Рішення № 19217692, 01.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011Справа №5002-33/3528-2011 за позовом Фонду майна АРК (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015)

до приватного підприємства «Технопласт плюс» (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 44; 98111, м. Феодосія, вул. Дружби, 109 А)

про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за дов. від 11.04.2011 року, № 47-Д, Фонд майна АРК.

Від відповідача: не з'явився, ПП «Технопласт плюс».

Суть спору: Фонд майна АРК звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Технопласт плюс» та просить суд стягнути з відповідача 646 435.71 грн. заборгованості з орендної плати за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року, пеню в сумі 45582.39 грн. за період з 13 листопада 2010 року по 06 червня 2011 року, індексацію боргу за період з 12 січня 2010 року по 09 червня 2010 року в сумі 9096.97 грн., а також заборгованість з ПДВ в розмірі 115 387.06 грн.

Свої вимоги позивач вмотивовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна від 27 лютого 2006 року щодо внесення орендних платежів.

Заявами від 29 вересня 2011 року та від 30 вересня 2011 року представником позивача було виправлено технічні помилки, допущені в позовній заяві (а.с. 52-53, 89-90).

Відповідач позов не визнав за мотивами, що викладені у відзивах (а.с. 35-37, 57-58).

В судове засідання 01 листопада 2011 року представник відповідача не з'явився, до початку судового засідання надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с. 109).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

За клопотанням сторін (а.с. 101) строк розгляду даної справи ухвалою господарського суду АР Крим від 17 жовтня 2011 року продовжувався на п'ятнадцять днів у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 105).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

27 лютого 2006 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та приватним підприємством «Технопласт плюс» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування за актом приймання передачі майно, а саме: нежитлові приміщення № 27-41 загальною площею 6833,5 кв.м, у будівлі літ. «Г», споруду № 1 - складу готової продукції, загальною площею 4370,0 кв.м., споруди загальною, площею 4476, 0 кв.м., і 10 одиниць обладнання, розташовані за адресою: м. Феодосія, вул. 109а, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва м. Феодосія» (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами договору та акту приймання передачі майна.

Пунктами 3.1, 3.3 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 листопада 1998 року № 274-2/98 (із змінами та доповненнями). Орендна плата за базовий місяць оренди, січень 2006 року, складає 11334.36 грн. Сума орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, встановлений Мінстатом України.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

26 квітня 2006 року, 24 грудня 2006 року та 30 жовтня 2007 року між сторонами було підписано додаткові угоди № 1, 2 та 3 відповідно, згідно з якими в договір оренди були внесені зміни стосовно місцезнаходження обєкта оренди, розміру орендної плати, порядку її сплати та відповідальності сторін за неналежне виконання своїх зобовязань (а.с. 12, 13, 14).

Відповідно до пунктів 2, 3 додаткової угоди від 30 вересня 2007 року № 3 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19 листопада 1998 року № 274-2/98 (із змінами та доповненнями в редакції постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 23 травня 2007 року № 470-5/07), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку травень 2007 року - 100 % - до бюджету Автономної Республіки Крим 15409.32 грн. Орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі: 100% до бюджету Автономної Республіки Крим; податок на додану вартість на повну суму орендної плати - Фонду майна Автономної Республіки Крим.

Пунктом 5 додаткової угоди від 30 вересня 2007 року № 3 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобовязаний повернути орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Невикористаний залишок амортизаційних відрахувань на повне відновлення орендованого майна, визначений на підставі довідки орендаря, підлягає перерахуванню до бюджету АР Крим. У разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує бюджету АР Крим орендну плату до дати фактичної передачі майна згідно з актом приймання передачі, підписаного сторонами по договору (пункт 5.7 договору у редакції додаткової угоди від 30 вересня 2007 № 3).

Відповідно до пункту 9.4. договору у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом 3 місяців, договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем листа орендодавця про відмову. Повернення майна здійснюється відповідно до пункту 2.5 договору.

Строк дії договору оренди визначений в пункті 10.1 договору - до 25 лютого 2007 року.

Якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (пункт 10.6 договору у редакції додаткової угоди від 24 грудня 2006 року № 2).

