Рішення № 19217244, 03.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2011Справа №5002-29/4151-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» (96500, м. Саки, вул. Курортна, 14, код ЄДРПОУ 31733380);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Меблі Крима» (95001, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, буд. 24, кв. 33, код ЄДРПОУ 35593454);

Про стягнення 81494,42 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник довіреність №201/02-28 від 11.08.2011 р.;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Санаторій «Сакрополь» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Меблі Крима» про стягнення заборгованості в сумі 53615,00грн., перерахованих на виконання підрядних робіт за договором підряду №59 від 31.07.2009, та невідпрацьованих відповідачем, а також 3% річних у розмірі 1564,38 грн., 4436,55грн. інфляційних втрат та пені в сумі 21768,49 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді державного мита та витрат на технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору підряду №59 від 31.07.2009, укладеного між сторонами у справі, не виконані роботи з виготовлення, доставки та встановлення меблів на обєкті позивача в тому обсязі, який був сплачений позивачем авансом, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Меблі Крима» виникла заборгованість в сумі 53615,00 грн., яку останнє самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суми 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 29 вересня 2011 року позов Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.10.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач у судове засідання 25.10.2011р. зявився, надав копії статутних документів підприємства, які судом оглянуті та долучені в матеріали справи. Відзиву на позов чи заперечень відповідач суду не надав.

За результатами судового засідання 25.10.2011р. суд оголосив перерву в засіданні до 03.11.2011р.

У продовженому судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Відповідач у судове засідання 03.11.2011р. явку свого представника не забезпечив, відзиву на позов не надав. 02.11.2011р. від нього надійшла заява про відкладення слухання справи у звязку з можливістю примирення сторін шляхом укладення мирової угоди.

Дана заява розглянута у судовому засіданні, долучена судом в матеріали справи.

Присутній у судовому засіданні позивач проти вказаного клопотання заперечує, посилаючись на те, що жодних пропозицій стосовно укладення мирової угоди від відповідача не поступало, заборгованість ним не погашається, переговори між сторонами з цього приводу не велись та вважає, що дане клопотання відповідача подано виключно з метою затягування судового процесу, про що позивачем зазначено письмово у заяві від 03.11.2011р., присудом у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, заява відповідача про відкладення слухання справи підлягає відхиленню.

Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Меблі Крима» (далі - виконавець) та закритим акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь», в подальшому приватне акціонерне товариство «Санаторій «Сакрополь» (далі - замовник) укладений договір підряду №59 (далі договір, а.с. 12-15).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, підрядчик зобовязався своїми силами і коштами в порядку і на умовах, оговорених в даному договорі, на свій ризик виконати для замовника роботи з виготовлення, доставки і установки меблів на обєкті ЗАО «Санаторій «Сакрополь», розташованого за адресою: м. Саки, вул. Курортна, 14.

Згідно п. 1.2 договору, повний обєм товару фіксується в специфікації, яка є невідємною частиною даного договору (додаток 1) і відображає вартість одиниці товару і загальну вартість товару, кількість і найменування виробу, та інші необхідні показники.

Така специфікація, з переліком найменування товару, кількості, ціни та загальної вартості, що складає 283250,00грн. наявна в матеріалах справи. (а.с. 16).

Фактичне виконання робіт здійснюється поетапно на підставі додаткових угод, підписаних сторонами і які є невідємною частиною даного договору. Додатковою угодою встановлюється кількість і найменування виробів, вартість, строки поставки, установки, оплати і інші умови по кожному етапу (п. 1.3 договору).

Умовами даного договору сторони обумовили, що виконавець приступає до виконання робіт на протязі 2 календарних днів з моменту надходження на рахунок виконавця передоплати, передбаченої даним договором (п. 2.1 договору).

Пунктами 2.2, 2.3 договору підряду сторони передбачили, що роботи виконуються поетапно, згідно додаткових угод і строк виконання робіт по кожному етапу визначається додатковою угодою.

Відповідно до п. 3.1 договору, вартість робіт за договором складає 283250,00грн.

Як свідчать матеріали справи, сторони уклали ряд додаткових угод до договору підряду №59 від 31.07.2009р.

Зокрема, додатковою угодою № 1 від 31.07.2009 р. сторони обумовили виготовлення, доставку та встановлення меблів на об'єкті ПАТ «Санаторій «Сакрополь» на загальну суму 41235,00 грн. Строк виконання робіт - 15 робочих днів від дати передоплати. Додатковою угодою № 2 від 07.09.2009 р. сторони обумовили виготовлення, доставку та встановленнямеблівдля кабінету,санвузлатакухні начмеду на загальну суму 8820,00 грн. Строк виконання робіт 15 робочих днів від дати передоплати. Додатковою угодою № 3 від 16.09.2009 р. сторони обумовили виготовлення, доставку та встановлення меблів для приймальні на загальну суму 5130,00 грн. Строк виконання - 15 робочих днів від дати передоплати. Додатковою угодою № 4 від 19.10.2009 р. сторони обумовили виготовлення, доставку та встановлення меблів на 6 поверсі будівлі ПАТ «Санаторій «Сакрополь» на загальну суму 41860,00 грн. Строк виконання 15 робочих днів від дати передоплати. Додатковою угодою № 5 від 02.11.2009 р. передбачено виготовлення, доставка тавстановлення меблів на 2 поверсі будівлі ПАТ «Санаторій «Сакрополь» на загальну суму 41860,00 грн. Строк виконання 15 робочих днів від дати передоплати. Додатковою угодою № 8 від 09.07.2010 р. - передбачено виготовлення, доставка тавстановлення меблів на 3 поверсі будівлі ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» на загальну суму 54915,00 грн. Строк виконання - 15 робочих днів від дати передоплати (а.с. 17-18, 20, 22, 23, 24). Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник здійснює передоплату у розмірі 50% від суми договору в строк не пізніше 5 робочих днів з моменту підписання даного договору.

Кінцевий розрахунок по кожному окремому етапу здійснюється, згідно п. 3.3 договору, на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

У виконання умов договору, позивач перерахував відповідачеві 205575,00грн. передоплати, про що свідчать платіжні доручення №40 від 31.07.2009р. на суму 141625,00грн., №10 від 21.09.2009р. на суму 8820,00грн., №12 від 19.10.2009р. на суму 5130,00грн., №10 від 24.12.2009р. на суму 10000,00грн., №2 від 26.02.2010р. на суму 10000,00грн., №5 від 11.05.2010р. на суму 10000,00грн., №6 від 01.07.2010р. на суму 10000,00грн. і №6 від 20.08.2010р. на суму 10000,00грн. (а.с. 25-32).

Однак відповідач порушив умови договору в частині своєчасності та повноти виконання, передбачених умовами договору та додаткових угод до договору підряду №59 від 31.07.2009р., робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виконав роботи на загальну суму 151960,00грн., що підтверджується видатковими накладними на поставлений товар, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, а саме: видаткова накладна від 04.09.09 № РН-000068 на суму 1870.00 грн.; видаткова накладна від 25.09.09 № РН-000069 на суму 2580,0 грн.; видаткова накладна від 04.09.09 № РН-000070 на суму 4370,00 грн.; видаткова накладна від 16.10.09 № РН-000079 на суму 5130,00 грн.; та актами прийому-передачі виконаних робіт за договором підряду №59 від 31.07.2009р., які теж підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, а саме: акт виконаних робіт 2009р. на суму 41860,00грн.; акт виконаних робіт від 11.11.2009р. на суму 41235,00грн. та акт виконаних робіт від 21.10.10 на суму 54915,00грн. (а.с. 33-39).

Однак, за ТОВ «ТД «Меблі Криму» залишились не виконані роботи, сплачені позивачем, на загальну суму 53615,00 грн.

Як зазначає позивач, на протязі всього строку дії договору, виконавцем не дотримувались строки виконання робіт, що приводило до зриву строків виконання інших ремонтно-будівельних робіт на об'єкті ПАТ «Санаторій «Сакрополь», тому виконання своїх зобов'язань за договором виконавцем втратило інтерес для ПАТ «Санаторій «Сакрополь».

Умовами договору підряду сторони передбачили пунктом 9.2., що у випадку неодноразового порушення умов договору замовник має право в будь-який час в односторонньому порядку відмовитись від послуг виконавця. У такому випадку замовник попереджає виконавця про намір розірвати договір за 5 календарних днів до дати розірвання договору. При такому розірванні замовник оплачує фактично виконані роботи, а виконавець повертає неосвоєну суму авансу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Санаторій «Сакрополь» звернувся до ТОВ «ТД «Меблі Криму» із заявою вих. № 145/02-28 від 27.08.2010р. з вимогами надати строки завершення робіт на 2-му і 3-му поверхах. (а.с. 40).

