Рішення № 19219482, 31.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/34131.10.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 135 від 13.01.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 31.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(надалі ТДВ «Страхова компанія «Наста», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(надалі ТОВ «Союз-Авто», відповідач) суми збитків в порядку регресу у розмірі 11903, 94 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2 завдав механічних пошкоджень автомобілю Honda Аccord, державний номер НОМЕР_1. Позивачем відповідно до договору комплексного страхування ризиків повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 212.0015884 від 18.01.2010р. було сплачено страхове відшкодування в розмірі 36893, 94 грн.. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та відповідно керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування шкоди в порядку регресу частину суми виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась відповідачу за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором комплексного страхування ризиків повязаних з експлуатацією наземного транспорту № 212.0015884 від 18.01.2010р. у ТДВ «СК «Наста», застраховано автомобіль Honda Аccord, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3.

Згідно довідки УДАІ Головного управління МВС України в м. Києві 22.03.2010р. в м. Києві по вул. Червонозоряний - Деміївська сталось зіткнення транспортного засобу Богдан А 091, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 із автомобілем Honda Аccord, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2010р., справа 3-3637/10.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Honda Аccord, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 71 складеного 26.03.2010р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ТОВ «Незалежна експертна компанія»ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 4798 від 28.07.2006р.), складає 36963, 20 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 22.03.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2010-03-22/004-1 від 07.05.2010р. за заявою страхувальника за договором страхування виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 36893, 94 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 2926 від 15.04.2010р. на суму 15082, 21 грн., № 3497 від 13.05.2010р. на суму 7652, 78 грн. та проведено залік в рахунок погашення суми страхового платежу в розмірі 14158, 95 грн..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Богдан А 091, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ЗАТ «Перша Страхова компанія»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/2058792).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки, у даному випадку є ЗАТ «Перша страхова компанія» відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/2058792), та ТОВ «Союз-Авто»(відповідач у справі) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ЗАТ «Перша страхова компанія»як страховиком.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Представленим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1516 від 26.10.2010р. підтверджено сплату страховиком відповідача суми збитку в розмірі 24990 грн. та виконання страховою компанією своїх зобовязань згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/2058792) в межах ліміту відповідальності (25500 грн. 510 грн. франшиза).

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 22.03.2010р., вина працівника підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.04.2010р..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача частини суми збитку в розмірі 11903, 94 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому (36963, 20 грн.).

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Honda Аccord, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 22.03.2010р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності від 26.03.2010р..

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як слідує з матеріалів справи, власником автомобіля, яким керував визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_2, є відповідач, а тому саме він зобов'язаний відшкодувати в порядку регресу позивачу сплачену ним страхову суму, оскільки такою визначається розмір збитків завданих у ДТП.

Про визнання свого обовязку відшкодувати частину збитків в розмірі 11903, 94 грн. на користь страхової компанії, якою здійснено страхову виплату потерпілому у ДТП, що сталась 22.03.2010р. свідчить зокрема договір № 4611 від 29.07.2011р. укладений між позивачем та відповідачем.

Натомість відповідачем, грошових коштів по строку вказаному в договорі, на користь позивача не перераховано, а з урахуванням наведеного, заявлені в межах поданого позову вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Союз-Авто»частини суми збитків у розмірі 11903, 94 грн. є такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 119, 04 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Авто»(юрид. адреса: 04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 22-А, ідент. код 30729545) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська 5-Б, ідент. код 35893575) 11903, 94 грн. (одинадцять тисяч девятсот три гривні 94 копійки) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 119, 04 грн. (сто девятнадцять гривень 04 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 04.11.2011