Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
10 листопада 2011 р.
Справа 6/127/2011/5003
за позовом:Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції
до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
Про стягнення 371 506,63 грн.
Головуючий суддя Говор Н.Д.
Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.
Представники
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції 371 506,63 грн. заборгованості за кредитним договором № 010/03-11/16 від 25.01.2008 р.
Ухвалою суду від 31.08.2011 року судом порушено провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання на 27.09.2011 року.
27 вересня 2011 р. сторони у судове засідання не зявились. Разом з тим, від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відпусткою представника по справі. Враховуючи вказане клопотання позивача, а також в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 31 серпня 2011 р., ухвалою від 27.09.2011 року судове засідання відкладено на 20.10.2011 року.
20 жовтня 2011 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився та не надав витребуваних ухвалою суду від 31 серпня 2011 року документів в тому рахунку відзиву на позов.
За таких обставин розгляд справи відкладено на 10.11.2011 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
10.11.2011 року через канцелярію суду надійшло письмове клопотання відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням.
Суд вказане клопотання відхиляє з наступних підстав.
Розгляд вказаної справи двічі відкладався і відповідач жодного разу не скористався наданим йому правом участі в судовому засіданні та надання відповідних доказів. У випадку неможливості особистої участі в судовому процесі, відповідач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь в судовому процесі через повноважного представника. Відповідач не надав суду доказів про поважність причин неучасті у судових засідання та неподання витребуваних доказів. Тому суд приходить до висновку, що відповідач не з'явився без поважних причин.
Окрім того, суд обмежений строком розгляду спору, передбаченого статтею 69 ГПК України, оскільки за клопотанням представника позивача від 20.10.2011 року термін вирішення спору продовжено лише на 15 днів, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.
Відповідач вимог суду стосовно подачі витребуваних доказів не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву не подав, явку свого представника не забезпечив, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду в матеріалах справи, а факт належного повідомлення відповідача підтверджується поштовим повідомленнями, долученими до матеріалів справи, а також заявою відповідача про відкладення розгляду справи.
Проте, відповідач не скористався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим сторонами доказам, а також доказам, які були витребувані господарським судом, суд встановив наступне.
Між АППБ "Аваль", правонаступником якого є позивач та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №010/03-11/16 від 25.01.2008 р. (в подальшому Договір).
Згідно договору відповідачу було відкрито невідновлювальну кредитну лінію в сумі 774000 грн., з яких 720 000 грн. - на купівлю ескалатора ЕО-4225А071 згідно договору купівлі-продажу № 4 від 28.12.2007 р., кредит в сумі 54 000 грн. для сплати страхових платежів за договорами страхування.
Розділом 1 Договору передбачено, що Кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 774 000,00 грн. строком до 24.01.13 р. із сплатою 15,75 % річних.
Відповідно до п. п. 3.1. - 3.3. Договору передбачено, що Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та оплати за користування; сторони домовились, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом; при цьому відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно; сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за Договором:
- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;
- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом;
- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у випадку її нарахування Кредитором, та інша безспірна заборгованість Позичальника за Договором.
Відповідно до п. 3.7. відповідач як Позичальник зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).
Згідно з п. п. 6.1. - 6.2. Договору встановлено, що Позичальник зобов'язується: використати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах Договору. У випадку порушення умов цього договору сплачувати Кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені договором.
Згідно меморіального ордеру № 03-11/16 від 25.01.2008 року позивач на виконання зобов'язань по кредитному договору перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 720 000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті відсотків за користування ним виконав частково і станом на 15 липня 2011 року його основна заборгованість по кредиту складала 305 600,00 грн.
Як було зазначено вище, відповідач узяв на себе зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом - не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - пізніше дня такого погашення.
Відповідач також частково виконав свої зобов'язання по сплаті відсотків: йому було нараховано до сплати 222 072,19 грн. відсотків, а сплачено відповідачем - 159092,55 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом становила станом на 15 липня 2011 року 62 979,64 грн.
Враховуючи порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, на підставі п.10.2 договору, який передбачає відповідальність за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених договором, позивач нарахував та заявив до стягнення за період з 01.08.2010 р. по 27.01.2011 року 1650,28 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та 1276,71 грн. пені за порушення строків повернення відсотків.
Згідно обопільно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків станом на 15 липня 3011 року заборгованість відповідача по кредиту складає 305 600,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 62 979,64 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними грошовими коштами підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
За вказаних вище обставин, враховуючи, що відповідачем позовні вимоги не спростовані, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 305 600,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 62 979,64 грн. станом на 15.07.11 р., 2 926,99 грн. пені за період з 01.08.10 р по 27.01.11 р. є правомірними, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити в сумі 371 506,63 грн.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " в особі Вінницької обласної дирекції (вул. 50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001, ідентифікаційний код 20097421) 305 600,00 грн. основної заборгованості по кредиту, 62 979,64 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом 2 926,99 грн. пені, 3 715,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копії рішення направити сторонам.
Суддя Говор Н.Д.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 листопада 2011 р.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу Вінницькій обласній дирекції Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " (вул. 50-річчя Перемоги, 35, м. Вінниця, 21001
3 - відповідачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,
Судове рішення № 19217721, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/127/2011/5003. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: