Рішення № 19220163, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/36031.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол Електра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 12.09.2011р.);

Вербенко О.В. (директор).

В судовому засіданні 31 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галант Пол Електра»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»(відповідач) заборгованості в сумі - 60553,89 грн. з них штрафу (10 % від суми боргу) 40460,63 грн., пені 16834,89 грн. та 3% річних 3258,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 54/07-10 від 23 липня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснював оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача неустойки та 3% річних.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення суми штрафу, а пеню зменшити до - 8000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.09.2011 року.

29 вересня 2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20 жовтня 2011 року, про що сторони повідомлялися під розписку.

В судовому засіданні 20 жовтня 2011 року оголошено перерву до 31 жовтня 2011 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2010 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 54/07-10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Продавець зобовязується поставити та передати у власність Покупця електротехнічне обладнання виробничо-технічного та (або) побутового призначення, а Покупець зобовязується прийняти замовлений товар та оплатити його на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передавав товар, а Покупець приймав товар, що підтверджується видатковими накладними.

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю за видатковими накладними, за розрахунками позивача, становить 404606,29 грн.

Позивач вказує, а відповідачем не заперечується, про що останнім зазначено у відзиві на позовну заяву, що Покупець в установлений договором строк за товар не розрахувався, а тому, за прострочення оплати товару відповідач має сплатити на користь позивача кошти в сумі - 60553,89 грн. з них штрафу (10 % від суми боргу) 40460,63 грн., пені 16834,89 грн. та 3% річних 3258,37 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктами 1.1., 1.2. Договору встановлено, що Продавець зобовязується поставити та передати у власність Покупця електротехнічне обладнання виробничо-технічного та (або) побутового призначення, а Покупець зобовязується прийняти замовлений товар та оплатити його на умовах Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними: ВН № 5082 від 15.09.10 р. ВН № 4210 від 16.09.10 р. ВН № 6393 від 26.10.10 р. ВН № 6394 від 27.10.10 р. ВН № 6395 від 02.11.10 р. ВН № 6396 від 03.11.10 р. ВН № 6906 від 15.11.10 р. ВН № 6907 від 15.11.10 р. ВН № 6908 від 16.11.10 р. ВН № 6909 від 17.11.10 р. ВН № 6910 від 17.11.10 р. ВН № 6948 від 17.11.10 р. ВН № 6950 від 18.11.10 р. ВН № 6910 від 17.11.10р. ВН № 7020 від 19.11.10 р. ВН № 7031 від 23.11.10 р. ВН № 7021 від 24.11.10 р. ВН № 7022 від 25.11.10 р. ВН № 7324 від 7.12.10 р. ВН № 7496 від 9.12.10 р. та ВН № 7521 від 9.12.10 р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець отримав відповідний товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2.08.2011р. сторін було зобовязано провести звірку взаєморозрахунків по договору поставки № 54/07-10 від 23 липня 2010 року по видатковим накладним №№: 5082, 4210, 6393, 6394, 6395, 6396, 6906, 6907, 6908, 6909, 6910, 6948, 6950, 6910, 7020, 7031, 7021, 7022, 7324, 7496 та 7521, про що скласти відповідний акт, результати чого надати в судове засідання - 29.09.2011р.

Так, на виконання вимог ухвали господарського суду позивачем та відповідачем було представлено складений між сторонами акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що заборгованість Покупця перед Постачальником за період з 1.07.10р. по 20.09.11р. за Договором становить 00,00 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

При цьому, позивач стверджує, а відповідачем не заперечується, що Покупець, грошових коштів за поставлений йому Продавцем товар в установленому Договором порядку та в передбачений Договором строк в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних 3258,37 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, за порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором щодо оплати послуг Виконавця в повному обсязі, позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу (10 % від суми боргу) 40460,63 грн. та пені 16834,89 грн.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що приймаючи рішення господарський суд має право, в тому числі, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Окрім того, положеннями статті 233 Господарського кодексу України передбачено,що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В свою чергу, пунктом 2.4 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу суду на той факт, що підставами порушення грошового зобовязання за Договором є наслідки несприятливих економічних умов, що призвели до зменшення платоспроможності товариства та все ж таки оплата за товар була проведена належним чином.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на факт виконання відповідачем зобовязання за Договором по оплаті товар на суму - 811203,40 грн., враховуючи добровільне усунення відповідачем (винною стороною) порушення та його наслідків з оплати товару в повному обсязі, що виразилося у погашенні заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, про винятковість випадку порушення зобовязання з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка» та, користуючись наданим правом на зменшення штрафних санкцій (пені, штрафу), суд зменшує нараховану позивачем пеню та штраф, у звязку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 8417,45 грн. та штраф 20230,32 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 31906,14 грн. з них 3% річних 3258,37 грн., пені 8417,45 грн. та штрафу 20230,32 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог в сумі 446,02 грн. (320,94 грн. державного мита та 125,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація «Світлотехніка»(ідентифікаційний код: 23739268, адреса: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, ЛІТ. 2А, п/р 26009004286 в КРД «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 322904), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галант Пол Електра»(ідентифікаційний код: 25589459, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 32/33, п/р 2600700011419 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 3% річних 3258,37 грн. (три тисячі двісті пятдесят вісім гривень 37 копійок), пені 8417,45 грн. (вісім тисяч чотириста сімнадцять гривень 45 копійок), штрафу 20230,32 грн. (двадцять тисяч двісті тридцять гривень 32 копійки) та судові витрати в сумі 446,02 грн. (чотириста сорок шість гривень 02 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 7.11.2011р.