Рішення № 19220233, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/29519.10.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»

Допублічного акціонерного товариства «Укртелеком»

Простягнення 6844,80 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

ОСОБА_2 (за дов.)

Від відповідача ОСОБА_3 (за дов.)

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Київенерго»з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Укртелеком»6844,80 грн. боргу за договором про приєднання електричних мереж№ 4587/22567/11/26889 від 07.05.2008 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/295 та призначено розгляд останньої на 19.09.2011 р..

У звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 19.09.2011 р. судом було відкладено розгляд справи до 05.10.2011 р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. розгляд справи було відкладено на 12.10.2011 р. у зв?язку з неявкою представників сторін.

12.10.2011 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відхилив позовні вимоги, зокрема зазначивши, що на момент підключення відповідача до електромереж методика «Про обрахування плати за приєднання електроустановок до електромереж»від 19.07.2007 р. № 983, на підставі якої здійснювалось обрахування ціни договору, втратила чинність.

Згідно зі статтею 77 ГПК України 12.10.2011 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.10.2011 р..

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що підключення відповідача до електромереж позивача відбулося 05.11.2008 р. без здійснення оплати за таке підключення згідно з умовами договору від 07.05.2008 р., оскільки на момент підключення відповідача до електромереж методика «Про обрахування плати за приєднання електроустановок до електромереж»від 19.07.2007 р. № 983 втратила чинність, тому такі послуги були надані позивачем на безоплатній основі, а сторонами укладено додаток № 4А до договору про постачання електроенергії № 20040 від 17.07.2007 р..

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.05.2008 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі - власника), правонаступником якого є позивач, та відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(далі - замовник), правонаступником якого є відповідач, було укладено договір про приєднання електричних мереж № 4587/22567/11/26889 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником за власний рахунок: технічних умов у повному обсязі, розроблення та узгодження проектної документації, укладення замовником договору про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 1.2 Договору замовник зобовязується здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком, передбаченим п. 3.1 Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що плата за приєднання електроустановок замовника визначається у розрахунку, наданому замовнику та складеному на підставі узгодженої проектної документації, відповідно до методики та ППЕЕМ.

Відповідно до п. 1.2. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ № 1137 від 14.12.2005 р. (далі Правила приєднання), які були чинні на час укладання сторонами Договору, приєднання електроустановки це надання власником мереж послуги замовнику зі створення технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності.

На час укладення між сторонами Договору діяла Методика обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджена постановою НКРЕ № 983 від 19.07.2007 р..

Відповідно до Методики була розрахована вартість робіт по підключенню електроустановки відповідача до електричної мережі, яка обумовлена в підписаному сторонами додатку № 4 до Договору «Обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж змовників», в розмірі 6844,80 грн.

Позивачем здійснено підключення електроустановки відповідача до електричних мереж, що підтверджується актом допуску на підключення до електричної мережі електроустановки від 05.11.2008 р. № 0702000227.

Додаток № 4 «Обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж змовників»до Договору про приєднання до електричних мереж також був прийнятий тапідписаний відповідачем без розбіжностей.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

У свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

09.08.2011 р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за Договором, однак в порушення умов останнього, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач зобовязання щодо оплати вартості підключення електроустановки до електричної мережі, передбаченої Договором, не виконав.

Сума заборгованості за Договором складає 6844,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Твердження відповідача щодо втрати чинності постанови НКРЕ України № 983 від 19.07.2007 р. «Про затвердження Методики розрахунку плати за приєднання електроустаткування до електричних мереж»не беруться судом до уваги, оскільки на момент укладання Договору відповідний нормативний документ був чинним.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторонами за Договором у встановленому законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, текст вказаного Договору був підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Докази визнання Договору недійсним повністю або частково в матеріалах справи відсутні.

На момент прийняття рішенняпо справі відповідач заборгованість в сумі 6844,80 грн. не сплатив в добровільному порядку, позовні вимоги, в силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема з останнього підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18; 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101, код 21560766) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 6844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 07.11.2011 р.