Рішення № 19216397, 18.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-22/3348-2011 за позовом КРП «ВП ВКГ м. Феодосія», м. Феодосія, вул. Земська, 8

до відповідача ПАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 Феодосійський високовольтний РЕМ, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 106

про стягнення 51640,17 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, дов від 21.03.2011 року

від відповідача ОСОБА_2, представник, дов від 22.04.2011 року

Обставини справи:

Позивач КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПАТ «Крименерго» Феодосійський високовольтний РЕМ, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 51640,17 грн., у тому числі: сума основного боргу 47419,26 грн., пеню 1075,11 грн., збитки від інфляції - 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штраф у розмірі 1928,32 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором № 32/04/10 від 08.01.2004 року, не здійснив належним чином та у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 47419,26 грн.

16.09.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що відповідачем здійснювались платежі зі сплати заборгованості, станом на 12.09.2011 року сума несплаченої заборгованості за період з березня по 01.08.2011 року складає 2119,26 грн.

Крім того, 20.09.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначив, що тарифи водопостачання та водовідведення зафіксовані в договорі №32/04/10 від 08.01.2004 року є чинними, в той час, як з наданих позивачем рахунків вбачається, що розрахунок спожитої питної води здійснюється за підвищеними тарифами.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 20.09.2011 року продовжено строк розгляду справи.

10.10.2011 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4220,91 грн., у тому числі: пеню 1075,11 грн., збитки від інфляції 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штраф у розмірі 1928,32 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 10.10.2011 року було оголошено перерву до 18.10.2011 року до 12 години 50 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

18.10.2011 року, після перерви, розгляд справи продовжено за участю представників сторін.

В судовому засіданні, 18.10.2011 року позивач надав суду пояснення по суті спору. З урахуванням відзиву відповідача на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

Згідно договору №32/04/10 від 08.01.2004 року позивач надавав відповідачу послуги з комунального водопостачання і водовідведення.

Згідно п. 3 договору Абонент (відповідач) самостійно проводить щомісячні платежі згідно виставленому рахунку в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, позивач вказує на те, що відповідачем не належним чином виконувались взяті на себе зобовязання за договором в частині сплати вартості наданих позивачем послуг, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 47419,26 грн. за період з березня 2011 року по 01.08.2011 року.

Відповідачеві листом № 2128 від 21.07.2011 року направлений акт звірки розрахунків.

Отже, з урахуванням наведених обставин позивач звернувся до суду з позовом,в якому, зокрема, просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 47419,26 грн.

Але, слід звернути увагу на те, що 10.10.2011 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4220,91 грн., у тому числі: пеню 1075,11 грн., збитки від інфляції 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штраф у розмірі 1928,32 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 4220,91 грн., у тому числі: пені 1075,11 грн., збитків від інфляції 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штрафу у розмірі 1928,32 грн.

Як зазначив позивач, відповідачем була сплачена сума боргу у розмірі 47419,26 грн. після звернення позивача з даним позовом до суду, у звязку з чим позивач зменшив суму позовних вимог та просить суд стягнути пеню, 3% річних, збитки від інфляції та нарахований штраф.

Пунктом 14.1. договору передбачено, що за затримку розрахунків Абонент сплачує Водоканалу за кожен день прострочення пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, але не більш за розмір, встановлений чинним законодавством, і 5% штрафу за ухилення від оплати пред'явленого рахунку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що ніби то згідно протоколу розбіжностей до додаткової угоди №79 до договору №32Є04/10 від 08.01.2004 положення пункту 4 договору №32/04/10 від 08.01.2004 викладені в редакції абонента, отже у позивача взагалі відсутні правові підстави для застосування тарифів, встановлених органом місцевого самоврядування без внесення відповідних змін до договору.

Однак, позивачем надані суду протокол розбіжностей до додаткової угоди №79 до договору №32Є04/10 від 08.01.2004 разом із листом відповідача, з якого вбачається, що відповідачем прийнята редакція пункту 4 договору №32/04/10 від 08.01.2004 в редакції, викладеної у розділі «Редакція, що додається» протоколу розбіжностей, а тому заперечення відповідача є безпідставними.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві від 14.09.2011, позивач пояснив, що ним враховані всі платежі, які здійснювались з боку відповідача на погашення заборгованості,

Однак, суд звертає увагу позивача на те що, розрахунок пені за рахунками №3013 та №3688 проведено позивачем по 31.07.2011, в той час як згідно матеріалів справи, відповідач здійснив платіж у сумі 3670,66 за рахунком №3013 29.07.2011, а також 29.07.2011 вже частково сплатив заборгованості за рахунком №3688, у звязку з чим не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені за період з 29.07.2011 по 31.07.2011 на суму 3640,66 грн. за рахунком №3013 та з 29.07.2011 по 31.07.2011 на суму 3670,66 на суму 3029,34 грн.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок пені за виставленим рахунком № 3688, з несплаченою сумою боргу 6965,06 грн. за період з 29.07.2011 року по 31.07.2011 року. Так, за вказаний період, за розрахунком суду, пеня склала 5,92 грн.

А також, суд вважає за необхідне здійснити розрахунок пені за рахунком № 3013, з сумою несплаченої заборгованості станом на 29.07.2011 року 3640,66 грн., за період з 17.06.2011 року по 29.07.2011 року. Так, за вказаний період, за розрахунком суду, пеня склала 64,93 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка не підлягає задоволенню складає 59,01 грн.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення 4161,90 грн., у тому числі: пені 1016,10 грн., збитків від інфляції 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штрафу у розмірі 1928,32 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ПАТ «Крименерго» Феодосійський високовольтний РЕМ (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 106, рахунок № 26005301329467 ФБВ ПАТ ПІБ м. Феодосія, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000310107901 в ФАБ АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 03348086) 4161,90 грн., у тому числі: пені 1016,10 грн., збитків від інфляції 839,70 грн., 3% річних 377,78 грн., штрафу у розмірі 1928,32 грн.

3.Стягнути з ПАТ «Крименерго» Феодосійський високовольтний РЕМ (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 106, рахунок № 26005301329467 ФБВ ПАТ ПІБ м. Феодосія, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000310107901 в ФАБ АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 03348086) 41,62 грн. державного мита.

4.Стягнути з ПАТ «Крименерго» Феодосійський високовольтний РЕМ (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 106, рахунок № 26005301329467 ФБВ ПАТ ПІБ м. Феодосія, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400) на користь КРП «ВП ВКГ м. Феодосія» (м. Феодосія, вул. Земська, 8, рахунок № 26000310107901 в ФАБ АБ «Південний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 03348086) 19,02 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 59,01 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 24.10.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.