Рішення № 19220410, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/38207.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 10550,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не зявилися

від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»шкоди в порядку регресу в розмірі 10550,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 207042 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 22.06.2010 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Мазда, д.н. НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Фольксваген, д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/1488189), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження по справі № 53/382, розгляд справи призначено на 10.10.2011.

Представник позивача в судове засідання 10.10.2011 зявився та заявив клопотання про витребування додаткових доказів у Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

З огляду на пояснення позивача суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі у Моторного (транспортного) страхового бюро України, а саме інформації щодо страхового полісу № ВЕ/1488189.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не зявився, письмових пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проте до відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла телеграма в якій відповідач просить відкласти розгляд справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 N 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача в засідання суду, невиконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі перешкоджає вирішенню спору по суті господарський суд ухвалою від 10.10.2011 відклав розгляд справи на 07.11.2011.

31.10.2011 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі представник позивача в засідання суду 07.11.2011 не зявився.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2011 також не зявився, проте через відділ діловодства суду направив заяву, в якій вказав про визнання позову та просив суд розглядати справу за відсутності представника. Також від відповідача надійшов поліс № ВЕ/1488189.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2010 між позивачем та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір № 207042 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів (надалі "Договір").

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і повязані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

29.06.2010 о 09:00 ОСОБА_2, керуючи автомобілем Фольксваген д.н. НОМЕР_2 у м. Києві по пр.-ту Воззєднання, в напрямку вул. Дніпровська набережна, рухаючись заднім ходом, не врахував дорожню обстановку, не впевнився, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, що призвело до зіткнення з автомобілем Мазда д.н. НОМЕР_1, водій ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 09.07.2010 у адміністративній справі №3-3787/10, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

07.07.2010 власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Мазда звернувся до позивача із заявою №4647 про настання випадку, що має ознаки страхового.

Відповідно до звіту №11827/4647 з оцінки транспортного засобу, складеного 16.07.2010 субєктом оціночної діяльності СПД ФОП ОСОБА_3 сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Мазда, д.н. НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 080,19грн.

На підставі страхового акту від 21.07.2010, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 10550,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10550,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2, який керував автомобілем Фольксваген, д.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля Фольксваген, д.н. НОМЕР_2, застрахована ВАТ НАСК «Оранта»згідно із полісом №ВЕ/1488189.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВЕ/1488189) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Мазда, становить 11080,19 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 10550,00 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №0705/693-П від 12.04.2011, що отримана відповідачем 18.04.2011 та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10550,00грн.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/1488189 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10550,00грн.

З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи, що з розміру заявлених позовних вимог сплаті підлягає 105,50 грн. державного мита, однак позивачем за платіжним дорученням № 12020 від 25.07.2011 сплачено 102 грн. та за платіжним дорученням № 10551 від 30.07.2011 сплачено 57,00 грн., решта, 53,50 грн. зайво сплачених позивачем сум державного мита підлягають поверненню з державного бюджету відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04655, м. Київ, вул. В.Хвойки, 21, оф. 609; ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 10 550 (десять тисяч пятсот пятдесят) грн. 00коп., державне мито у розмірі 105 (сто пять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04655, м. Київ, вул. В.Хвойки, 21, оф. 609; ідентифікаційний код 24745673) 53,50 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжними дорученнями № 12020 від 25.07.2011 та № 10551 від 30.07.2011, оригінали яких знаходиться в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 53/382.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 08.11.2011