Ухвала суду № 19217245, 02.11.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

02.11.2011№2/21-< Текст > За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6) в особі СП ПАТ «Крименерго» СМЕМ (95017. м. Сімферополь, вул. Гаспрінського,9, ідентифікаційний код 00131400) До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 2100,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим в особі СП ПАТ «Крименерго» СМЕМ з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за недообліковану електричну енергію в розмірі 1812,98 грн., також 3% річних у розмірі 70,27 грн. та інфляційні втрати у сумі 217,68 грн., а всього 2100,93 грн.

Вказана позовна заява надійшла на адресу суду 01.11.2011р., проте відповідно до поштового конверту була відправлена відділенням поштового звязку 31.10.2011р, а тому суд відповідно до ч.2. ст.. 255 ЦК України, вважає можливим застосувати положення статті 63 ГПК України, яка діяла у редакції станом на 31.10.2011р.

Так, пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які, зокрема, підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Позивачем додані платіжні доручення №0000025261 від 14.09.2011р. на суму 120,00 грн., № 0000025260 від 14.09.2011р. на суму 120,00 грн. та № 0000025259 від 14.09.2011р. на суму 120,00 грн.

Відповідно до п.1. ст.. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову.

Проте, у графі «призначення платежу» вказано інформаційно технічне забезпечення судового процесу у суді Центрального району м. Сімферополя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем взагалі не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21.12.2005р. № 1258, розмір витрат на інформаційно- технічне забепечення судового процесу для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів - за ставкою 236 гривень.

Отже, несплата державного мита становить 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Також, ст.. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Таким чином, до позовної заяви позивачем не надано доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви, про які йде річ у додатку до позовної заяви. Факт відсутності доказів відправки позовної заяви відповідачу підтверджується актом канцелярії

Відповідно до п.6. ст..63 ГПК України позовна заява підлягає поверненню у разі, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

Разом з тим, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви повинні бути належним чином засвідчені.

Але, копії документів, прикладених до позову, не засвідчені відповідно з вимогами п. 1.2. Державного Стандарту 6.38-90, «Система організаційно - розпорядної документації», яким передбачено, що при засвідченні копії документів нижче реквізиту «Підпис» становлять підпис «Вірно» найменування посадової особи, який засвідчує копію, його особистий підпис, його розшифровку та дату засвідчення, а також засвідчують печаттю підприємства.

При цьому, суд враховує, що з 01.11.2011р. набрав чинності Закон України «Про судовий збір», однак, ваховуючи надіслання позовної заяви позивачем поштою 31.10.2011р. (про що свідчить штамп на поштвому конверті), суд застосувує положення Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» та ст. 63 ГПК України, у редакції, яка діяла на час звернення.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду у загальному порядку після усунення зазначених порушень.

Керуючись п.п. 6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток: матеріали позовної заяви на 20 арк., копія конверту, акт канцелярії

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.