Рішення № 19217581, 27.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2011Справа №5002-1/3639-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс», (95022, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, 7),

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6),

про стягнення визнання неправомірними дії, спонукання до виконання певних дій та стягнення 11944,72грн.,

Суддя Л.О.Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 15.09.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність № 323-Д від 22.04.2011р.,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання неправомірними дій останнього по відключенню від електричної мережі нежитлових будівель, розташованих по вул. Зелена, 7 у м. Сімферополі та належних на праві власності товариству «Еліт Авто Транс»; зобовязання ВАТ «Крименерго» підключити до електричної мережі нежитлові будівлі, які розташовані по вул. Зелена, 7 у м. Сімферополі та належать на праві власності товариству «Еліт Авто Транс»; зобовязання відповідача укласти договір про поставку електричної енергії з товариством «Еліт Авто Транс» у редакції відповідача та стягнення з ВАТ збитків в розмірі 11944,72грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач заяву ТОВ «Еліт Авто Транс» та додані до неї документи про необхідність укладення договору про постачання електричної енергії та вимогу про підключення до електричної мережі нежитлових будівель, розташованих по вул. Зелена, 7 в м. Сімферополі залишив без розгляду, що є порушенням вимог діючого законодавства, а також прав та охоронюваних законом інтересів товариства.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права. Також, відповідач зазначає про недоведеність позивачем наявності понесених ним збитків в сумі 11944,72грн.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучені документи, з яких вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Крименерго» відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства». Державну реєстрацію змін проведено 19.04.2011р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №614357.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Стаття 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у справі не був реорганізований, а відбулася лише зміна назви підприємства, у звязку із чим суд не вбачає підстав для здійснення заміни відповідача, проте є підстави для зазначення про це у рішенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 06.04.2010р. у справі №2-23/1388-2010 за позивачем визнано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул.Зелена, 7, а саме на: приміщення літери «А», «Л», «К», «І», «З», «Ж» та літер №1, загальною площею 1113,50 кв.м; побудовані і реконструйовані приміщення: авто майстерню літер «Н»(19,25+20,3\2) х 10,6 -6480,4); ремонтний бокс літер «Ж» збільшений в розмірах (був 19,6x6,10 став 19,6 х7,9); навіс літер «О» (5,70 х 14,70); навіс літер «П» (5,85 х3,80); бесідку літер «Р» (4,6 х 9,90); бетонне покриття перед будівлями літери «А», «Л», «К», «И», «З», «Ж», «№1», авто майстернею «Н», ремонтним боксом літер «Ж», навісом літер «О», навісом літер «П», бесідкою літер «Р», загальною площею 2864,6 кв.м - у цілому.

15.12.2010р. між сторонами у справі укладений договір про приєднання до електричних мереж, (аркуш справи 71-73).

Відповідно до умов вказаного договору, власник електричних мереж (відповідач у справі) здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника (позивач) до своїх електричних мереж після виконання технічних умов, укладення замовником договору про поставку електричної енергії, оплати за підключення.

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що замовник зобовязаний узгодити із власником мереж проектну документацію.

Як свідчать матеріали справи, у виконання умов договору, позивачем виконані відповідні технічні умова, які погоджені із власником електричних мереж.

У позовній заяві ТОВ «Еліт Авто Транс» зазначає, що на неодноразові звернення товариства до електропостачальної організації стосовно укладення договору про поставку електричної енергії, остання залишала пропозиції без розгляду. Крім того, позивач зазначає, що 23.05.2011р. нежитлові приміщення, розташовані по вул. Зелена, 7 в м. Сімферополі взагалі відключені від електропостачання.

Вважаючи вищезгадані дії ПАТ «Крименерго» неправомірними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи, у тому числі, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа позовної заяви, обовязковими елементами якої є предмет позову та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу, а в разі предявлення позову прокурором прокурору.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір.

Обґрунтовуючи свою вимогу про визнання неправомірними дій ПАТ «Крименерго» по відключенню від електричної мережі нежитлових будівель, розташованих по вул. Зелена, 7 в м. Сімферополі, позивач посилається на положення пункту 7.5 Правил користування електричною енергією.

