Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/36631.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бірчер Бенер»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеганд»
простягнення боргу в розмірі 45420,92 грн.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю
від відповідача: Пискаленко А.В. директор.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бірчер Бенер»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеганд»про стягнення 45420,92 грн., з яких 25833,34 грн. сума основного боргу, 19270,66 грн. пеня, 316,92 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.09.11 р.
В судовому засіданні 30.09.11 р. оголошувалась перерва до 14.10.11 р.
11.10.11 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 25833,34 грн. основного боргу, 1637,31 грн. пені та 316,92 грн. 3 % річних.
В судовому засіданні 14.10.11 р. оголошувалась перерва до 31.10.11 р.
В судовому засіданні представник позивача заявила про зменшення позовних вимог у відповідності до поданих уточненень та підтримала позовні вимоги у цій частині.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив у позові відмовити.
В судовому засіданні від 31.10.2011 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2010 між ТОВ «Бірчер Бенер»і ТОВ «Олеганд»був укладений дистрибюторський договір № 12/06 з ексклюзивними правами дистрибютора, відповідно до п. 1.1. якого, продавець (позивач) надає, а дистрибютор (відповідач) бере на себе ексклюзивне право із продажу товару. На підставі даного договору продавець (позивач) зобовязується поставляти, а дистрибютор приймати й оплачувати товар.
Відповідно до п. 5.5. договору, дистрибютор (відповідач) оплачує товар на умовах відстрочки оплати на шістдесят календарних днів з дати одержання товару.
Пунктом 3.7.7. договору передбачено, що продавець (позивач) зобовязаний приймати від дистрибютора та здійснювати обмін товару у випадку закінчення його термінів придатності або втрати товарного вигляду.
Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 37410,72 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000001 від 26.01.11 р., № РН-0000002 від 29.01.11 р., № РН-0000003 від 05.02.11 р., № РН-0000004 від 11.02.11 р., № РН-0000013 від 18.02.11 р., № РН-0000019 від 25.02.11 р., № РН-0000022 від 25.03.11 р., № РН-000038 від 09.04.11 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач, в порушення умов договору, поставлений товар оплатив частково у розмірі 5000,00 грн. та повернуто частину товару на загальну суму 6578,08 грн., у звязку з чим на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 25833,34 грн.
Згідно з п. 6.6. договору, у випадку порушення строків оплати товару, дистрибютор (відповідач) зобовязаний на вимогу продавця (позивача) сплатити останньому пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.
Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).
Відповідно до розрахунку позивача, не спростованого у встановленому порядку відповідачем, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1637,31 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, розмір 3 % річних, нарахованих відповідачу, становить 316,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач не виконує зобовязання щодо повернення продукції на підставі п. 3.7.7. договору, оскільки невиконання позивачем вказаного пункту договору не скасовує обовязку позивача щодо оплати вартості поставленого товару, а зустрічної вимоги до позивача відповідач не предявляв.
Окрім того, відповідач не позбавлений можливості звернення до суду з позовною вимогою за захистом свого порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 25833,34 грн. основного боргу, 1 637,31 грн. пені, 316,92 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Олеганд»(04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 26-Б, кв. 78, код 37406749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірчер Бенер»(12537, Житомирська область, Коростишівський район, с. Вільня, вул. Польова, 34, код 31725143) 25833 (двадцять пять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 34 коп. основного боргу, 1 637 (одну тисячу шістсот тридцять сім) грн. 31 коп. пені, 316 (триста шістнадцять) грн. 92 коп. 3% річних, 277 (двісті сімдесят сім) грн. 87 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бірчер Бенер»(12537, Житомирська область, Коростишівський район, с. Вільня, вул. Польова, 34, код 31725143) з Державного бюджету України (р/р 31110095700011, банк ГУ ДКУ у м. Києві, УДК у Шевченківському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 26077968) 177 (сто сімдесят сім) грн. 13 коп. надлишково сплаченого державного мита.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
СуддяС.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04.11.2011
Судове рішення № 19220040, Господарський суд м. Києва було прийнято 31.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/366. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: