Рішення № 19217034, 31.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2011Справа №5002-18/4390-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (01030, м. Київ, б. Т.Шевченко, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь. вул. О. Невського, 11)

до відповідача: Військової частини 2161 (Сімферопольський прикордонний загін)

(95000, м. Сімферополь, вул. Федотова, 27)

про стягнення 1379,55 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, дов. від 30.06.2011

Від відповідача ОСОБА_2 представник, дов. від 23.10.2011.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь - позивач звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до військової частини 2161 (Сімферопольський прикордонний загін) - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1149,10 грн., 3% річних у сумі 92,94 грн., пеню у розмірі 137,51 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна № 501-34 від 12.12.2007. Згідно пункту 6.1.3 договору, військова частина повинна своєчасно і у повному обсязі вносити оренду плату та інші платежі, передбачені договором. Проте у порушення умов вищевказаного договору орендна плата відповідачем за період з 17.07.2008 по 30.09.2008 не сплачувалася, у звязку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 1149,10 грн., яка і стала підставою для звернення позивача до суду.

У судовому засіданні 31.10.2011 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2011 надав суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Суд залучає такі письмові пояснення до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (орендодавець) та військовою частиною 2161 (Сімферопольський прикордонний загін) (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП загальною площею 1 кв.м.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 1 кв.м., розміщене в «Кімнаті Споживачів № 2», яка відноситься до спеціалізованих технологічних приміщень (СТП), 1-го поверху будинку ЦТЕ МТТЗ, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 33 ВАТ «Укртелеком» Кримська філія ЦТЕ МТТЗ, для встановлення обладнання.

Статтею 762 ч.1 та ч. 5 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За погодженням сторін розмір орендної плати складає 263,37 грн. за 1 кв.м. з ПДВ 20%.

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Судом встановлено, що позивач виставив відповідачеві рахунок № 08-7162 від 30.09.2008 на суму 1149,10 грн. (а.с. 30).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що уразі закінчення строку дії договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за Актом прийому-передачі орендованого майна.

Згідно з пунктом 12.1 договору, цей договір діє з 22.07.2007 по 16.07.2008.

Проте такий Акт було підписано сторонами лише 28.02.2010 (а.с. 21).

Відповідач своєчасно і у повному обсязі не виконував свої зобовязання за договором оренди у частині своєчасного внесення плати за користування майном, в результаті чого за період з 17.07.2008 по 30.09.2008 за ним рахується заборгованість у сумі 1149,10 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати коштів за оренду приміщення у розмірі 1149,10 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1149,10 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своїй позовні заяві просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 92,83 грн.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що наступає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Перевіривши розрахунки вищевказаної суми позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування вказаної суми та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.10.2008 по 30.06.2011 у сумі 92,94 грн.

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню у сумі 137,51 грн. за період з 21.10.2008 по 20.04.2009.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.2 договору, орендна плата, сплачена несвоєчасно стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи 20-денний термін відстрочки платежу, оплата за оренду приміщення мала бути здійснена відповідачем до 20.10.2008.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 4 ст. 267 ЦК передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки право вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені, враховуючи двадцятиденну відстрочку платежу, виникло у позивача в період з 21.10.2008 по 21.10.2009, а позов подано до суду лише 14.10.2011, та враховуючи приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені у сумі 137,51 грн., у звязку із чим у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

31.10.2011 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.11.2011.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Військової частини 2161 (Сімферопольський прикордонний загін)

3.(95000, м. Сімферополь, вул. Федотова, 27; код ЄДПРОУ 14321378) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, Україна, 01030; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. О. Невського, 11, м. Сімферополь, 95000; р/р 260064839 в КРД АТ «Раффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588) 1149,10 грн. заборгованості; 3% річних у сумі 92,94 грн.; 91,83 грн. державного мита та 212,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення пені у сумі 137,51 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.