Рішення № 19217793, 15.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" листопада 2011 р. Справа № 12/5007/113/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Сікорської Н.А.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача не з"явився

від відповідача ОСОБА_1, дов. № 46/19 від 04.01.11.

Розглянув справу за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (м.Житомир) <В особі(назва) >

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 208,55 грн.

Подано позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 208,55 грн., з яких 72,16 грн. - інфляційні нарахування та 136,40 грн. - 3% річних за невионання грошового зобов"язання по рішенням господарського суду Житомирської області від 13.09.2010 р. у справі № 15/807 та по постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.11 у справі № 16/5007/81/11 та судових витрат.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Надіслано клопотання від 14.11.2011 р. про відкладення розгляду справи у зв"язку із зайнятістю представників СВТП "Механік" в іншому судовому процесі.

Господарським судом не приймається до уваги подане клопотання, оскільки підписане неуповноваженою особою - ОСОБА_2, що діє за довіреністю № 25 від 25.01.2010 р., якою останній надано право представляти інтереси СВТП "Механік" в Житомирському окружному адміністративному суді за позовом СВТП "Механік" до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира.

Крім того, виходячи з підстав та предмету спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві.

У судовому засіданні оглядались матеріали справи № 15/807 за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів і відшкодування збитків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.09.10р. по справі 15/807 за позовом Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про повернення безпідставно перерахованих грошових коштів і відшкодування збитків стягнуто з ПАТ "Житомиргаз" на користь СВТП "Механік" 10240,54 грн. безпідставно набутих коштів, 95,11 грн. 3% річних, 103,36 грн. витрат по сплаті державного мита, 35,81 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення видано наказ № 15/807 від 06.10.10р.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день звернення до суду з позовом по даній справі, рішення по справі 15/807 не виконано, оскільки виконавче провадження з виконання наказу № 15/807 від 06.10.10р. у зв'язку з включенням ПАТ "Житомиргаз" в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.05р. № 2711-IV зупинено.

На думку позивача, незважаючи на введення мораторію та зупинення виконавчого провадження, відповідач не позбавлений можливості добровільно виконати грошове зобов"язання на суму 10674,82 грн., яке виникло на підставі рішення по справі 15/807.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа № 16/5007/81/11 за позовом СВТП "Механік" ПАТ "Житомиргаз" про стягнення 792,35 грн. за період по травень 2011 р. та 3% річних за період з 06.10.2010 р. по 15.06.11р. в сумі 220,23 грн. за неналежне виконання грошового зобов"язання в сумі 10674,82 грн., стягнутої за рішенням суду по справі № 15/807.

Рішенням господарського суду від 26.07.2011 р. у позові відмовлено (а.с.32, 33).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі 16/5007/81/11 від 06.10.2011 року (а.с. 17,18) на користь СВТП "Механік" стягнуто з ПАТ "Житомиргаз" 1012,58 грн., з яких 792,35 грн. інфляційних нарахувань та 220,23 грн. - 3% річних та судові витрати, з яких 102,00 грн. - державне мито та 236,00 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Таким чином, позивач вважає, що на день звернення до суду по даній справі заборгованість відповідача становить 12025,40 грн., з яких 10674,82 грн. за рішенням суду по справі 15/807; 1350,58 грн. - кошти стягнуті постановою РАГС по справі 16/5007/81/11

Обгрунтовуючи свої вимоги приписами ст.ст. 526, 598, 599, 625 ЦК України, за неналежне виконання грошового зобов"язання в сумі 12025,40 грн. позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 72,16 грн. за період з червня по жовтень 2011 р. та 3% річних в сумі 136,40 грн. за період з 16.06.2011 р. по 31.10.2011 р. (138 дн.).

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вважає, що правомірним є нарахування інфляційних та 3 % річних лише на суму основного боргу (а.с. 22). В зв"язку з цим подав власний розрахунок, згідно якого інфляційні нарахування на суму 10240,54 грн. за період з червня по жовтень 2011 р. становлять 51,20 грн.; 3% річних за перід з 16.06.2011 р. по 31.10.2011 р. - 115,88 грн.

Наголосив, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду по справі 16/5007/81/11 набрала законної сили 06.10.2011 р.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню підлягають частково, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

У разі якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

Таким чином, прийняття судом рішення про стягнення боргу не припиняє зобовязання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. При цьому ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошові зобовязання не виконуються й після ухвалення рішення про стягнення основного боргу.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобовязання в матеріалах справи відсутні. Отже, діюче законодавство не повязує припинення зобовязання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобовязань відповідача та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Оскільки на день звернення до суду має місце прострочення грошового зобов"язання в частині сплати безпідставно набутих коштів в сумі 10240,54 грн.,суд вважає, що позивачем підставно та обґрунтовано здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних саме на вказану суму.

При цьому слід зазначити, що позивач, звернувшись до суду 26.10.2011 р., неправомірно заявив до стягнення інфляційні за жовтень 2011 року в розмірі 100,1%, в той час як індекс інфляції у жовтні 2011 року по відношенню до вересня становив 100,0%, і визначений повідомленням Держкомстатистики України від 09.11.2011.

Таким чином, правомірним буде нарахування інфляційних на суму боргу за період з червня по вересень 2011 р.

Крім того, згідно Листа Верховного Суду України від 03.04.97 г. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", для визначення індексу за той чи інший період необхідно щомісячні індекси, що є складовими відповідного періоду, перемножити між собою.

Тому за період з червня по вересень 2011 року індекс становить 98,79711922 %, а розмір інфляційних нарахувань на суму 10240,54 грн. дорівнює 10117,36 грн., тобто мінус 123,18 грн.

Натомість, позивач при обрахунку інфляційних не врахував дефляційні процеси, які відбулися в липні та серпні 2011 року, чим штучно завищив розмір інфляційних нарахувань.

Щодо нарахування 3% річних, то правомірним буде розрахунок за період з 16.06.2011 р. по 26.10.2011 р., а не по 31.10.11, оскільки, як наголошувалось вище, позивач до суду звернувся 26.10.11, про що свідчить відтиск штемпелю на першій сторінці позовної заяви, вчинений працівниками діловодної служби господарського суду.

Отже, 3% річних за період з 16.06.2011. по 26.11.2011 р. (133 дні) за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання в сумі 10240,54 грн. становить 111,94 грн.

Водночас, суд вважає помилковою позицію позивача щодо застосування інфляційних нарахувань та 3% річних на решту сум, стягнутих за рішеннями суду, зокрема, 95,11 грн. - 3% річних; 103,36 грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 235,81 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі 15/807 та 1350,58 грн. по справі 16/5007/81/11.

Вказаного висновку суд дійшов, аналізуючи норми ст. 11 ЦК України, зі змісту якої не вбачається, що рішення суду щодо стягнення коштів, є підставою виникнення грошового зобов"язання, в результаті невиконання якого настають наслідки передбачені ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 14 ЦК України вказує, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання цивільних обов'язків забезпечується, зокрема, відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства.

До того ж, слід зазначити, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду про стягнення з ПАТ "Житомиргаз" на користь СВТП "Механік" 1350,58 грн. набрала законної сили 06.10.2011 р., а тому позивач взагалі не мав права здійснювати розрахунки на вказану суму з червня 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають лише позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 111,94 грн.

В решті позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, ідентифікаційний код 03344071)

на користь Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (10003, м.Житомир, вул. Чехова, 1, ідентифікаційний код 13573074)

- 111,94 грн. - 3 % річних,

- 54,75 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 126,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 17 листопада 2011 року.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - позивачу (рек. із зв. повід.)

3- відповідачу

<Текст >