Рішення № 19216461, 24.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2011Справа №5002-32/3885-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства «Фірма «Віста» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43г, ідентифікаційний код 24499688).

До відповідача Приватного підприємства «Школа раннього розвитку «Еврика» (95033, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 176; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 32; 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9А, кв. 7, ідентифікаційний код 35003183).

Про стягнення 14456,48 грн.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, представник, дов. № 55 від 23.03.2011р.

Від відповідача не зявився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Приватне підприємство «Фірма «Віста» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Школа раннього розвитку «Еврика» про стягнення суми неустойки за час фактичного користування майном в період з 04.04.2011р. до 11.04.2011р. у розмірі 14456,48 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.09.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 27.09.2011р., про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 27.09.2011р. розгляд справи відкладений на 24.10.2011р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своєчасно не звільнив приміщення, не дивлячись на те, що договір оренди припинив свою дію, внаслідок чого позивачем була нарахована орендна плата за період з 04.04.2011р. по 11.04.2011р., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З цього приводу див. також пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

20.04.2011р. відповідач надіслав до Господарського суду АР Крим клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на відсутність бухгалтеру та юристу на підприємстві, що унеможливлює звірення бухгалтерської документації.

Судом вказане клопотання було задоволено, розгляд справи неодноразово відкладався, проте відповідач у судові засідання так і не зявився.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010 р. між Приватним підприємством «Фірма «Віста» (Орендодавець)(позивач) та Приватним підприємством «Школа раннього розвитку «Еврика» (Орендар) ( відповідач) був укладений договір оренди обєкту нерухомості № 4С ( а.с. 9-10).

Згідно пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що його предметом є приміщення , що знаходяться на 3-ому поверсі будівлі, загальною площею 260, 1 кв.м та приміщення, що знаходяться на 4-ому поверсі будівлі, загальною площею 78, 7 кв.м.

У відповідності до пункту 5.1 Договору, розмір орендної плати за місяць становить 13552, 00 грн. із ПДВ.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди до Договору від 01.06.2010р. ( а.с. 11), сторони погодили, що місячна орендна плата становить 27 106, 00 грн. із ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору зазначено , що його строк становить з 28.04.2010р. по 31.12.2010р.

03.04.2011р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди № 4С від 28.04.2011р. За даною угодою сторони дійшли висновку достроково розірвати договір оренди приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Семашко, 4.

Пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що вказано в пункті 2 вищезазначеної статті. Тобто при розрахунку неустойки наймодавцеві необхідно підрахувати вартість одного дня користування річчю, помножити цю суму на два та на кількість днів прострочення повернення речі.

Згідно акт здачі приймання від 11.04.2011р., який був наданий позивачем, підписаний обома сторонами та залучений до матеріалів справи, відповідач звільнив приміщення лише 11 квітня 2011 року, тобто через 8 днів після дострокового розірвання договору оренди.

Таким чином відповідач порушив порядок та строк повернення орендного приміщення, продовжував користуватися та не здійснював сплати за не договірне, але фактичне користування майном, яке належить позивачу.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що сума неустойки розрахована ним абсолютно вірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем вірно визначені матеріальні підстави позову, та на підставах, заявлених позивачем, суд може задовольнити позовні вимоги, оскільки, як встановлено вище, стягувана сума не є орендною платою в розумінні норм діючого законодавства, а є неустойкою.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Школа раннього розвитку «Еврика» (95033, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 176; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 32; 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9А, кв. 7, ідентифікаційний код 35003183) на користь Приватного підприємства «Фірма «Віста» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, 43г, ідентифікаційний код 24499688) 14456, 48 грн. суми неустойки, 144,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 25.10.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Направити рішення на адресу сторінвідповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.