довідку АА № 221570 з ЄДРПОУ, Статут ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», суд вважає за можливе замінити Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група".

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 між позивачем та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір № 32-31/38/014818 добровільного страхування наземного транспорту (надалі "Договір").

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Кіа, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

03.08.2008 о 12:30 в м. Донецьку вул. Будьонного, ОСОБА_4, керуючи автомобілем Хюндай д.н. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем Кіа д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27.08.2008 у адміністративній справі №3-11249/08, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

04.08.2008 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Кіа звернувся до позивача із заявою №98/31/38/6853 про настання випадку, що має ознаки страхового.

Відповідно до висновку спеціаліста та калькуляції вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Кіа, д.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 9168,60грн.

На підставі страхового акту № 31/09/5680, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 8882,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 8882,35 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4, який керував автомобілем Хюндай, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, застрахована ЗАТ «СК «Українська страхова група»згідно із полісом №ВВ/3229935.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/3229935) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за договором № 32-31/38/014818, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа власник пошкодженого автомобіля Кіа, д/н НОМЕР_1 має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

За таких обставин особою, відповідальною за збитки, завдані власнику пошкодженого автомобіля марки Кіа, д/н НОМЕР_1 в результаті ДТП, є відповідач.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №292/394-У від 03.02.2011, що отримана відповідачем 04.02.2010 та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8882,35грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

Відповідно до статті 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок відповідач не виконав.

Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обовязок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на відповідача (пункт 34.1), а до позивача від потерпілої особи перейшло згідно пункту 34.2 лише право (а не обовязок) на проведення відповідних досліджень.

Відповідачу Законом одночасно з покладенням означених вище обовязків надано досить суттєвий перелік прав, у тому числі і право зясування обставин страхового випадку та визначення розміру завданих збитків власним розслідуванням. Означеним правом відповідач не скористався та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи, викладені у відзиві на позов, оскільки мова у ньому йде про порушення правових норм, обовязок виконання яких Законом покладено саме на відповідача у справі.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обовязків, суд визнає право позивача на визначення розміру збитків за рахунком СТО, калькуляцією та розрахунком позивача (тобто, реальної вартості відновлювального ремонту).

Щодо заперечення відповідача відносно розрахунку вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу, суд вваж є за необхідне зазначити, що п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу Кіа д.н. НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля 2008 і на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував одного року. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 8372,35 грн. (8882,35 грн. - 510,00 грн. (франшиза) = 8372,35 грн.).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32 А; ідентифікаційний код 30859524, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48 А; ідентифікаційний код 20113829) суму страхового відшкодування у розмірі 8372 (вісім тисяч триста сімдесят дві) грн. 35коп., державне мито у розмірі 96 (девяносто шість) грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 45коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 08.11.2011