Рішення № 19216872, 27.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2011Справа №5002-21/3510-2011 за позовом Приватного підприємства «Таврика», Сакський район, с. Сизівка, вул. Молодіжна, 17/12; м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, 118Б, кв. 29;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс-Агро», Красногвардійський район, с. Котельникове, вул.. Московська, 7; Красногвардійський район, с. Котельникове, вул. Совєтська, 1а;

про стягнення 152 755,70 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.09.2011 р., представник;

Від відповідача не зявився;

Сутність спору: Позивач Приватне підприємство «Таврика» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс-Агро», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 125300,00 грн., 3 % річних у розмірі 3017,50 грн., пеню у розмірі 15590,40 грн., збитки від знецінення грошових коштів у результаті інфляційних процесів у розмірі 8847,80 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду не зявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Більш того, статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2010 р. між Приватним підприємством «Таврика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс-Агро» був укладений договір № 1/1.

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до умов укладеного договору Замовник (відповідач) замовляє Виконавцю (позивачу) виконання робіт, а Виконавець на оплатній засаді на умовах договору виконує роботи по збиранню комбайнами врожаю сої із площ, що належать Замовнику. Площа, з якої Виконавець зобовязується зібрати врожай, становить 1500 га.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, що встановлено частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України.

Як визначено пунктом 1.4. договору сторони домовились, що виконання робіт Виконавцем починається не пізніше 25 вересня 2010 р.

На виконання умов укладеного договору Виконавцем були здійсненні договірні роботи збирання комбайнами врожаю сої на площі 358 га, на загальну суму 125300,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Факт виконання позивачем робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт, який підписано 11 жовтня 2010 р. уповноваженими представниками Виконавця і Замовника, та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з пунктом 2.3.7. договору, відповідно якому Замовник зобовязався своєчасно і в належному обсязі проводити оплати виконаних робіт, підтверджених як поточним так і зведеним Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.3.8. договору визначений обовязок Замовника на протязі 10 днів після підписання зведеного акту приймання-передачі виконаних робіт здійснити на користь Виконавця повну оплату за виконані ним обсязі робіт.

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, роботи виконані позивачем в обумовлені договором строки не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 125300 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15590,40 грн. за період з 22.10.2010 р. по 10.08.2011 р.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено статтею 547 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пункту 4.3. договору у випадку прострочення Замовником оплати Замовник повинен сплатити пеню, яка обчислюється виходячи з терміну прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на момент прострочення) за кожний день від суми прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, позивачем сума пені нарахована за 293 дні, тобто більше ніж за шість місяців. Сума пені, яка підлягає стягненню має становити 9684,15 грн. (125300 х 15,5 % : 365 х 182).

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягненні пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 9684,15 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 8847,80 грн. та 3 % річних в розмірі 3017,50 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 125300 грн. заборгованості, 9684,15 грн. пені, 3017,50 грн. % річних, 8847,80 грн. індексу інфляції, підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28 жовтня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птицекомплекс-Агро», Красногвардійський район (Красногвардійський район, с. Котельникове, вул.. Московська, 7; Красногвардійський район, с. Котельникове, вул. Совєтська, 1а; код ЗКПО 35338709, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «Таврика» (Сакський район, с. Сизівка, вул. Молодіжна, 17/12; м. Євпаторія, вул.. 9 Травня, 118Б, кв. 29; код ЗКПЛ 31490505, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 125300,00 грн. заборгованості, 9684,15 грн. пені, 3017,50 грн. 3 % річних, 8847,80 грн. індексу інфляції, а також судові витрати: 1468,50 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 5906,25 грн. пені відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.