Ухвала суду № 19216422, 24.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 105-106

УХВАЛА

<Список (При необходимости выбрать) >

<Список (При необходимости выбрать) >

24.10.2011Справа №5002-3/3971-2011 за позовом ОСОБА_2, АР Крим, м. Євпаторія

до відповідачів : 1) Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест", АР Крим, м. Євпаторія;

2) Засновника СП у формі ТОВ "Південний хрест" ОСОБА_3, Російська Федерація, Калужська область, Жуковський район, с. Тарутіно;

3) Засновника СП у формі ТОВ "Південний хрест" ОСОБА_4, Російська Федерація, Московська область, м. Подольськ

про визнання недійсним рішення загальних зборів та спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АРК Соколова І.О.

Сторони не викликались

Обставини справи: Позивач - ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Південний хрест", засновника СП у формі ТОВ "Південний хрест" ОСОБА_3, засновника СП у формі ТОВ “Південний хрест” ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів та спонукання до виконання певних дії.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 вересня 2011 року порушено провадження по справі №5002-3/3971-2011; справа призначена до розгляду.

21 жовтня 2011 року від позивача до суду надійшло клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, вул. Братів Буслаєвих, 15) вносити в Єдиний державний реєстр відомості про припинення у наслідок ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест», ОКПО 24505584 та вчиняти інші дії , яки повязані з реєстрацією ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест».

Суд, розглянувши зазначене клопотання, не знаходить законних підстав для її задоволення у звязку з наступним.

Так, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Перелік заходів забезпечення позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, є вичерпним, оскільки зазначена стаття не містить припису про те, що суд може застосовувати інші заходи забезпечення позову.

Таким чином, суд має право заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії; що ж до інших осіб, то їм господарський суд може заборонити вчиняти лише ті дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час розгляду питання про застосування заходів до забезпечення позову господарський суд, не виконавши вимог статті 43 ГПК України, не має права робити висновки про обґрунтованість або необґрунтованість заявлених позовних вимог, але, як вбачається з положень статті 66 ГПК України, питання щодо забезпечення позову вирішується на підстави припущення про можливе задоволення позову.

У Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” зазначено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно до п. 3 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 року № 02-5/611 умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст.65 Господарського процесуального кодексу України).

Так, на думку суду, подане до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не містить як конкретних обставин, існування яких обумовлює обґрунтовану необхідність забезпечення позову, документального підтвердження про вірогідність вчинення з боку відповідача дій, які можуть порушити права або законні інтереси позивача та, насамперед, ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Крім того, відповідно до положень ст. 31 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», у разі у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Таким чином, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, та відновлення попередніх записів стосовно такої юридичної особи, є наслідком визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства про внесення таких змін, виконання якого має здійснюватись у порядку, визначеному ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, а звернення з позовом про скасування державної реєстрації змін до відомостей державного реєстру та зобовязання включити відомості до реєстру, чинним законодавством не передбачено, оскільки існує встановлений законом порядок вчинення таких реєстраційних дії.

Також слід зазначити, що у п. 3 прохальної частині позову позивачем заявлена така ж сама вимога про заборону державному реєстратору виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, вул. Братів Буслаєвих, 15) вносити в Єдиний державний реєстр відомості про припинення у наслідок ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест», ОКПО 24505584 та вчиняти інші дії , яки повязані з реєстрацією ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест», що і у клопотання позивача від 21.10.11р. а тому суд вважає, що вищевказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд ще не розглядав вищевказану справу по суті, розгляд якої призначений на 15.03.2012р. о 11-40 г. ухвалою ГС АРК від 16.09.11р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66,67 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання від 21.10.11р. про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору виконавчого комітету Євпаторійської міської ради (м. Євпаторія, вул. Братів Буслаєвих, 15) вносити в Єдиний державний реєстр відомості про припинення у наслідок ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест», ОКПО 24505584 та вчиняти інші дії , яки повязані з реєстрацією ліквідації СП у формі ТОВ «Південний хрест».

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримСоколова І.А.