Рішення № 19220413, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/37307.11.11

За позовом Приватної фірми "Науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Інвестмент Груп"

про стягнення заборгованості в сумі 36 477,39 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 216-10/11 від 31.10.2011

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Інвестмент Груп" заборгованості за Договором № 105 МР/№57-К-П/2008 від 18.06.2008 в розмірі 36 477,39 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 105 МР від 18.06.2008 позивачем виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 324891,61 грн., за які відповідач розрахувався частково, несплаченим залишився борг у розмірі 36477,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 порушено провадження по справі № 53/373, розгляд справи призначено на 03.10.2011.

В судове засідання 03.10.2011 представник позивача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що незявлення представників сторін в засідання суду, та невиконання останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 03.10.2011 відклав розгляд справи на 07.11.2011.

В судовому засіданні 07.11.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

18.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деметра Інвестмент Груп», як замовником (надалі відповідач) та Приватною фірмою науково-виробниче підприємство «Комтех Плюс», як виконавцем (надалі позивач) укладено договір № 105 МР (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору замовник доручив, а виконавець зобовязався розробити конструкторську документацію для дахової конструкції ТМ «Beeline», розміром 25х5 м., в м. Києві (п. 1.1.1 договору); виготовити дахову конструкцію ТМ «Beeline», розміром 25х5 м. (п. 1.1.2 договору); встановити дахову конструкцію «Beeline», розміром 25х5 м., за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 24 (Міністерство Аграрної політики). Передача продукції відбувається на підставі актів приймання-здавання робіт (п. 1.1.3 договору в ред. Протоколу розбіжностей до договору № 105 АМ від 18.06.2008).

Вартість робіт, зазначених в п. 1.1.1 договору згідно з калькуляцією, яка є невідємною частиною договору складає: 14400,42 грн. в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.1 договору). Вартість робіт, зазначених в п. 1.1.2 договору згідно з калькуляцією, яка є невідємною частиною договору складає: 219908,07 грн. в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.2 договору). Вартість робіт, зазначених в п. 1.1.3 договору згідно з калькуляцією, яка є невідємною частиною договору складає: 90583,12 грн. в т.ч. ПДВ 20% (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору загальна вартість договору складає 324891,61 грн.

Згідно з актом здачі-приймання робіт (наданих послуг), який підписаний уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 324891,61 грн.

Відповідно до п. 2.5 договору, замовник оплачує передоплату у розмірі 50% ціни договору у сумі 162445,80 грн. протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору та до початку виконання робіт на поточний рахунок виконавця згідно виставлених рахунків-фактур.

Матеріали справи, зокрема копії виписок з особового банківського рахунку позивача свідчить про те, що відповідачем погашено заборгованість на суму 288414,22 грн.

Несплаченим залишився борг у розмірі 36477,39 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 218-11/08 від 27.11.2008 на суму 119477,46 в яку входить і заборгованість по спірному договору № 105 МР. На доказ направлення вимоги позивач додав до матеріалів справи належним чином завірену копію квитанції.

Однак відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість перед позивачем не погасив.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по повній оплаті виконаних позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 36477,39 грн. основного боргу та судових витрат.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки виконання робіт відбувалося на договірній та платній основі, а строк проведення розрахунків не встановлений ані угодою сторін, ані законом, то це зумовлює застосування ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 218-11/08 від 27.11.2008 з вимогою негайного перерахування на розрахунковий рахунок позивача заборгованості у розмірі 119477,46 грн. На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав належним чином засвідчену копію поштової квитанції.

Таким чином, відповідач був зобовязаний оплатити виконані позивачем на користь відповідача роботи у строк до 07.12.2008.

Однак, відповідач, як у строк до 07.12.2008, так і на дату прийняття рішення, свого обовязку щодо оплати за виконані роботи не виконав.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується двосторонньо підписаним та посвідченим печатками сторін актом приймання виконаних робіт, однак відповідач, всупереч умов договору, виконані позивачем роботи в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра Інвестмент Груп" (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 13/14, кв. 3, код ЄДРПОУ 33406389, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватної фірми "Науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 180, кв. 46, код ЄДРПОУ 30052037) суму основного боргу у розмірі 36477,39 (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн., 364,77 (триста шістдесят чотири) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 08.11.2011