Рішення № 19219466, 26.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/22026.10.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА-ТРЕЙД"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ"

про стягнення помилково перерахованих коштів 3800000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 (дов. б/н від 01.04.2011р.)

Від відповідачаОСОБА_2 (дов. б/н від 22.09.2011р.), ОСОБА_3 (дов. б/н від 14.06.2011 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІЗА-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" про стягнення 3 800 000, 00 грн. помилково перерахованих коштів, відповідно до платіжного доручення № 435397 від 06.02.2008 р., а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/220, розгляд справи призначено на 22.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2011 року розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судовому засіданні 11.10.2011 року представником позивача надано усні та письмові пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача надано додаткові матеріали, усні та письмові пояснення по справі, заперечено проти задоволення позовних вимог. Також, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, у зв'язку із спливом строку позовної давності. Зазначене прохання обґрунтовано тим, що перебіг позовної давності розпочався через п'ять днів після зарахування коштів на рахунок відповідача, тобто 10.02.2008 року, і відповідно сплинув 09.02.2011 року. Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, представником позивача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно частини 3 статті 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2011 року продовжено строк вирішення спору у справі № 9/220 на п'ятнадцять днів та, у звязку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, оголошено перерву в судовому засіданні до 26.10.2011 року, про що представники сторін були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 26.10.2011 року представником позивача надано усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. разом з тим, представник позивача подав заяву про визнання поважними причин пропущення позовної давності та клопотання про поновлення строку позовної давності, в яких стверджує. що позивачеві стало відомо про помилкове перерахування коштів у розмірі 3800000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" лише 06.07.2011 року.

Представником відповідача у судовому засіданні 26.10.2011 року надано усні пояснення по справі та заперечення на пояснення позивача.

Відповідно до заяви відповідача та положень ч. 4 ст. 267 ЦК України судом при вирішенні даного спору застосовуються положення щодо строку позовної давності.

Суд погоджується з твердженням відповідача у справі, що позивач звернувся до суду за захистом свого права поза межами загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що ним було здійснено помилкове перерахування коштів 06.02.2008 року, про що свідчить копія платіжного доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з загальних правил ведення бухгалтерського обігу, позивач міг та мав обовязок відобразити дану операцію по перерахуванню коштів в бухгалтерському обліку значно раніше, ніж він посилається в позовній заяві, а саме в літку 2011 року.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227/95 від 16.03.1995 р. підприємства незалежно від форм власності мають повертати в пятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Отже, і у відповідача у справі обовязок такого повернення виник з 11.02.2008 року, та саме з цієї дати має обліковуватися трирічний строк позовної давності, оскільки суд вважає безпідставним твердження позивача, що про порушення свого права він міг дізнатися тільки в 2011 року, виходячи з того, що при безпідставному перерахуванні коштів позивач міг дізнатися про порушення свого права з моменту, коли безпідставно перераховані ним кошти не були повернуті на його рахунок.

Разом з тим, позивачем у справі подано клопотання про поновлення строків позовної давності та захист порушеного права, виходячи з того, що в звязку з великим обсягом бухгалтерської документації, помилкове перерахування коштів не було вчасно виявлене працівниками позивача, а при виявлені безпідставного перерахування коштів, позивач терміново звернувся з вимогою про повернення коштів до відповідача.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи наявність доказів, які підтверджують факт виявлення помилковості перерахування коштів у розмірі 3 800 000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" лише 06.07.2011 року, суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем строку позовної давності є поважними, а тому задовольняє клопотання позивача про поновлення строку позовної давності.

Розглянувши подані представниками позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.02.2008 року позивачем помилково перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" № 260000230940, який відкрито в філії "КРУ" ТОВ "Укрпромбанк“ м. Києва 3 800 000,00 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів на виконання Договору доручення № 01/02 від 01.02.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 435397 від 06.02.2008 р.

Позивач зазначає, що між сторонами діють позадоговірні зобов'язання і помилково перераховані 3 800 000,00 грн. були перераховані поза межі будь-яких договорів.

06.07.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 307-205/0711-Т про повернення безпідставно отриманих коштів, проте відповідач, за твердження позивача, станом на час розгляду даної справи відмовляється прийняти зазначений лист.

