Рішення № 19216460, 24.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2011Справа №5002-32/3672-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», (01600, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» (95000, АР Крим. м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро+Норд, ЛТД» (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ракетна, 32/82, ідентифікаційний код 19189164)

Про стягнення 60082, 90 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 345.

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 19.11.2010р.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро+Норд, ЛТД» про стягнення 60082, 90 грн., в тому числі 59305, 29 грн. суми основного боргу, , 217, 02 грн. 3 % річних, 560, 59 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 13.09.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 13.09.2011р., від 03.10.2011р., від 18.10.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобовязань по оплаті наданих послуг за Договором № 189-05 від 25.08.2005р. та додатковими угодами до нього, № 42і-26 від 01.07.2010р. , № 307і-26 від 15.03.2009р.

24.10.2011р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заяві в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просив суд стягнути на користь відповідача 14590, 37 грн. суми основного боргу, 217, 02 грн. 3% річних, 560, 59 грн. пені. В частині стягнення 44714, 92 грн. просив провадження у справі припинити у звязку із оплатою суми боргу відповідачем.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

25.08.2005р. між ВАТ «Укртелеком» ( Позивач) та ТОВ «Квадро+Норд ЛТД» ( Відповідач) укладений договір № 189-05 на використання пар в розподільчому магістральному кабелі. ( а.с. 8 -9)

У відповідності до пункту 5.1 Договору, місячна плата за використання пар здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним.

01.07.2010р. між сторонами укладений договір № 42і-26 Про надання в користування опор звязку для підвішування проводів. ( а.с. 84).

Пунктом 3.1 зазначеного договору сторони погодили, що відповідач повинен був здійснювати оплату не пізніше 20 числа місяця, наступного за поточним.

Крім того, 21.08.2008 р. між сторонами також укладений договір № 307і-26, у відповідності до пункту 3.1 якого відповідач також був повинний здійснювати оплату за отримані послуги не пізніш 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. ( а.с. 88).

Згідно умов договорів, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість 59305, 29 грн. , що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою-розрахунком заборгованості (а.с. 101), рахунками за оспорюваний період ( а.с. 107-11), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 59305, 29 грн. заборгованості за користування телекомунікаційними послугами .

Проте, у підтвердження своїх обовязків з договорами відповідачем частково оплачена сума основного боргу, а саме в сумі 44714, 92 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказана заборгованість погашена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку. (згідно штампу поштового відділення на конверті 25.08.2011р. )

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у дійсній справі підлягає припиненню в частині стягнення 44714, 92грн. у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем вказана сума заборгованості погашена.

Позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних 217, 02 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що сума 3% річних в розмірі 217, 02 грн. за період з 21.05.2011р. по 18.08.2011р. підтверджується матеріалами справи, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у розмірі 560, 59 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Суд перевіривши правильність нарахування суми пені, прийшов до висновку, що пеня в розмірі 560, 59 грн. підтверджується матеріалами справи, а отже підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Так, відповідно до платіжного доручення № 12036, наявного в матеріалах справи, позивач оплатив 811, 83 грн. державного мита, тоді як сума позову - 60082, 90 грн., а отже відповідно до вимог діючого законодавства, позивачем повинно було бути оплачено 600, 83 грн. державного мита.

За таких обставин, суд вважає за доцільне повернути позивачеві надлишкову оплату державного мита, керуючись статтею 47 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 47, 49, 78 , пунктом 1-1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро+Норд, ЛТД» (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Ракетна, 32/82, ідентифікаційний код 19189164) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», (01600, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» (95000, АР Крим. м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588) 14590, 37 грн. заборгованості, 560, 59 грн. пені, 217, 02 грн. 3% річних, 600, 83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині провадження у справі припинити.

4.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002, в банку одержувача: Головне Управління держказначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», (01600, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ПАТ «Укртелеком» (95000, АР Крим. м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 11, ідентифікаційний код 22236588) 211, 00 грн. надлишкове оплаченого державного мита, оплаченого платіжним дорученням № 12036 від 29.07.2011р.

5.Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 24.10.2011р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.