Рішення № 19216806, 27.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2011Справа №5002-9/4203-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі: Кримської філії ПАТ "Укртелеком", (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О.Невського, 11)

до Приватного підприємства "Сейтум" (95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева,62, кв. 49 ); (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 27 )

про стягнення 502,32 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. пост. № 347, від 30.06.2011 року

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму боргу за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 483,73 грн., індекс інфляції у розмірі 6,56 грн., 3 % річних від простроченої суми 7,77 грн., пеню у розмірі 4,26 грн., держмито у сумі 102,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідач повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну та поштову адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

09.11.2009 р. між сторонами був укладений договір №10112 про телекомунікаційних надання послуг.

Згідно даного договору відповідачу надавались телекомунікаційні послуги з тел. 620066.

У відповідності п. 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання надати відповідачу загальнодоступні та інші телекомунікаційні послуги, супутні послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом, а абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

10.11.2009 р. між сторонами був укладений договір №10112 на надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет з тел. 620066.

У відповідності п. 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання надати відповідачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузлу Інтернет позивача по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які споживач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Пунктом 4.15 договору №10112 від 09.11.2009 р. сторони передбачили, що розрахунки за фактично отримані послуги проводяться абонентом в термін|лічби| не пізніше 20 числа місяця,|потім| що настає після повного розрахункового періоду(при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої(авансової) оплати.

Пунктом 5.3 договору №10112 від 10.11.2009 р. сторони передбачили, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісячно до 20-го числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що настає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

Порушуючи договірні зобов'язання (п.п. 3.2.1, 5.1, 5.3 договору №10112 від 10.11.2009 р.), п.п.32, 40, 435 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.05р., відповідач своєчасно не проводив оплату наданих послуг доступу до мережі Інтернет (щомісячно, до 20-го числа поточного місяця).

Порушуючи договірні зобов'язання (п.п. 3.4.2., 4.1, 4.3, 4.5, 4.15 договору №10112 від 09.11.2009 р.), п.п.32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.05р., відповідач своєчасно не проводив оплату наданих телекомунікаційних послуг (щомісячно, до 20-го числа наступного місяця за розрахунковим).

За період з 01.12.2010р. до 01.05.10р. за відповідачем утворилася заборгованість за телекомунікаційні послуги(послуги електрозвязку і послуги доступу до мережі Інтернет), яка склала 483,73 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком від 27.09.2011р.

Позивачем на адресу відповідача спрямована претензія по оплаті боргу вих. № 06/8-147 від 26.05.11р., яка встановлена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розміру 483,73 грн., оскільки підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача у частині стягнення індексу інфляції за період з 01.02.2011р. по 01.09.2011р. за прострочку платежів підлягають задоволенню у сумі 6,56 грн.

Позовні вимоги позивача у частині|частці| стягнення 3% річних за період з 21.01.2011р. по 27.09.2011р. за прострочку платежів підлягають задоволенню у сумі 7,77 грн.

Крім того, позивач відповідно до пункту 5.2 договору №10112 від 09.11.2009 р. просить стягнути з відповідача пеню у розміру 4,26 грн. (згідно розрахунку позивача) Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Позовні вимоги| позивача у частині стягнення пені у сумі 4,26 грн. теж обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 27.10.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 28.10.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Сейтум" (юридична адреса: 95004, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Куйбишева,62, кв. 49, поштова адреса: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 27, рахунок 26004228251700 в Укрсіббанк», м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 36327148) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Кримської філії ПАТ "Укртелеком" (95000, м. Сімферополь, вул. О.Невського, 11, п/р 260002257, МФО 324021, КРД «Райфазен Банк Аваль», ЕДРПОУ 22236588) суму основного боргу 483,73 грн., суму інфляції 6,56 грн., 3 % річних - 7,77 грн., пеню - 4,26 грн., держмито 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.