Рішення № 19216395, 20.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2011Справа №5002-18/3388-2011 За позовом - Феодосійської міської ради, АР Крим, м. Феодосія (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4)

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» (98100, м. Феодосія, Керченське шосе, буд. №4-Б)

про зміну умов договору оренди землі

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_2 головний спец., дов. від 01.09.2011.

Від відповідача ОСОБА_3 представник, дов. від 17.01.2011.

Суть спору: Феодосійська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» (відповідач), в якій просить суд змінити умови договору оренди землі реєстраційний № 040701900106 від 22.04.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши пункти договору у наступній редакції:

1. П. 1 - слова «зона «Північно-Західна» оціночний район №74» читати „з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №15"

2. П. 5 - читати у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить з

- 01.01.2009 по 31.12.2009 - 1 136 952,08 гривень,

- 01.01.2010 - 1 204 032,25 гривень."

3. П. 9 - читати у наступній редакції: „ Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 34 108,56 грн. (Тридцять чотири тисячі сто вісім гривень 56 кой.) за рік,

- 01.01.2010 р., у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 36 120,97 грн. (Тридцять шість тисяч сто двадцять гривень 97 коп.) за рік "

4. П. 36 - читати у наступної редакції: „ Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)" договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду "

5. Доповнити пунктом 48 у наступної редакції: „ Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом "

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням 23 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.09.2007 року № 1102 відповідачу надана в оренду земельна ділянка для будівництва та обслуговування торгівельно-офісної побудови, площею 0,0820 га, розташована за адресою: м. Феодосія, пров. Тамбовський, район житлового будинку № 3, зона «Північно-Західна», оціночний район № 74, кадастровий номер 0111600000010110371 про що укладено відповідний договір оренди землі від 22.04.2008 року строком до 29.07.2015 року.

Листом від 19.01.2011 року № 02-30-50 позивачем надіслана відповідачу додаткова угода від 20.12.2010 року до договору оренди від 22.04.2008 року.

Повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.01.2011 року підтверджується факт отримання відповідачем 21.01.2011 року зазначеного листа, проте ніяких дій з боку відповідача для укладення додаткової угоди прийнято не було.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, відповідач відмовляється виконувати свої зобовязання за договором в частині перегляду розміру орендної плати за землю, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

29.08.2011 року на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Суд залучив такий відзив до матеріалів справи.

29.08.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про зміну найменування відповідача - Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» на Приватне акціонерне товариство «Феодосійський завод будівельних матеріалів +».

Ухвалою господарського суду від 29.08.2011 року клопотання позивача про зміну найменування відповідача було задоволено, змінено найменування відповідача - Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» на Приватне акціонерне товариство «Феодосійський завод будівельних матеріалів +».

09.09.2011 року на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Суд залучає такі заперечення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.09.2011 року представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання позивача.

Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва з 17.10.2011 по 20.10.2011 у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Рішенням 23 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.09.2007 № 1102 відповідачу надана в оренду земельна ділянка для будівництва та обслуговування торгівельно-офісної побудови, площею 0,0820 га, розташована за адресою: м. Феодосія, пров. Тамбовський, район житлового будинку № 3, зона «Північно-Західна», оціночний район № 74, кадастровий номер 0111600000010110371 про що укладено відповідний договір оренди землі від 22.04.2008 строком до 29.07.2015.

Відповідно до пункту 5 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору оренди землі складала 354132,96 гривень.

Орендна плата згідно з пунктом 9 договору мала вноситися орендарем в грошовій формі розміром 14165,32 гривень за рік, що складало 4 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Через зміну законодавства про мінімальний розмір орендної плати за землю та новою нормативною грошовою оцінкою землі в місті Феодосії орендодавець направив орендарю листом від 20.12.2010 № 02-30-50 проект додаткової угоди до вказаного договору, яким запропонував починаючи з 1 січня 2009 року збільшити орендну плату, змінити зону знаходження земельної ділянки, умови та порядок зміни чи розірвання договору, а саме:

1. П. 1 - слова «зона «Північно-Західна» оціночний район №74» читати „з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №15"

2. П. 5 - читати у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить з

- 01.01.2009 по 31.12.2009 - 1 136 952,08 гривень,

- 01.01.2010 - 1 204 032,25 гривень."

3. П. 9 - читати у наступній редакції: „ Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 34 108,56 грн. (Тридцять чотири тисячі сто вісім гривень 56 кой.) за рік,

- 01.01.2010 р., у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 36 120,97 грн. (Тридцять шість тисяч сто двадцять гривень 97 коп.) за рік "

4. П. 36 - читати у наступної редакції: „ Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)" договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду "

5. Доповнити пунктом 48 у наступної редакції: „ Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом "

Повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.01.2011 підтверджує факт отримання відповідачем 21.01.2011 зазначеного листа. Проте ніяких дій з боку відповідача для укладення додаткової угоди зроблено не було.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Феодосійської міської ради про зміну умов договору оренди землі від 15.10.2007 підлягають частковому задоволенню і при цьому виходить з наступного.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1), сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2), сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3), у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4).

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1).

Частина 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлена сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Частина 4 вказаної статті встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як слідує з пункту 36 укладеного сторонами договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку. Відповідно до п. 13 вказаного договору оренди розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

З урахуванням вказаного, сторони дійшли згоди про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним.

Позивач вважає, що підставою для внесення змін до договору є зміна законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землю, нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосія, а також зміна зони, до якої відноситься орендована земельна ділянка, та зміна законодавства щодо порядку розірвання договору, права на відчужування права оренди.

Пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 р. № 1698 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія” визначено: встановити розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель м. Феодосія на підставі положень ст. 18 Закону України “Про оцінку земель”. Усі зміни в розмірі орендної плати на землю по договорам оренди землі повязані із змінами в законодавстві України та щорічної індексації грошової оцінки земель, фіксувати у додаткових угодах до договорів оренди землі (п. 4.1 рішення).

Суд звертає увагу, що рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 р. № 1698 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія” прийнято у виконання приписів частини 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV від 11 грудня 2003 року (зі змінами на 29 серпня 2008 року - дату прийняття рішення), якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 - 10 років. До цього, нормативна грошова оцінка земель в місті Феодосії була проведена за рішенням міської ради №136 від 16 жовтня 1998 року, тобто 10 років назад до введення нової оцінки. Таке рішення міської ради про нову оцінку землі різними особами в різних адміністративних справах було оскаржено в судовому порядку, одна зі справ за № 2а-1884/10р розглянута, постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 30.03.2010 року у позові відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року у справі № 2а-1884/10р прийнята відмова позивача від позову, постанова Феодосійського міського суду АР Крим від 30.03.2010 року у справі № 2а-1884/10р скасована, провадження у справі № 2а-1884/10р закрито.

Таким чином, на даний час рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 р. № 1698 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія” є чинним, оскільки доказів його скасування у судовому порядку суду представлено не було.

Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради “Про введення ставок орендної плати за землю” від 28.11.2008 встановлено, що розмір річної орендної плати на земельні ділянки, що надаються в оренду для інших видів використання, відповідно до українського класифікатора, дорівнює 3 відсоткам від їх нормативної грошової оцінки.

Слід зазначити, що вказане рішення було оскаржене у судовому порядку та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі № 5002-5/6215-2010 у задоволені позову про визнання недійсним цього рішення відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили з дня її проголошення.

У звязку із чим рішення 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради “Про введення ставок орендної плати за землю” від 28.11.2008 також є чинними.

Крім того, відповідно до “технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії” затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року № 1698, згідно якої з 01.01.2009 року замість “зон” застосовуються “економіко-планувальні зони”. Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно ст. 12 Закону України “Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації - в газеті «Победа» від 13.12.2008 року, тим самим були доведені до відома відповідача.

Суд звертає увагу, що вищевказані рішення Феодосійської міської ради було прийнято у відповідності до діючої на той час редакції ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010, внесені зміни в частину другу ст. 21 Закону України «Про оренду землі», яка набула наступного змісту: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України».

Пунктом 4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником)і орендарем. Також, пункт 5.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 13 договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у випадку: «зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, унаслідок інфляції і в інших випадках, передбачених законом». Оскільки змінилась грошова оцінка земель міста, то пропорційно змінився і розмір земельного податку, що згідно статті 274 Податкового кодексу України складає 1% від грошової оцінки землі. Отже, настали умови, передбачені договором, для перегляду орендної плати, яка, в свою чергу, дорівнює трикратному розміру земельного податку.

Таким чином, через істотну зміну обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме, через зміну нормативної грошової оцінки землі, позивач надіслав, а відповідач отримав пропозицію про зміну умов договору - збільшення суми орендної плати, однак відповідач відхилив на таку пропозицію. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.

При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від нього вимагалися тому, що зобовязання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом. Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі. Із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто одночасно є певні умови, з якими закон - частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України, повязує можливість зміни договору за рішенням суду.

Суд вважає, що виниклі обставини є винятковим випадком тому, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на нових умовах, які позивач просить змінити за судовим рішенням.

А тому позовні вимоги про зміну договору щодо суми орендної плати через зміну орендної ставки та нової нормативної грошової оцінки землі в місті Феодосія та щодо застосовуються “економіко-планувальних зон” обґрунтовані та підлягають задоволенню, але з моменту набрання законної сили судовим рішенням у звязку з наступним.

Частина 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивачем ніяк не доведено і не обґрунтовано, чому такі зміни до договору діють раніше, ніж набрання законної сили судовим рішенням.

Доводи орендодавця про те, що він вважає правомірним зміну договору з дат, коли змінилися орендна ставка та нормативна грошова оцінка, може бути підставою для порушення прав орендаря надати відповідь на пропозицію зміцніти договір, такі зміни законодавства не змінюють порядку досудового врегулювання договірних відносин.

Іншого обґрунтування початку дії змін до договору позивач суду не навів, а тому суд вважає правильним застосувати загальне правило та ввести в дію зміни до договору, починаючи з дати набрання судового рішення законної сили.

Що стосується посилання позивача на рішення господарського суду АР Крим від 15.02.2011 року у справі № 5002-5/6215-2010, згідно якого позовні вимоги позивачів (в тому числі і позивача по даній справі, яка розглядається) про визнання частково недійсним рішення та визнання права на користування земельною ділянкою були задоволені в повному обсязі, та на Постанову Вищого господарського суду України від 21.06.2011 року по справі № 5002-5/6215-2010, згідно якої рішення господарського суду АР Крим в частині було залишено без змін, то суд зазначає наступне:

В частині визнання недійсними пункт 4.1 та пункт 5 рішення Феодосійської міської ради від 29 серпня 2008 року №169/8 „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії” в частині односторонньої зміни розмірів орендної плати на землю в додаткових угодах до договорів оренди та проведення з 1 січня 2009 року перерахунку орендної плати по всім договорам оренди землі що укладені та пройшли державну реєстрацію, з використанням даних нормативної грошової оцінки земель міста Феодосії, виконаної Українським ДНДІПМ „Гіпроград”, яка була об'єктом державної землевпорядної експертизи від 10 вересня 2007 року №548-07 Державного агентства земельних ресурсів України колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, а тому постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року в цій частині слід залишити без змін.

У відповідності до приписів статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Так, як зазначалось вище, у договорах оренди позивачів та відповідача встановлена ціна договору, як річний розмір орендної плати.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, розмір орендної плати за договором оренди землі в тому числі і земель державної та комунальної власності є виключно договірною умовою, а не встановленим тарифом.

Аналогічна позиція закріплена в ч. 2 п. 1 статті 632 Цивільного кодексу України, а саме у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Жодним діючим законом не передбачено право будь-якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі і відповідача у справі, оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв'язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку.

У даному випадку необхідно враховувати, що спір про внесення змін у діючий договір оренди землі розглядається в с у д о в о м у порядку, що передбачено статтею 188 Господарського Кодексу України.

Крім того, суд приймає до уваги, що рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія” до теперішнього часу є д і й с н и м, не скасовано та не змінено.

Також суд звертає увагу на Постанову Верховного Суду України від 23.05.2011 (а/с 115-116), в якої Верховний Суд України зазначив, що статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Також Верховний Суд України у Постанові від 23.05.2011 звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору».

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Невиконання судових рішень Верховного суду України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Що стосується позовних вимог позивача про внесення змін до договору оренди щодо порядку внесення змін або розірвання договору (п. 36), доповнення договору пунктом 48, згідно з яким право оренди може відчужуватися, суд вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих змін до договору.

Прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови "Про затвердження Типового договору оренди землі" №220 від 02.03.2004 не може бути підставою для внесення змін до діючого договору за рішенням суду.

Оскільки, згідно з положенням чинного законодавства України, зокрема статей 179, 184 Господарського кодексу України, наявність затвердженого постановою КМУ типового договору оренди є підставою для укладення в подальшому договорів на основі типового, а не внесення змін до раніше укладених та чинних договорів.

До того ж, законом не передбачена необхідність внесення змін до договору оренди лише задля того, щоб відобразити в ньому приписи статті 118 ЦК України та статті 93 ЗК України. Вказані положення закріплені на законодавчому рівні та є обов'язковими для сторін незалежно від їх наявності в умовах договору.

При цьому, на момент укладення спірного договору між сторонами Типова форма договору оренди землі вже була затверджена, а відтак позивач мав повне право при укладенні спірного договору, привести його умови у відповідність до Типового договору оренди землі. Проте Феодосійською міською радою цього зроблено не було, а необхідність внесення таких змін саме на даний час, позивачем не доведено.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про внесення змін у п. 36 договору оренди землі та шляхом його доповнення пунктом 48.

Судові витрати на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені судом у судовому засіданні 20.10.2011.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 24.10.2011.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Змінити умови договору оренди землі, укладеного 15 жовтня 2007 між Закритим акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» (98100, м. Феодосія, Керченське шосе, буд. №4-Б; код ЄДРПОУ 31382466) та Феодосійською міською радою (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4; код ЄДРПОУ 34740709), реєстраційний номер 040801900106 від 22 квітня 2008 року, виклавши пункти договору у наступній редакції:

1). Пункт 1 - слова «зона «Північно-Західна» оціночний район №74» читати „економіко-планувальна зона №15"

2). Пункт 5 - читати у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 204 032,25 гривень."

3). Пункт 9 - читати у наступній редакції: „ Орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 36 120,97 грн. (Тридцять шість тисяч сто двадцять гривень 97 коп.) за рік "

Вказаний договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Феодосійський завод будівельних матеріалів +» (98100, м. Феодосія, Керченське шосе, буд. №4-Б; код ЄДРПОУ 31382466) на користь Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4; код ЄДРПОУ 34740709) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.