Ухвала суду № 19203385, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.Справа № 2а-1670/1208/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-1670/1208/11

за позовом Фонду державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Карлівського районного центру зайнятості <Список ><Текст >

до ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Фонд державного загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття в особі Карлівського районного центру зайнятостізвернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягнення коштів у розмірі 3714,43 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Карлівського районного центру зайнятості (39500, Полтавська область, м.Карлівка, вул.Леніна 52, р/р 37178160703202 одержувач Карлівський РЦЗ ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 22529155) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 3714 грн. 43коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на те, що в період з 16.07.2003 року по 22.04.2004 року не була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою податкової інспекції.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.09.2007 року ОСОБА_1 звернулася до Карлівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Карлівського районного центру зайнятості відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

З акту № 1361 від 08.09.2010 року Карлівського районного центру зайнятості про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 08 вересня 2010 року вбачається, що громадянка ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна, не скасувавши свою підприємницьку діяльність. Подавши під час отримання статусу безробітного завідома неправдиві відомості, вона не мала права перебувати на обліку як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю, оскільки належала до категорії зайнятого населення.

Даним актом встановлено, що на момент звернення до Карлівського районного центру зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП № 20045844457.

Як вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.08.2010 року, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.07.2003 року державним реєстратором Карлівської районної державної адміністрації.

12.08.2009 року до ЄДР було внесено рішення ОСОБА_1 щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з її банкрутством. Проте, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача за його власним рішенням було здійснено лише 23.10.2009 року, номер запису 25670060003000395.

З посиланням на вказаний акт розслідування, а також на частину 3 статті 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Карлівським районним центром зайнятості видано наказ 08.09.2010 року № 82 та № 83 про повернення гр. ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3714,43 грн., одержаних як допомога по безробіттю, примірник якого отримано відповідачем.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з підтвердження матеріалами справи факту подання відповідачем неправдивих відомостей щодо реєстрації у якості субєкта підприємницької діяльності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтоване отримання відповідачем допомоги по безробіттю, а тому наявність підстав для її повернення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідач 16.07.2003 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на момент звернення до центру зайнятості відповідач був приватним підприємцем.

Отже, при зверненні до центру зайнятості відповідачем у заявах про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі3714,43грн.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року,у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

До теперішнього часу зазначені грошові кошти відповідачем до центру зайнятості не перераховані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення зазначених грошових коштів у судовому порядку є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо перебування позивача на обліку у Карлівській МДПІ у якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи тільки з 16.07.2003 року по 22.10.2004 року, а тому і здійснення підприємницької діяльності саме у зазначений період не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а підприємницька діяльність ОСОБА_1 припинена 23.10.2009 року.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2011р. по справі№2а-1670/1208/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. <повний текст >