Ухвала суду № 19204290, 14.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"14" вересня 2011 р. м. КиївК-23388/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоКонюшка К.В.

суддів:Гончар Л.Я.

Калашнікової О.В.

Харченка В.В.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року

у справі № 2а-22239/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка»

до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

У січні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка»звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000622640/0 від 04.10.2005 року та № 0000622640/1 від 13.12.2005 року.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 2 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.02.2004 року по 29.02.2004 року, за наслідками якої складено Акт № 48/26-2-32011542 від 25.09.2005 року (далі Акт перевірки).

За даними перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 130009,00 грн., у тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на суму 130009,00 грн. за лютий 2004 року.

На підставі Акта перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000622640/1 від 13.12.2005 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 195013,00 грн., у тому числі 130009,00 грн. основного платежу та 65004,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 12.02.2004 року між позивачем (покупець) та ЗАТ «Укрсплав»(продавець) було укладено договір №12/02-4 купівлі-продажу струмознімача в кількості 223 шт. за ціною 2915,00 грн. на загальну суму 780054,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 130009,00 грн. на умовах поставки EXW (ИНКОТЕРМС в редакції 2000 року) склад вантажовідправника.

Відповідно до даних накладної № 57/2 від 27.02.2004 року ЗАТ «Укрсплав»передав, а позивач отримав струмознімач ТС-150 у кількості 223 шт. за ціною 2915,00 грн., на загальну суму 780054,00 грн. В якості розрахунків за отриманий товар позивач перерахував ЗАТ «Укрсплав»30.03.2004 року 653 699,97 грн. та 23.04.2004 року 50000,00 грн., що підтверджується даними виписок АБ «УкрБізнесБанк».

12.02.2004 року між ТОВ «Донбасвуглепереробка»та ЗАТ «Укрсплав»було укладено договір відповідального збереження № 5, на виконання умов якого позивач за Актом приймання-передачі майна на відповідальне збереження від 27.02.2004 року передав ЗАТ «Укрсплав»струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт. за ціною 2915,00 грн. на загальну суму 780054,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 130009,00 грн.

Між позивачем (комітент) та ЗАТ «Укрсплав» (комісіонер) 05.03.2004 року було укладено договір комісії, за яким позивач доручив ЗАТ «Укрсплав»реалізувати у 2004 році від імені та за дорученням позивача на зовнішньому ринку струмознімач ТС-150 ТУ У 31.224650607-004-2003 в кількості 223 шт. загальною вартістю 653 699,97 грн. без урахування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 3.2 договору ЗАТ «Укрсплав»зобовязався перерахувати грошові кошти у національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача в сумі, яка дорівнює фактурній вартості проданого товару на день оформлення вантажної митної декларації, а позивач перераховує комісійну винагороду протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт та звіту.

17.03.2004 року між сторонами було складено Акт передачі товару на комісію, за яким позивач передав ЗАТ «Укрсплав»струмознімач ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт.

Відповідно до звіту комісіонера за березень 2004 року ЗАТ «Укрсплав»уклав контракт № 46 від 10.03.2004 року з фірмою «АLLEVET LLC»(США) на поставку товару, прийнятого на комісію, відповідно до якого було відвантажено за кордон товар позивача струмознімачі ТС-150 ТУ У 31.2-24650607-004-2003 в кількості 223 шт. за ціною 550 дол. США на загальну суму 122 650 дол. США згідно з вантажними митними деклараціями від 18.03.2004 року № 70000/4/203979 та №70000/4/203981.

За реалізований комісіонером товар позивачем відповідно до платіжного доручення № 1322 від 30.03.2004 року були отримані грошові кошти в сумі 653 699,97 грн.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону визначено вичерпний перелік обовязкових реквізитів, що має містити податкова накладна, видана покупцем продавцю.