У разі припинення дії договору орендар зобовязаний повернути орендодавцю орендоване майно відповідно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю за договором (пункт 2.5 договору).

На виконання умов договору від 27 лютого 2006 року відповідачу був переданий обєкт оренди за актом приймання - передачі від 27 лютого 2006 року (а.с. 11).

Також судом було встановлено та було підтверджено сторонами, що 17 березня 2011 року обєкт оренди був повернутий орендодавцю за актом приймання передачі.

Як стверджує позивач, відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору оренди, а саме платежі за ним перераховувалися несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість з орендної плати та з податку на додану вартість.

Несплата відповідачем орендної плати зявилася підставою для звернення Фонду майна АР Крим до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі з договору оренди нерухомого майна, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єкт оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, виконання зобов'язань та страхування орендованого взятого ним в оренду майна є істотними умовами договору оренди.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обовязок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором та корегувався додатковими угодами до нього, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього такого обовязку.

Пунктом 3.5 договору оренди від 27 лютого 2006 року передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

В пункті 6 додаткової угоди № 3 від 30 жовтня 2007 року до договору оренди від 27 лютого 2006 року сторони передбачили, що у разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує бюджету АРК орендну плату до дати фактичної передачі майна згідно з актом приймання передачі, підписаного сторонами по договору (а.с. 15-15 об.).

Судом було встановлено, що 23 лютого 2009 року позивач листом вих.№ 03/480 звернувся до відповідача з претензією, в якій попередив відповідача про розірвання договору оренди та необхідність повернення орендного майна.

Зазначений лист був отриманий відповідачем 30 березня 2009 року (а.с.96), тобто орендоване майно він повинен був повернути 31 березня 2009 року.

Однак, за твердженням позивача та це підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, відповідач продовжував користуватися спірним орендованим майном, тоді як орендну плату сплачував не в повному обсязі, у звязку з чим за ним створилася заборгованість.

Дані обставини не заперечувалися відповідачем, однак він пояснив, що не мав можливості повернути спірне майно, оскільки особа, яка передала йому це майно в оренду, - балансоутримувач, відкрите акціонерне товариство «Управління будівництва м. Феодосія», було ліквідовано.

Дане питання було предметом дослідження в процесі розгляду господарським судом справи №5002-33/6017.1-2010 (№ 2-2/6062-2009).

Так, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі №5002-33/6017.1-2010 (№ 2-2/6062-2009) позов фонду майна АРК до ПП «Технопласт плюс» задоволено частково, з приватного підприємства «Технопласт плюс» до бюджету Автономної Республіки Крим стягнуто заборгованість з орендної плати за період з 31 березня 2009 року по 17 грудня 2009 року в розмірі 212 597,87 грн., приватне підприємство «Технопласт плюс» зобовязано передати Фонду майна Автономної Республіки Крим нежитлові приміщення № 27-41, загальною площею 6833,5 кв.м, у будівлі літ. «Г», споруди № 1 склад готової продукції, загальною площею 4370,0 кв.м., споруди, загальною площею 4476,0 кв.м та 10 одиниць обладнання, розташовані за адресою: місто Феодосія, вул. Дружби, 109, що не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва м. Феодосія» за актом приймання-передачі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року рішення господарського суду АР Крим від 24 лютого 2011 року в частині стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» до бюджету Автономної Республіки Крим заборгованості з орендної плати за період з 31 березня 2009 року по 17 грудня 2009 року в розмірі 212597.87 грн. та в частині відмови у стягненні з приватного підприємства «Тенопласт плюс» неустойки за період з 31 березня 2009 року по 17 грудня 2009 року в сумі 212597.87 грн. скасовано, прийняте нове рішення про відмову у позові в частині стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» неустойки за період з 31 березня 2009 року по 17 грудня 2009 року у сумі 425195.75 грн.. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2011 року у справі № 5002-33/6017.1-2010 в частині задоволення позовних вимог про зобовязання приватне підприємство «Технопласт плюс» передати Фонду майна Автономної Республіки Крим спірні нежитлові приміщення № 27-41, загальною площею 6833,5 кв.м, та 10 одиниць обладнання, розташовані за адресою: місто Феодосія, вул. Дружби, 109, за актом приймання-передачі та припинення провадження у справі в частині стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» на користь бюджету Автономної Республіки Крим заборгованості з орендної плати за період з 12 жовтня 2008 року по 30 березня 2009 року в сумі 162161.57 грн., пені за період з 13 грудня 2008 року по 17 грудня 2009 року в сумі 31051.79 грн., заборгованості з ПДВ за період з 27 лютого 2006 року по 30 березня 2009 року у сумі 16341.56 грн., а також в частині стягнення на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим пені за несвоєчасне внесення платежів за період з 13 грудня 2008 року по 17 грудня 2009 року у сумі 2889.11 грн. залишено без змін (а.с. 71-82).