Окрім того, 19.07.2011 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" було скеровано термінову телеграму № 001/806 з вимогою повернути безпідставно перераховані кошти у розмірі 3 800 000,00 грн. Проте, остання не була вручена відповідачеві у зв'язку з відсутністю відповідача за місцезнаходженням, про що свідчить повідомлення - телеграма від 21.07.2011 року отримана позивачем. Позивач з даним повідомленням не погоджується, у зв'язку з тим, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою станом на 01.07.2011 року, місцезнаходженням відповідача є саме адреса, вказана у телеграмі, а отже, відповідач був належним чином повідомлений про обов'язок повернути помилково перераховані кошти у розмірі 3 800 000,00 грн.

Позивач зазначає, що на час розгляду справи помилково перераховані кошти відповідач позивачу не повернув, що свідчить про те, що провести грошові кошти добровільно відповідач відмовляється.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів існування Договору доручення № 01/02 від 01.02.2008 року, укладеного між сторонами, проте, зазначає про неможливість надання його суду, оскільки певна кількість документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" була вилучена при проведенні обшуку, що підтверджується протоколом обшуку від 08.04.2010 року (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).

За таких обставин, відповідач стверджує, що отримав кошти від позивача не безпідставно, а для виконання договору доручення, на яке йдеться в платіжному дорученні. Крім того, відповідач зазначає, що позивач мав виявити безпідставне перерахування коштів значно раніше, ніж про це вказано в позовній заяві, а отже позивач є таким, що пропустив строк позовної давності, що також є підставою для відмови у позові.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд міста Києва вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно зі ст. 1090 Цивільного кодексу України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Приписами ст. 1091 Цивільного кодексу України встановлено, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Судом встановлено, що платіжне доручення позивача № 435397 від 06.02.2008 р. відповідало всім вимогам, встановленим чинним законодавством України.

При цьому

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. (у відповідній редакції) (надалі по тексту Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" дата валютування - це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

У відповідності до п. 3.3 вказаної Інструкції банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування. Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування. Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Крім цього, відповідно до п. 3.4 згаданої Інструкції платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Таким чином, судом встановлено, що грошові кошти в розмірі 3 800 000,00 грн. було зараховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" № 260000230940, який відкрито в філії "КРУ" ТОВ "Укрпромбанк“ м. Києва , останні є власністю позивача та на час розгляду справи йому не повернуті відповідачем в повному обсязі.

Так, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пунктом 2.35 Інструкції встановлено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227/95 від 16.03.1995 р. підприємства незалежно від форм власності мають повертати в пятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Отже, з врахуванням вимог згаданого Указу обовязок відповідача по поверненню коштів виник з 07.02.2008 року.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" було скеровано термінову телеграму №001/806 з вимогою повернути безпідставно перераховані кошти у розмірі 3 800 000,00 грн., проте, відповіді на вказану телеграму відповідач не надав, помилково перераховані кошти не повернув.

Відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України доказів на спростування наведеного, зокрема Договору доручення № 01/02 від 01.02.2008 року, на який посилався останній, інших доказів фактичного виконання доручення позивача (купівлі на його користь товарів, замовлення чи надання послуг тощо) суду не надано, а отже не доведено, що кошти були отримані відповідачем на належній правовій підставі, зокрема в результаті укладення між сторонами правочину тощо.

Посилання відповідача на те, що всі документи, які підтверджують існування між сторонами у справі правовідносин та існування між ними правочину та доказів його виконання, були вилучені у відповідача, суд оцінює критично, оскільки з наданої копії протоколу виїмки взагалі не вбачається, які саме документи були вилучені у відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, помилкове перерахування відповідачу грошових коштів платіжним дорученням № 435397 від 06.02.2008 р. на суму 3 800000,00 грн., встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 3 800000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво АВ" (04073, м. Київ, проспект московський, 23-а, код ЄДРПОУ 34662411, р/р № 260000230940, в філії "КРУ" ТОВ "Укрпромбанк“ м. Києва, МФО 380076, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІЗА-ТРЕЙД" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 30437110, р/р 26008000000344 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 3800000 (три мільйони вісімсот тисяч) грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, 25500 ( двадцять п'ять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 31.10.2011 року