Так, у договорі про приєднання до електричних мереж, укладеного між сторонами у справі 15.12.2010р. зазначено, що при виконанні умов правочину, а також інших питань, які не обумовлені договором, сторони зобовязуються керуватись Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 7.5 вищезгаданих Правил, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

-відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

-недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

-несплати рахунків, відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

-несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

-невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

-невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

-закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

-порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Аналіз змісту вищенаведеної норми дозволяє зробити висновок, що діючим законодавством встановлений як перелік обставин, що є підставою для припинення електроенергії, так і обовязок енергопостачальника своєчасно повідомити про таке припинення.

Матеріали справи не містять, а відповідачем у супереч положень статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність підстав для припинення постачання електричної енергії у нежитлових приміщеннях, що належать позивачу, а також не надано суду жодних доказів своєчасного повідомлення товариства про відповідне припинення, у звязку з чим суд вважає, що відключення обєкта позивача було здійснено протиправно, що в свою чергу потребує судового захисту.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електроенергетику» державна політика в електроенергетиці базується, зокрема, на принципі забезпечення захисту прав та інтересів споживачів енергії.

Статтею 24 цього Закону передбачено, що енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Аналогічне положення закріплено в пункті 8.2 Правил користування електричною енергією.

За таких обставин, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про спонукання ПАТ «Крименерго» відновити поставку електричної енергії на обєкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс», який розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, 7.

У той же час, стосовно позовної вимоги про визнання незаконними дій відповідача по відключенню обєкта Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс» від електропостачання, суд зазначає наступне.

Так, способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу закріплено, що господарським судам підвідомчі:

-справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України унесено до відання інших органів;

-справи про банкрутство;

-справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

-справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

-справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери,

-справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

ПАТ «Крименерго» є юридичною особою і самостійним субєктом господарювання, не має жодного відношення до органів Державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування та не має владних повноважень по відношенню до позивача. Отже, у даному випадку, до вимоги позивача про визнання дій ПАТ «Крименерго» неправомірними не можуть бути застосовані положення пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

Інших способів визнання незаконними дій відповідача чи його посадових осіб з системного аналізу вищезгаданих правових актів не вбачається. Отже, в цій частині предмет позову не відповідає встановленим Законом способам захисту порушеного права, що тягне відмову в позові в цій частині.

В свою чергу, є обґрунтованими вимоги позивача про зобовязання енергопостачальної організації укласти із ТОВ «Еліт Авто Транс» договір про поставку електричної енергії, оскільки діючим законодавством, зокрема положеннями пункту 8.2 Правил зазначено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний укладати договори про постачання електричної енергії з усіма споживачами, які заявили про бажання купувати електричну енергію та об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Матеріалами справи підтверджується неодноразове звернення позивача до ПАТ «Крименерго» із пропозицію укласти відповідний договір про поставку електричної енергії. В свою чергу, доказів виконання відповідачем обовязку, передбаченого пунктом 8.2 Правил суду не надано.

Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Проте, не можуть бути визнані обґрунтованими вимоги товариства про стягнення з ПАТ «Крименерго» збитків в сумі 11944,72 грн. з огляду на наступне.

Визначення збитків міститься у статті 22 Цивільного кодексу України, згідно частини 2 якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналізуючи зміст наведеної норми, суд зазначає про недоведеність позивачем ані факту знищення чи пошкодження речі, ані факту необхідності понесення товариством якихось витрат для відновлення порушеного права (укладення договору та поновлення електропостачання не ставиться в залежність від покупки позивачем пального за меншою ціною), що в свою чергу тягне відмову в задоволенні позову в цій частині.

Понесені позивачем судові витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене згідно ст.84 ГПК України і підписане 01 листопада 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго», (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) підключити до електричної мережі нежитлові будівлі, які розташовані по вул. Зелена, 7 у м. Сімферополі та які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс», (95022, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34523716).

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Крименерго», (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) укласти із Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс», (95022, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34523716) договір про поставку електричної енергії в редакції відповідача.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго», (95034, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Авто Транс», (95022, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Зелена, 7, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34523716) судові витрати з оплати державного мита в сумі 56,66грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.