Рішення № 19219514, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/24320.10.11

За позовомПриватного акціонерного товариства “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт”

ДоПублічного акціонерного товариства "Завод Маяк"

Простягнення 43922,03 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачане зявився

від відповідачаОСОБА_1. (дов. б/н вид 07.06.2011р.)

В судовому засіданні 20.10.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт” (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Завод Маяк" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 43922,03 грн., з яких 36189,72 грн. основної заборгованості за Договором поставки товару №1011014331 від 05.03.2010 року за поставлений товар, 4035,59 грн. - пені, інфляційної складової боргу в сумі 2764,90 грн., 3% річних у сумі 931,82 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки товару №1011014331 від 05.03.2010 року в частині оплати за поставлений відповідачу товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 1, 12, 54-57 ГПК України, ст.193 ГК Україні та ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/243, розгляд справи призначено на 06.10.2011 року.

04.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

04.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання 06.10.2011 року з'явився представник Позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 29.09.2011 року) та частково виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2011 року не зявився.

Керуючись ст.77 ГПК України судом було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20.10.2011 року на 15:30 у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, клопотанням про відкладення розгляду справи та з частковим виконанням позивачем вимог ухвали суду від 18.08.2011 року.

20.10.2011 року Представник позивача в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином ухвалою суду.

20.10.2011 року представником відповідача у справі було надано відзив, відповідно до якого відповідач зазначає, що керуючись п.2.3 Договору відповідач зобовязаний оплатити товар на підставі виставленого рахунку. Товар не був оплачений відповідачем, оскільки жодних рахунків Позивач не надав, а отже за твердженням відповідача у нього не виникло зобовязань щодо оплати товару, так як жодних вимог щодо оплати товару позивачем виставлено не було. Відповідач категорично не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, оскільки зобовязання щодо оплати товару виникає у Відповідача після виставлення рахунку на оплату, що не було здійснено Позивачем до цього часу.

Враховуючи те, що незявлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, позивач не скористався своїм процесуальним правом направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.03.2010 року між Приватним акціонерним товариством “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт” (Далі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Завод Маяк" (Далі - Покупець) було укладено Договір поставки товару №1011014331, відповідно до умов якого (п. 1.1), Постачальник зобовязується виготовити та поставити деталі згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобовязується прийняти Товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного Договору.

14.09.2010 року позивачем було поставлено відповідачеві товар на суму 36189,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № О-ОО10369 від 14.09.2010р. та довіреністю на отримання товару уповноваженою особою відповідача (копії накладної та довіреності знаходяться в матеріалах справи).

В звязку з не виконанням Відповідачем умов договору №1011014331 від 05.03.2010 щодо оплати поставленого товару та з метою досудового врегулювання Відповідачу була направлена претензія вих.№542/1/2011 від 04.05.2011 року з вимогою оплати основного боргу, а також пені та штрафу, передбачені п.п 6.1 договору за порушення строків оплати поставленого товару.

Відповідь на Претензію було надіслано відповідачем 10.06.2011 року за вих.№690/909 згідно якої Відповідач погодився з сумою заборгованості за Договором поставки товару №1011014331 від 05.03.2010 року за поставлений товар, а саме 36189,72 грн. та просив, в звязку з тяжким фінансовим становищем підприємства, відстрочити термін виконання зобовязань за договором, строком на один місяць з дня отримання відповіді.

Загальна сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Завод Маяк" перед Приватним акціонерним товариством “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт” на момент предявлення позову становить: 36189,72 грн. згідно видаткової накладної №О-0010369 від 14.09.2010 року.

З огляду на наведене позивач просить стягнути з відповідача вказану суму основного боргу, а також пеню та штраф, передбачені п.п 6.1 договору за порушення строків оплати поставленого товару.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом між сторонами укладено договір поставки № 1011014331 від 05.03.2010р., відповідно до умов якого позивач (постачальник за умовами договору) зобовязуєтья виготивити та поставити деталі (далі по тексту товар) відповідно до Специфікацій, що є невідємною частиною даного договору, відповідно до кресель покупця (відповідача), а Покупець зобовязуэться прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до зазначеного вище договору №1011014331 від 05.03.2010 р., а саме: п.1.4 - Сторони домовились, що, якщо інше не обумовлено, то всі Товари, отримані Покупцем від Постачальника, вважаються отриманими на виконання цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата Товару Покупцем проводиться на підставі виставленого рахунку в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в наступному порядку: 50% вартості товару, вказаного в Специфікаціях, Покупець сплачує у вигляді авансового платежу, а інші 50% вартості товару, на протязі 5-ти календарних днів з моменту поставки Товару.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено відповідачеві поставку товару на загальну суму 36189,72 грн., який прийнятий уповноваженою особою відповідача, що підтверджується видатковою накладною №О-0010369 від 14.09.2010 року та довіреністю ААБ № 987899 від 13.09.2010 року.