За посиланням податкового органу при проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Донбасвуглепереробка» встановлено, що в податковій накладній № 247/1 від 27.02.2004 року, яка була надана для перевірки, номенклатура придбаних та експортованих товарів не відповідає дійсності і експортовані виливки не є виробами зазначеного найменування «Струмознімач ТС-150», що підтверджується висновком комплексної криміналістичної експертизи від 31.03.2005 року проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України по кримінальній справі № 236, порушеної відносно директора ЗАТ «Укрсплав»ОСОБА_4 Відповідно до даного експертного висновку усі надані для дослідження виливки, відібрані під час митного оформлення їх експорту ЗАТ «Укрсплав» ТОВ «БрокБізнес»та вилучених у ЗАТ «Укрсплав», виготовлені із сплавів алюмінію. Технічне застосування виробу «Струмознімач ТС-150»на всіх типах шахтних електровозів, які використовуються в Україні, неможливо. Встановити, якому коду Української класифікації товарів ЗЕД відповідають вироби «Струмознімач ТС-150», не видається за можливе, так як проведеними дослідженнями встановлено, що надані обєкти не є виробами зазначеного найменування. Надані на дослідження обєкти, які згідно з наданими документами зазначені як «Струмознімач ТС-150», не можуть використовуватися за призначенням. Будь-яка інформація, у тому числі цінова, щодо саме цього товару на ринку України відсутня. Таким чином встановити вартість «Струмознімача ТС-150»як виріб не надається можливим. Вказане, на думку відповідача, є порушенням підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, відповідно до якого платник податків зобовязаний надати покупцеві податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками обовязкові реквізити, серед яких є і опис (номенклатура) товарів, робіт послуг та їх кількість (обсяг, обєм).

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, зазначена експертиза була призначена та проведена в процесі розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених статтею 201 частиною 2, статтею 15 частиною 2 статтею 201 частиною 1, статтею 212 частиною 1, статтею 364 частиною 2, статтею 366 частиною 2 Кримінального кодексу України. Вироком Київського районного суду м. Донецька від 16.07.2007 року ОСОБА_4 було виправдано в скоєнні зазначених злочинів зі відсутністю в його діях складу злочинів. Даний вирок набрав законної сили.

Відповідно до вказаного вироку суду висновки експертизи КНДІСЕ №1360/1361 від 31.03.2005 року були лише одним з доказів в кримінальній справі. Так, вироком суду встановлено, що обєкти дослідження були надані на дослідження без пакування, що не відповідає вимогам статті 186 Кримінально-процесуального кодексу України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Крім того, в процесі досудового слідства в кримінальній справі були проведені інші експертизи, предметом дослідження яких також були струмознімачі ТС-150. У відповідності до висновків Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1619/14 від 28.04.2004 року струмознімачі ТС-150, зразки яких досліджувались експертом, є продукцією, яка виготовлена за оформленими та зареєстрованими відповідно до ДСТУ 1.3-93 та ДСТУ 3892-75 технічним умовам ТУ У 31.2-24650607-004-2003 та має використовуватися для забезпечення електричного звязку між електроконтактною мережею та тяговим електродвигуном шахтних електровозів. Також вироком суду встановлено, що постановою начальника 1-го Управління головного слідчого управління Служби Безпеки України від 02.03.2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом скоєння керівниками та представниками підприємств, у тому числі й ТОВ «Донбасвуглепереробка»злочину, передбаченого статтею 201 Кримінального кодексу України, на підставі статті 6 пункту 2 Кримінально-процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій про те, що податковим органом не було доведено того, що предметом експертного дослідження № 236 від 31.03.2005 року, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, були саме вироби (струмознімачі ТС-150), придбані ТОВ «Донбасвуглепереробка»відповідно до договору купівлі-продажу №12/02-1 від 12.02.2004 року.

Статтею 40 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль товарів, транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 243 Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, усі документи з митного оформлення даного правочину відповідають нормам законодавства України і свідчать про те, що митним органом був посвідчений факт вивезення за межі митної території України саме струмознімачів ТС-150.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у звязку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 169, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 2391 КАС України.