Також судом було встановлено, було підтверджено сторонами та знайшло своє відображення в судових актах, прийнятих при розгляді справі № 5002-33/6017.1-2010 (№ 2-2/6062-2009), що спірне майно було передане приватним підприємством «Технопласт плюс» Фонду майна АРК на підставі акту приймання передачі від 17 березня 2011 року.

Таким чином, позивач стверджує, що внаслідок неповного внесення орендарем плати за користування орендованим майном за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року за останнім створилася заборгованість.

Так, у своєї позовній заяві Фонд майна АРК просив стягнути з відповідача суму заборгованості за користування майном у розмірі 646435.71 грн. (а.с. 4-5).

Одночасно, на вимогу суду представником позивача був наданий детальний обґрунтований розрахунок суми боргу за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року (а.с. 110-116), де ним було встановлено менший розмір заборгованості, однак будь-яких заяв щодо уточнення розміру позовних вимог суду надано не було.

Так, за результатом дослідження вказаних розрахунків судом було встановлено, що сума заборгованості за користування приватним підприємством «Технопласт плюс» орендованим майном за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року складає 565309.53 грн..

Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалося, обовязок орендаря сплачувати орендну плату за весь час користування майном передбачений пунктом 5.7 договору від 27 лютого 2006 року з урахуванням пункту 6 додаткової угоди № 3 від 30 жовтня 2007 року.

Факт користування майном за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року не заперечувався відповідачем, однак доказів внесення орендної плати протягом цього часу ним надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобовязання.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на наведене, задоволенню підлягають вимоги Фонду майна АРК про стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» орендної плати за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року в сумі 565309.53 грн., у вимогах про стягнення 81126.18 грн. заборгованості слід відмовити.

Також в позовній заяві позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму заборгованості, яка склалася за відповідачем за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року, в розмірі 45582.39 грн., яка була нарахована за період з 13 листопада 2010 року по 06 червня 2011 року.

Суд вважає, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, позивачем пеня була нарахована за період з 13 листопада 2010 року по 06 червня 2011 року, тобто за 203 дня прострочення.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 3.6 договору передбачений обовязок орендаря, у разі несвоєчасної сплати орендної плати, сплатити пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 5 додаткової угоди від 30 вересня 2007 року № 3 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Так, як було встановлено судом, заборгованість відповідача за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року склала 565 309.53 грн..

Відповідачем з огляду на помилковість розрахунків, проведених при поданні даного позову. Був зроблений перерахунок суми пені на суму заборгованості в розмірі 565309.53 грн., та її розмір склав за період з 13 листопада 2010 року по 06 червня 2011 року 45310.86 грн. (а.с. 112-116).

Одночасно, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, періодом нарахування пені в даному випадку є 13 листопада 2010 року - 13 травня 2011 року (182 дня).

Так, відповідно до розрахунку, проведеному судом, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 39 363.50 грн..

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача, приватного підприємства «Технопласт плюс», пені, нарахованої на суму заборгованості в розмірі 565309.53 грн., за період з 13 листопада 2010 року по 13 травня 2011 року в сумі 39 363.50 грн., в частині стягнення 6218.89 грн. пені слід відмовити.

Крім того, в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 115387.06 грн. заборгованості з ПДВ, нарахування якого передбачено пунктом 3.1 договору оренди.

Також, у звязку з тим, що позивачем при поданні позову помилково було визначено більший розмір заборгованості, розмір ПДВ також був визначений невірно, з огляду на що в процесі розгляду справи суду був наданий виправлений розрахунок заборгованості з ПДВ, яка складає 113061.91 грн. (а.с. 112-116).

Так, судом провірений розрахунок заборгованості з податку на додану вартість, наданий позивачем в судовому засіданні 01 листопада 2011 року, який проведений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 113 061.91 грн. заборгованості з податку на додану вартість підлягають задоволенню, в частині стягнення 2325.15 слід відмовити.

Стосовно вимог позивача про стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» індексації заборгованості в сумі 9096.97 грн., яка була нарахована за період з 12 січня 2010 року по 09 червня 2010 року через те, що відповідачем сума заборгованості в розмірі 162161.57 грн. була сплачена із запізненням,- 09 червня 2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом було встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 20 квітня 2010 року у справі № 2-2/6062-2009 приватне підприємство «Технопласт плюс» було зобовязане сплатити заборгованість за договором оренди від 27 лютого 2006 року в сумі 162161.57 грн. (а.с. 67-70).

Вказане рішення було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 17 листопада 2010 року та справу направлено на новий розгляд, однак при новому розгляді провадження в частині стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» заборгованості в розмірі 162161.57 грн. було припинено у звязку зі її сплатою (а.с. 117-127, 71-82).

Позивач стверджує, що оскільки зазначена заборгованість відповідачем була сплачена лише 09 червня 2010 року, вона була проіндексована позивачем та він просить стягнути індексацію цього боргу за період з 12 січня 2010 року по 09 червня 2010 року в сумі 9096.97 грн. (а.с. 5).

Пунктом 3.5 договору оренди від 27 лютого 2006 року передбачено, що сплата орендних платежів відбувається щомісячно, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 5 додаткової угоди від 30 вересня 2007 року № 3 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету Автономної Республіки Крим відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом також було встановлено, що вимоги про стягнення індексу інфляції, нарахованого за прострочення сплати заборгованості у сумі 162161.57 грн., позивачем при розгляді справи № 5002-33/6017.1-2010 (№ 2-2/6062-2009) заявлені не були.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цивільного кодексу України).

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що чинне законодавство не повязує припинення зобовязання з наявність судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання рішення.

Якщо зобовязання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, але на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання , на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, право кредитора на новий позов про сплату інфляційних втрат не ставиться від залежність від заходів примусового виконання рішень щодо боржника.

Вищевказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 26 березня 2006 року зі справі № 2-4/11319-2004 та у постанові Вищого господарського суду України від 16 вересня 2009 року зі справі № 2-11/712-2009.

Таким чином, враховуючи те, що судом було перевірено та встановлено правильність розрахунку індексації боргу, наданого позивачем (а.с. 112-116), суд вбачає правові підставі для стягнення з відповідача, приватного підприємства «Технопласт плюс», індексацію боргу за договором оренди від 27 лютого 2006 року в сумі 9096.97 грн. за період з 12 січня 2010 року по 09 червня 2010 року.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 07 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 80, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Технопласт плюс» (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 44, ідентифікаційний код 32641735) до бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 в Головному управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 23896447, код платежу 22080400) заборгованість з орендної плати за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року в сумі 565 309.53 грн., пеню за період з 13 листопада 2010 року по 13 травня 2011 року в сумі 39 363.50 грн. та індекс інфляції за період з 12 січня 2010 року по 09 червня 2010 року в сумі 9096.97 грн..

3.Стягнути з приватного підприємства «Технопласт плюс» (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 44, ідентифікаційний код 32641735) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (р\р 34223999600001 в Головному управлінні Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 00036860, код платежу 22080400) заборгованість з податку на додану вартість за період з 31 березня 2009 року по 17 березня 2011 року в розмірі 113 061.91 грн.

4.В частині стягнення з приватного підприємства «Технопласт плюс» заборгованості з орендної плати в сумі 81126.18 грн., пені в сумі 6 218.89 грн. та заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2325.15 грн. - в позові відмовити.

5.Стягнути з приватного підприємства «Технопласт плюс» (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 44, ідентифікаційний код 32641735) в дохід Державного бюджету України (р/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 7268.31 грн. державного мита.

6.Стягнути з приватного підприємства «Технопласт плюс» (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 44, ідентифікаційний код 32641735) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (р/рахунок 31214264700002 в УДК в м.Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код отримувача 22050003, ОКПО 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн.

7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.