Постанова № 19203574, 04.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 р. Справа № 2а-12323/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "ВЕЛТА" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2011р. по справі№2а-12323/10/2070

за позовом Приватного Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "ВЕЛТА"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне Акціонерне товариство закритого типу страхова компанія "ВЕЛТА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати частково податкові повідомлення - рішення від 26серпня 2010р. № 0000482200/0 та від 17.09.2010 р. № 0000482200/1, в частині порушення скаржником п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та донарахування податкового зобовязання по сплаченим АТЗТ СК "ВЕЛТА" відсоткам по Договору не відновлювальної кредитної лінії № 820/1-27/21-03-7/077 від 29.12.2007 р. укладеного з АКБ СР "Укрсоцбанк"; рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 15.09.2010 р. № 19877/10/25-020 про результати розгляду скарги скасувати повністю. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вважає винесене податкове повідомлення-рішення, яке винесене на підставі акту № 4851/22-0/23465084 від 13.08.2010 року таким, що суперечить чинному законодавству України в частині порушення АТЗТ СК «Велта» п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідач вважає, що позивач відніс до складу валових витрат, які прямо повязані з отриманням доходів від діяльності, не повязаної із страхуванням, витрати у вигляді процентів на загальну суму 466789,00 грн., тим самим зменшивши базу оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток. З даним висновком позивач не погоджується та в обґрунтування посилається на п.3.1 ст. 3, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отже позивач вважає, що валові витрати, які повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями передбачені п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо встановленого п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону обмеження, то витрати повязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями не є витратами, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування). Також позивач зазначиє, що не погоджується з висновками відповідача відносно того, що у додатку К1 до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика відображаються лише ті витрати, які прямо повязані з отриманням доходів, задекларованих у рядках 1.1-1.4 додатка К1 до декларації, тобто позиція відповідача зводиться до того, що до валових витрат, прямо повязаних з отриманням доходів від діяльності, не повязаної зі страхуванням, можна віднести тільки ті витрати, котрі прямо повязані з отриманням доходів, задекларованих в рядку 1.1-1.4 додатку К1 до декларації. Позивач посилається на ст. 3 Закону України «Про оподаткування підприємств», яка передбачає загальний порядок визначення прибутку, що є обєктом оподаткування та ст. 5 цього Закону, що передбачає перелік витрат, які включаються до складу валових витрат, не повязують віднесення витрат до складу валових витрат певного звітного періоду за умовами, що у такому звітному періоді були одержані доходи, для отримання яких понесені такі витрати.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. в задоволенні адміністративного позову Приватного Акціонерного Товариства Страхової Компанії "Велта" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про часткове скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено у повному обсязі.

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Велта", не погоджуючись з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011р., винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне Акціонерне Товариство Страхова Компанія «Велта» є юридичною особою, знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції в Київському районі м. Харкова.

На підставі направлень № 742 від 15.07.2010 року та № 852 від 05.08.2010 року фахівцями ДПІ в Київському районі м. Харкова проведено перевірку АТЗТСК «Велта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, про що складено акт № 4851/22-0/23465084 від 13.08.2010 року.

Відповідно до висновку акту встановлені порушення, зокрема, п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 26 серпня 2010 р. № 0000482200/0.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а повідомлення рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 26 серпня 2010 р. № 0000482200/0 в частині порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є таким, що винесено законним та обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач не отримував та не декларував у період з 01.10.08р. по 31.03.10р. у складі валових доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, доходів від операцій з цінними паперами або інших видів доходів, пов'язаних з використанням кредитних коштів, відсотки за користування якими було віднесено до складу валових витрат. І саме у зв'язку із неотриманням таких доходів суд дійшов висновку про віднесення позивачем відсотків за користування кредитом до складу валових витрат з порушенням вимог підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Саме в звязку з неотриманням доходів від діяльності, яка не повязана зі страховою по операції по Договору не відновлювальної кредитної лінії № 820/1-27/21-03-7/077 від 29.12.2007 р. укладеного з АКБ СР "Укрсоцбанк" з метою пайової участі у нежитловому будівництві, суми валових витрат по операції не прийняті податковим органом (п. п. 3.3.2 акту перевірки).

В звязку з неприйняттям зазначених витрат позивачу в оскарженому податковому повідомленні рішенні нараховано основного платежу по податку на прибуток від іншої ніж страхова діяльності 79381 грн., та санкції 39691,50 грн., про що надано відповідних розрахунок відповідачем.

Саме в частині нарахування повязаного з вищенаведеними витратами позивач оскаржує податкове повідомлення рішення.

Також позивач вважає неправомірним рішення за результатами розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення, яке він оскаржив в зазначеній частині, але йому в задоволенні скарги було відмовлено.

Крім того позивач оскаржує податкове повідомлення рішення № 0000482200/1 від 17.09.20010р. прийняте в процедурі апеляційного оскарження, яким пере узгоджені податкові зобовязання визначені податковим повідомленням рішенням № 0000482200/0 .

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено:

«Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж: ті, що визначені у підпункті 7.2.1. цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому, до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування)».

Даний підпункт визначає порядок оподаткування доходів страховика інших, ніж визначено у п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і встановлює обмеження щодо зменшення таких доходів на витрати, які були понесені під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

Законодавець, визначаючи у другому реченні підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів», окреслив категорії витрат, а не обмежив включення у звітному періоді лише тих витрат, у зв'язку із якими у цьому ж звітному періоді отримані доходи. Єдине обмеження наведене у другій частині речення - «не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування)».

Положення даного пункту не забороняють страховику у певному податковому періоді віднести до складу валових витрат витрати, які не пов'язані із здійсненням операцій страхування, перестрахування, якщо саме у цьому податковому періоді відсутні доходи, для отримання яких були понесені такі витрати.

Тобто заборона відносити до категорії валових витрат, пов'язаних з отриманням доходів, інших, ніж визначено у п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати, понесені під час здійснення операцій із страхування (перестрахування), не означає, що страховик вправі відносити до складу валових витрат виключно витрати, пов'язані з отриманням таких доходів.

У п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» йдеться про оподаткування страхової діяльності. Однак страховик, крім страхової діяльності, здійснює іншу, допоміжну діяльність, у тому числі діяльність для забезпечення власних господарських потреб.

І оподаткування доходів від такої діяльності страховик, згідно з вимогами підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», здійснює за ставкою 25 відсотків, а валові доходи та витрати від такої діяльності визначає за правилами, визначеними ст. 4 та ст. 5 даного Закону, з єдиним виключенням; не відносити до складу валових витрат витрати, що понесені під час здійснення операцій із страхування та перестрахування.

У ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де визначається порядок формування валових витрат, відсутня вимога щодо того, що до валових витрат певного податкового періоду можуть бути віднесені тільки витрати, понесені для отримання у цьому податковому періоді доходів.

Як зазначено вище, доходи та витрати страховика не від страхової діяльності визначаються за правилами ст. 4 та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з додатковим обмеженням - забороною відносити до складу валових витрат витрати, понесені під час здійснення операцій страхування та перестрахування.

Враховуючи вищенаведене, є неправильним застосування підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» таким чином, що обмежує право страховика формувати валові витрати у певному податковому періоді за умови відсутності у цьому ж податковому періоді доходів, на отримання яких спрямовані такі витрати.

Враховуючи наведене податкове повідомлення - рішення від 26 серпня 2010р. № 0000482200/0 та податкове повідомлення рішення № 0000482200/1 частково, в частині порушення скаржником п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та донарахування податкового зобовязання по сплаченим АТЗТ СК "ВЕЛТА" відсоткам по Договору не відновлювальної кредитної лінії № 820/1-27/21-03-7/077 від 29.12.2007 р. укладеного з АКБ СР "Укрсоцбанк" підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлення неправомірності зазначених нарахувань, є неправомірним та підлягає скасуванню рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 15.09.2010 р. №19877/10/25-020 про результати розгляду скарги. Це є рішенням субєкту владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, впливає на права та обовязки підприємства, та згідно ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з його отриманням повязується час узгодження податкового зобовязання.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від12.04.2011р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 26серпня 2010р. № 0000482200/0 та від 17.09.2010 р. № 0000482200/1, в частині визначення податкового зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 119071,50грн. (основний платіж 79381 грн., сума штрафних фінансових санкцій 39691,50 грн.), скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 15.09.2010 р. № 19877/10/25-020 про результати розгляду скарги в частині відмови у задоволенні скарги платника податків щодо скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 26серпня 2010р. № 0000482200/0 на загальну суму 119071,50грн. (основний платіж 79381 грн., сума штрафних фінансових санкцій 39691,50 грн.).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМельнікова Л.В.

Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 11.07.2011 р.