Рішення № 19218267, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/33410.10.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго» Довідкритого акціонерного товариства «Технічно-торгівельний дім «Електроніка»

Простягнення 17035,88 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Київенерго»до відкритого акціонерного товариства «Технічно-торгівельний дім «Електроніка»про стягнення 17035,88 грн. заборгованості за договором № 103-0021 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 28.01.2000 р., а саме: 12000,00 грн. основного боргу, 1860,64 грн. інфляційних, 553,89 грн. трьох процентів річних, 2621,35 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за наданні послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/334 та призначено розгляд останньої на 10.10.2011 р..

Представником позивача в судовому засіданні подана заява про зменшення розміру позовних вимог у звязку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, зокрема позивач просить стягнути з відповідача1860,64 грн. інфляційних, 553,89 грн. трьох процентів річних, 2621,35 грн. пені.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.01.2000 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі позивач, енергопостачальна організація), правонаступником якого є позивач, та відкритим акціонерним товариством «Технічно-торгівельний дім «Електроніка»(далі абонент, відповідач) було укладено договір № 103-0021 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункт 1.1), предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.

Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Згідно з Додатком № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюється на підставі тарифів, встановлених та затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

Пунктом 5 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобовязаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив теплову енергію за період з 01.02.2011 р. по 01.04.2011 р. (включно) на загальну суму 92754,53 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.

Відповідач вартість спожитої теплової енергії оплатив з порушенням встановлених договором строків.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7 Додатку 4 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору підлягає стягненню пеня в сумі 2621,36 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової в сумі 1860,64 грн. та трьох процентів річних в сумі 553,89 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Суд приймає розрахунок пені, інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 69,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Технічно-торгівельний дім «Електроніка»(04108, м. Київ, проспект Правди, 12-В, код 24723884) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763) 2621 (дві тисячі шістсот двадцять одну) грн. 36 коп. пені, 1860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн. 64 коп. інфляційних, 553 (пятсот пятдесят три) грн. 89 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. витрат по оплаті державного мита та 69 (шістдесят девять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 02.11.2011 р.