Рішення № 19216556, 25.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011Справа №5002-22/4002-2011 за позовом Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон», 03191, м. Київ-191, а/с 50; 08143, Київська область, Києво святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Ванагас», Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1-А

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерського господарства «ОСОБА_2», АДРЕСА_1

про стягнення 136640,49 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 03.01.2011 року

від відповідача не зявився

від третьої особи - не зявилась

Обставини справи:

Позивач Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Селянського (фермерського) господарства «Ванагас», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 136640,49 грн., у тому числі: вартість несплаченого товару 103759,84 грн., 20% річних 15350,77 грн., збитки від інфляції 5603,03 грн., пеню 11896,85 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.09.2011 року у справі № 5002-22/4002-2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фермерське господарство «ОСОБА_2»

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду відповідач не надав суду письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про причини відсутності суду не повідомила. Про дату розгляду справи повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

На виконання умов договору поставки №389/10/73 від 10.05.2010 року та додатку №389/10/72/1ззр від 12.05.2010 року до нього, Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» поставило по видаткових накладних № 23378 від 07.06.2010р., № 23399 від 09.06.2010р., № 23412 від 11.06.2010р. на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЛАГ № 926098 від 01.06.2010р., а Фермерське господарство «ОСОБА_2» отримало товар - засоби захисту рослин на загальну суму 135459,84 грн.

Зокрема, було поставлено товару: згідно накладної № 23378 від 07.06.2010р. на суму 4233,12 грн., згідно накладної № 23399 від 09.06.2010р. на суму 59263,68 грн., згідно накладної № 23412 від 11.06.2010р. на суму 71963,04 грн. Разом -135459,84 грн.

Фермерське господарство «ОСОБА_2» частково розрахувалося за товар. Так, 09.06.2010 року згідно платіжного доручення №180_254 К від 09.06.2010р. було сплачено 19200,00грн.

Залишок заборгованості склав 116259,84 грн.

01.07.2010 року між Фермерським господарством «ОСОБА_2» та відповідачем, за погодженням з позивачем, було укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого відповідач (Новий боржник) прийняв заборгованість та замінило Фермерське господарство «Рябоконь В.Ю.» (Первісний боржник) як зобов'язану сторону у зобов'язанні, яке виникло у Первісного боржника перед позивачем (Кредитор) внаслідок отримання ним товару по договору поставки №38910/73 від 10.05.2010 року (видаткові накладні № 23378, 23399, 23412) на суму 135459,84 грн., поточна заборгованість по договору № 389/10/73 від 10.05.2010 року становить 116259,84 грн.

Згідно п. 3 договору про переведення боргу від 01.07.2010 року, оплата заборгованості в сумі 116259,84 грн. здійснюється Новим божником згідно наступного графіку: 21450,00 грн. в строк до 20.09.2010р., 27092,00 грн. в строк до 20.10.2010р., 67717,84 грн. в строк до 20.11.2010р.

Проте, у встановлені строки повної оплати боргу проведено не було. Зокрема, було сплачено лише 12500,00 грн., з яких: 28.07.10р. сплачено 1000,00 грн. (платіжне доручення № рs05644862 від 28.07.10р.), 02.08.10р. сплачено 500,00 грн. (платіжне доручення № рs05682098 від 02.08.10р.), 18.10.10р. сплачено 5000,00 грн. (платіжне доручення № 72 від 18.10.10р.), 06.12.10р. сплачено 5000,00 грн. (платіжне доручення № 110 від 06.12.10р.), 13.04.11р. сплачено 1000,00 грн. (платіжне доручення № 65 від 13.04.11р.) Разом, на суму 12500,00 грн.

Таким чином, залишок заборгованості складає 103759,84 грн.

Відповідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд звертає увагу позивача що договір поставки №389/10/73 від 10.05.2010 року як юридичний факт тягне за собою вимкнення декількох цивільно-правових зобовязань для Фермерського господарства «ОСОБА_2» як покупця, зокрема зобовязання щодо сплати вартості отриманого товару, зобовязання щодо сплати 20% річних у випадку прострочення виконання грошового зобовязання, зобовязання щодо сплати пені у разі прострочення виконання грошового зобовязання, яке до того ж відноситься що способів забезпечення виконання зобовязання.

В той же час, з договору про переведення боргу від 01.07.2010 не вбачається, що ФГ «ОСОБА_2» передало СФГ «Ванагас» всі без виключення зобовязання, які виникли у ФГ «ОСОБА_2» з цього договору, навпаки, в договорі про переведення боргу чітко вказано про заміну боржника лише у зобовязанні щодо сплати отриманої продукції.

За вказаний обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій та 20% річних.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 103759,84 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції 5603,03 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат випливають безпосередньо з норм ЦК України, вони також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1-А, рахунок № 26003000132620 в ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 31315955) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (03191, м. Київ-191, а/с 50; 08143, Київська область, Києво святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, рахунок № 26009012714230 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 380333, ЄДРПОУ 19420704) заборгованість в сумі 109362,87 грн., у тому числі: вартість несплаченого товару 103759,84 грн., збитки від інфляції 5603,03 грн.

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1-А, рахунок № 26003000132620 в ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 31315955) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (03191, м. Київ-191, а/с 50; 08143, Київська область, Києво святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, рахунок № 26009012714230 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 380333, ЄДРПОУ 19420704) 1093,62 грн. державного мита.

4.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Ванагас» (Красноперекопський район, с. Совхозне, вул. 60 років СРСР, 1-А, рахунок № 26003000132620 в ПАТ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384823, ЄДРПОУ 31315955) на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» (03191, м. Київ-191, а/с 50; 08143, Київська область, Києво святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, рахунок № 26009012714230 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 380333, ЄДРПОУ 19420704) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.В задоволені позовних вимог про стягнення 20% річних 15350,77 грн., пені 11896,85 грн. відмовити.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.