Постанова № 19216185, 15.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"15" листопада 2011 р. Справа № 5005/3584/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І. (доповідач),

суддів:Білошкап О.В.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2011

на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011

у справі

господарського суду№ 5005/3584/2011

Дніпропетровської області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма Глас Стар"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Айконд ЛТД"

провизнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма Глас Стар" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Айконд ЛТД" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Айконд ЛТД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма Глас Стар".

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний балнс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Айконд ЛТД" , провадження у справі припинено.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 (колегія суддів у складі: Лисенко О.М. –головуючий, Джихур О.В., Головко В.Г.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 залишено без змін.

          В касаційній скарзі Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, зокрема ст. 4-7, 43 ГПК України, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п 4.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Ст. 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно з ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

За приписами частин 1, 2, 6 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором (або декількома ліквідаторами) в ході процедури ліквідації та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

На виконання постанови господарського суду 31.03.2011 ліквідатором ТОВ “Айконд ЛТД” подано на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута, до якого додані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідок Інспекції Державного технічного нагляду Держтехнагляд №1480-02-13 від 12.05.2011, Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру" Дніпропетровської регіональної філії № Ц/7678-14 від 30.05.2011, КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 5988 від 20.05.2011, Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області № 14/6802 від 12.05.2011, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дніпропетровське обласне відділення Індустріальна районна виконавча дирекція № 04-46/450 від 05.05.2011, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області № 1805ю від 18.05.2011, Управління пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 6965/02-40 від 10.05.2011, Дніпропетровського обласного центру зайнятості Лівобережного районного центру зайнятості № 3181/1 від 05.05.2011, Індустріального відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 9496 від 29.05.2011, за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні.

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська листами від 23.05.2011 № 16700/10/242 та від 06.05.2011 № 14957/10/10-1 повідомила господарський суд та ліквідатора боржника про відсутність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю “Айконд ЛТД” перед бюджетом (а.с. 79, 107).

Тобто, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором була проведена робота щодо виявлення товарно-матеріальних цінностей та інших активів, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського володіння, розрахункових рахунків боржника та грошових коштів на них

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які дослідивши звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Айконд ЛТД”, визнали його повним, виваженим, а дії ліквідатора такими, що здійснені у межах та відповідності до приписів ст.ст. 31, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дійшли обґрунтованого висновку про його затвердження ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011, а твердження касаційної скарги про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

          Окрім того, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов’язку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що постанова господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2011 по справі № 5005/3584/20111 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Айконд ЛТД” банкрутом, якою податковий орган було зобов’язано до 01.05.2011 року (тобто у місячний строк з дня винесення постанови) повідомити про наявність податкового боргу та рахунки, відкриті банкрутом, отримана Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська 13.04.2011 року (а.с.70).

18.05.2011 (тобто через місяць після отримання постанови суду) винесено наказ № 690 щодо проведення перевірки позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Айконд ЛТД”.

В п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України закріплені строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу.

П. 82.2 ст. 82 кодексу регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва –5 робочих днів, інших платників податків –10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва –не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків –не більш як на 5 робочих днів.

Оскільки Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська не надано жодних доказів в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Айконд ЛТД”, призначеної наказом від 18.05.2011, з дотриманням строків, передбачених ст.82 Податкового кодексу України, судова колегія вважає безпідставними доводи скаржника, що саме винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 16.06.2011 позбавило податковий орган можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством-банкрутом конституційного обов’язку стосовно сплати податків та, у випадку виявлення податкової заборгованості, звернутися з грошовими вимогами до банкрута.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарським судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 та ухвалу господарського сулу Дніпропетровської області від 16.06.2011 у справі № 5005/3584/2011 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді                                                                       Білошкап О.В.

                                                                                                    Короткевич О.Є.