Претензією вих. № 99/02-28 від 11.04.2011р. позивач повідомив відповідача про втрату інтересу щодо подальшого виконання відповідачем своїх договірних зобовязань та вимагав в найкоротші строки повернути неосвоєні грошові кошти замовнику в сумі 11755,00грн. (а.с. 41).

Однак, відповідач залишив вимоги позивача без розгляду та задоволення, тому ПАТ «Санаторій «Сакрополь» звернулось з відповідним позовом до суду про стягнення суми в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик викопати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 849 Цивільного кодексу України передбачає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення містить стаття 188 Господарського кодексу України, відповідно до якої розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2. Договору підряду № 59 від 31.07.2009 року передбачено право сторін на розірвання договору в односторонньому порядку за умови письмового попередження за 5 календарних днів до дати розірвання.

Як зазначалось вище, претензією від 11.04.2011 року позивач скористався наданим йому правом, згідно п. 9.2 договору, та повідомив відповідача про розірвання договору підряду № 59 від 31.07.2009 року в односторонньому порядку, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з боку ТОВ «ТД Меблі Криму», а також про необхідність повернення сплаченої за договором передплати у розмірі 11755,00 грн.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 18.04.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 42).

Таким чином, договір підряду №59 від 31.07.2009р. укладений між сторонами у справі є розірваним з 23.04.2011р.

Згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення передоплати, сплаченої позивачем відповідачеві у виконання умов договору підряду №59 від 31.07.2009р.

Таким чином, позов в частині стягнення заборгованості в сумі 53615,00грн., перерахованих на виконання підрядних робіт за договором підряду №59 від 31.07.2009, та невідпрацьованих відповідачем, обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1564,38 грн. і 4436,55грн. інфляційних втрат за період з 15.09.2010р. по 05.09.2011р.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобовязання за договором підряду, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити суму 3% річних у розмірі 1564,38 грн. та 4436,55грн. інфляційних втрат, тому дані позовні вимоги теж підлягають задоволенню.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача 21768,49грн. пені за період з 15.09.2010р. по 15.03.2011р.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 8.2 договору, у разі не додержання строків виконання робіт по даному договору, виконавець зобовязаний виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочки.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач нарахував суму пені на суму договору (283250,00грн.), згідно п. 8.2 договору, за шість місяців за період з 15.09.2010р. по 15.03.2011р. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 21768,49грн. (а.с. 11).

Суд, детально дослідивши матеріали справи, у тому числі розрахунок, проаналізувавши норми закону щодо розміру штрафних санкцій, зауважує наступне.

За загальним правилом, якщо законом визначено розмір штрафних санкцій, змінити його за погодженням сторін (угодою сторін) не можна.

За загальним правилом розмір штрафних санкцій передбачається законом чи договором. Пріоритет у визначенні розміру санкцій надається закону. Коли розмір штрафних санкцій законом не визначено, вони застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Укладаючи господарський договір, сторони можуть визначати зміст договору, керуючись вільним волевиявленням, тобто сторони мають право погоджувати будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, зокрема, на свій розсуд.

Однак, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений). Так, якщо Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу - не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи податок на додану вартість та інші види податків), то угода сторін про встановлення більшого розміру пені буде недійсною через перевищення встановленого названим Законом граничного розміру пені.

Пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Слід відмітити, що законодавець визначив вищеперераховані ознаки пені імперативно, не надавши сторонам зобов'язання можливості їх змінювати.

Таким чином, суд вважає, що сторони при укладанні договору підряду були вправі визначати будь-який розмір неустойки, як і нараховувати її, однак до стягнення підлягає сума пені в розмірі 4121,01грн., яка нараховується з урахуванням норм чинного законодавства, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, шестимісячного терміну та на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. В частині стягнення 17647,48 грн. пені у позові суд відмовляє.

Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Меблі Крима» (95001, м. Сімферополь, вул. Більшовицька, буд. 24, кв. 33, код ЄДРПОУ 35593454) на користь Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» (96500, м. Саки, вул. Курортна, 14, код ЄДРПОУ 31733380) заборгованості в сумі 53615,00грн., перерахованих на виконання підрядних робіт за договором підряду №59 від 31.07.2009, 3% річних у розмірі 1564,38 грн., 4436,55грн. інфляційних втрат, пені в сумі 4121,01грн., 637,37грн. державного мита та 184,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 17647,48 грн. пені у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2011р. об 11 год. 30 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.