Рішення № 19216523, 24.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2011Справа №5002-33/4038-2011 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 158786,55 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 44-Д від 11.04.11, представник, Фонд майна АРК.

Від відповідача: не з'явився, ПП ОСОБА_2

Суть спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та просить суд стягнути 158786.55 грн., у тому числі 150213.29 грн. заборгованості та 8573.26 грн. пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобовязань за договором оренди державного нерухомого майна від 07 грудня 2005 року в частині своєчасного та повного внесення орендної плати та посилається на статтю 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с.17, 34) за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ (а.с. 12).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Також в пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18 березня 2008 року викладена наступна правова позиція: «якщо учасник судового процесу своєчасно не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу».

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд дійшов висновку, що відповідач і третя особа належним чином повідомлялися про час та місце судового засідання та за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

07 грудня 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди державного нерухомого майна (а.с. 6-8).

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2005 року № 1071 «Про передачу державного нерухомого майна будівель табору праці та відпочинку, загальною площею 301,2 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, б. 41, що знаходяться на балансі радгоспу-заводу «Малоріченський», в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 і затвердження висновку субєкта оціночної діяльності про вартість майна» передає зазначене державне нерухоме майно будівлі табору праці та відпочинку, загальною площею 301,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, б. 41, що знаходяться на балансі радгоспу-заводу «Малоріченський», (надалі балансоутримувач), а орендар приймає у строкове платне користування за актом прийманняпередачі (додаток № 1). Майно передається в оренду з метою організації відпочинку та оздоровлення громадян.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що орендодавець, враховуючи що зазначене майно знаходиться на балансі радгоспу-заводу «Малоріченський», доручає балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна, зазначеного в пункту 1.1 договору.

Відповідно до пункту 1.3 договору, ринкова вартість обєкта визначена згідно з висновком субєкту оціночної діяльності про вартість обєкта (додаток № 2), складеним на підставі вимог Методики оцінки вартості обєктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (зі змінами та доповненнями), та станом на 30 вересня 2005 року складає 165533.00 грн.

Розділом 2 договору визначено, що орендар вступає в строкове платне користування майном на строк, зазначений у цьому договорі, з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 договору).

У разі припинення дії цього договору орендоване майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно відповідно до порядку, встановленого при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 та становить за базовий місяць оренди - листопад 2005 року 1414.20 грн., у томі числі: до державного бюджету 70% - 989.94 грн., балансоутримувачу 30% - 424.26 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2005 року на індекс інфляції за грудень 2005 року (пункт 3.2 договору).

Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Мінстатом України (пункт 3.3 договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 договору).

Пунктом 5.3 договору орендар взяв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком до 05 грудня 2006 року (пункт 10.1).

07 грудня 2005 року сторонами підписаний акт прийому-передачі вказаного в пункті 1.1 договору майна (а.с. 8 зворот).

Додатковою угодою № 1 від 20 липня 2007 року внесені зміни до пункту 3.5.1 договору оренди в частині розміру орендної плати, розмір якої склав 2867.04 грн. (а.с. 10).

Як стверджує позивач, відповідно до пункту 10.6 договору оренди, строк його дії за відсутності заперечень був продовжений до 03 грудня 2007 року.

29 грудня 2007 року позивач направив на адресу відповідача листа, в якому зазначив, що договір оренди від 07 грудня 2005 року припиняє свою дію з 03 грудня 2007 року, а також повідомив, що орендна плата повинна вноситися до дати фактичної передачі майна за актом приймання-передачі (а.с. 46).

Рішенням господарського суду АР Крим від 01 серпня 2011 року задоволений позов Фонду майна АР Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, останню зобовязано повернути за актом приймання-передачі державному підприємству «Малоріченське» орендоване за договором оренди від 07 грудня 2005 року будівлю табору праці та відпочинку, загальною площею 301.2 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі державного підприємства «Малоріченське» (а.с. 43-45).

За твердженням позивача, за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати, яка з урахуванням індексу інфляції склала 150231.29 грн. Крім того, відповідачу нарахована пеня на суму заборгованості, розмір якої за період з 13 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року склав 8573.26 грн.

Несплата відповідачем заборгованості з орендної плати зявилася підставою для звернення Фонду майна АР Крим до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з виконанням договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Так, предметом розгляду у даній справи є вимоги про стягнення з орендаря, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, заборгованості з орендної плати, яка була проіндексована орендодавцем в порядку статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 3.7 договору оренди, за період з 12 травня 2008 року по 31 липня 2011 року станом на 31 серпня 2011 року в сумі 150213.29 грн., а також пені, нарахованої за період з 13 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року в сумі 8573.26 грн. (а.с. 38-40).

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені розділом 3 договору оренди від 07 грудня 2005 року.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 та становить за базовий місяць оренди - листопад 2005 року 1414.20 грн., у томі числі: до державного бюджету 70% - 989.94 грн., балансоутримувачу 30% - 424.26 грн.

Оплата орендних платежів перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним: у розмірі 70% - до Державного бюджету України (пункти 3.5, 3.5.1 договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 договору).

Також, згідно з пунктом 5.3 укладеного між сторонами у даній справи договору оренди відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обовязок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього такого обовязку.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати, розмір якої з урахуванням індексації за період з 12 травня 2008 року по 31 липня 2011 року станом на 31 серпня 2011 року складає 150213.29 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 150213.29 грн. за період з 12 травня 2008 року по 31 липня 2011 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 8573.26 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати за період з 13 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.7 спірного договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 38-40), який проведений вірно, у звязку з чим вимоги про стягнення пені в розмірі 8573.26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 25 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р\р 31116094700002, банк одержувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код платежу 22080300, ЄДРПОУ 347404405) заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 150213.29 грн. та 8573.26 грн. пені.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) 1587.86 грн. державного мита.

4.Стягнути фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (п/рахунок 31214264700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код одержувача 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236.00 грн.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.