При цьому суд зазначає, що діями сторін було змінено умови договору щодо здійснення відповідачем 50% передоплати за поставлений товар, яка ним здійснена не була, незважаючи на що позивач поставив відповідачеві товар.

Як встановлено судом, позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо неналежного виконання умов договору не заявлялось та суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Однак незважаючи на викладені обставини та в порушення умов Договору Відповідач оплату за поставлений Позивачем товар в установлені договором строки не провів, а отже позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

При цьому судом не приймаються заперечення відповідача щодо того, що позивач не виставив йому рахунок на оплати, а отже обовязок оплати заборгованості у нього відсутній, оскільки матеріали справи містять рахунок №О0710.3135 від 14.09.2010р., а також з огляду на те, що на виставлену позивачем претензію, відповідачем надано відповідь щодо визнання наявності боргу та зобовязання погасити заборгованість найближчим часом. Так як у відповіді від 10.06.2011 року за вих.№690/909 Відповідач погодився з сумою заборгованості за Договором поставки товару №1011014331 від 05.03.2010 року.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме пені, інфляції та 3% річних за неналежне виконання грошового зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (штрафу, пені) - це санкція, спрямована на виконання зобов'язання, що може бути застосована лише до реальних зобов'язань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватися лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобов'язання за фактично надані послуги. У разі ж розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося. При цьому штраф та пеня є різновидами неустойки відповідно до норм ЦК України та різними видами штрафних санкцій відповідно до норм ГК України.

Загальна сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Завод Маяк" перед Приватним акціонерним товариством “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт” на момент предявлення позову становить: 36189,72 грн. згідно видаткової накладної №О-0010369 від 14.09.2010 року.

Судом встановлено, що відповідачем допущено прострочку щодо оплати поставленого товару. Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення строків оплати, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє прос рочки, від суми, яка належить до сплати, за кожен день такої прострочки.

Проте, суд вважає помилковим обчислення позивачем строку прострочення з 20.09.2010року, тобто через пять днів після поставки товару як це визначено п. 2.3. договору, виходячи з того, що як було встановлено судом вище сторони договору своїми конклюдентними діями змінили умови договору щодо оплати товару та позивач здійснив оплату товару без попередньої оплати відповідачем.

За таких обставин, обовязок оплати відповідачем поставленого товару визначається виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто через сім днів з моменту отримання вимоги позивача про оплату товару, а саме претензії про олату за № 542/1/2011 від 04.05.2011р.

Отже, нарахування штрафних санкцій відповідачеві у вигляді пені, а також нарахування інфляційних втрат та 3% річних має відбуватися з 04.05.2011 року по 01.08.2011 року (момент складання позовної заяви).

За таких обставин, враховуючи викладене суд здійснює перерахунок пені на період з 04.05.2011 року по 10.06.2011 року на суму заборгованості у розмірі 36189,72 грн., що складає 1106,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідача щодо оплати поставленого по договору товару, виходячи зі змісту норм ст.. 625 ЦК України суд здійснює перерахунок інфляційної складової боргу, 3% річних у сумі, здійснюючи розрахунок за період з 20.05.2011 року по 01.08.2011 року (складання позовної заяви), виходячи з того, що обовязок оплати за поставлений товару виник у відповідача у семиденний строк від дня отримання вимоги про оплату.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 214,16 грн.

Здійснюючи розрахунок інфляційних втрат за період з травня по серпень 2011 року, судом встановлено, що в даний період інфляція мала відємне значення та складала 99,5%, а отже позивачем не було понесено інфляційних втрат.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 36189,72 грн., 1106,51 грн. пені, 214,16 грн. 3% річних. В задоволенні інших позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. , 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод Маяк" (04073, м. Київ, просп. Московський,8; ЄДРПОУ 14307423) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровський інженерно-технічний центр “Контакт” (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Кабардинська, 5; ЄДРПОУ 13428292) 36189 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят девять) грн. 72 коп. основної заборгованості за договором поставки, 1106 (тисяча сто шість) грн. 51 коп. пені, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 16 коп. 3% річних від простроченої суми, 375 (триста сімдесят пять) грн. 09 коп. державного мита та 201 (двісті одна) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Г.П. Бондаренко

Повний текст рішення складено: 25.10.2011р.