Ухвала суду № 19203359, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.Справа № 2а-1732/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. по справі№2а-1732/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Хорст"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Хорст" (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі за текстом-відповідач), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 року №0000061800/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 року № 0000061800/0, прийняте ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.05.2010 року податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Хорст»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Релан»з 01.08.2008 по 27.07.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.05.2010 року № 1073/18-011/32238966, яким встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених з ТОВ «Релан»; п.7.4. п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині безпідставного віднесення до податкового кредиту податкових накладних, одержаних від ТОВ «Релан»за вересень 2008 року на суму 2490.00 грн.

За результатом встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2010 року № 0000061800/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання у розмірі 3735.0 грн., в тому числі основний платіж 2490.00 грн., штрафні санкції 1245.00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необґрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2008 року між ПП “Хорст” (Замовник) та ТОВ “Релан”(Підрядник) укладений договір підряду №2008/19-07-08 від 19.07.2008 року, відповідно до якого Підрядник зобовязується здійснити комплекс робіт на обєкті ПП “Хорст”, а Замовник прийняти та оплатити їх. Приймання робіт здійснюється на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, що є невідємною частиною договору.

ТОВ “Релан” було повністю виконано свої зобовязання за договором підряду, що підтверджується підписаними сторонами договору на підставі цього договору специфікацією на виконання робіт по обєктам (АЗС «Ульяна»вул.. Єлізарова, 16, вул.. Матюшенко, 13), від 19.09.2008 року, актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2008 року, актом прийома-передачі будматеріалів від 19.09.2008 року та податковою накладною № 37 від 23.09.2008 року ( а.с. 27-29), відповідно до яких ціна підрядних робіт склала 14940 грн., в точу числі ПДВ 2490 грн..

Відповідно до платіжного доручення № 328 від 22.09.2008 року ПП “Хорст” також в свою чергу повністю виконав свої зобовязання за договором №2008/19-07-08 від 19.07.2008 року здійснивши оплату підрядних робіт за зазначеним договором на загальну суму 14940 грн., в тому числі ПДВ 2490 грн..

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору підряду, укладеного з ТОВ “Релан” , а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ “Релан” договору підряду, не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину на лист ДПА у Харківській області №16693/7/18-209 від 23.10.2009р. та лист ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області щодо TOB «Релан», відповідно до яких з 09.10.2008р по 27.07.2009р. керівником TOB «Релан» був ОСОБА_1, у 2009р. підприємство стало на облік у ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області за адресою Київська обл., м .Вишневе, вул. Святошинська, б. 27, співробітниками ВПМ ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області встановлено, що фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться, власник адреси, директора TOB «Релан»не знає, договору оренди з TOB «Релан»ніколи не укладав, 06.02.2009р. працівниками податкової міліції був опитаний керівник TOB «Релан»-громадянин ОСОБА_1, який надав письмові пояснення про те, що підприємство він зареєстрував за грошову винагороду, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, ніяких угод не укладав, звітності підприємства не підписував, 09.06.2009р. фахівцями ДШ у Києво-Святошинському районі Київської області анульовано свідоцтво платника ПДВ TOB «Релан», фактично, згідно податкової звітності, у TOB «Релан»відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між TOB «Релан»та позивачем мали місце з липня по вересень 2008 року, тобто до подій, зазначених у вищезазначених листах, а тому посилання відповідача на зазначені обставини є безпідставним.

Крім того, чинне законодавство України не покладає на покупця (замовника) при укладанні договорів здійснювати перевірку господарського стану його контрагентів.

Доказів та посилань на існування в момент господарських операцій позивача з ТОВ «Релан»інших обставин, які б свідчили про нікчемність укладеного договору підряду, відповідачем не наведено.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження нікчемності угоди укладеної позивачем з TOB «Релан».

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні підрядних робіт, на підставі виданої TOB «Релан»податкової накладної були включені до складу податкового кредиту вересня 2008 року.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3, п.7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 37 від 23.09.2008 року, видана TOB «Релан», на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит, в повному обсязі відповідає вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виконання умов договору підряду та складання податкової накладної № 37 від 23.09.2008 року TOB «Релан» було включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто мало цивільну правоздатність та був платником ПДВ, зареєстрованим в порядку передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Доказів анулювання свідоцтва ТОВ «Релан»як платника ПДВ на момент укладення договору та видачі податкової накладної відповідачем не надано.

Отже, позивач, виконавши вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та сплативши податок на додану вартість в ціні підрядних робіт TOB «Релан»який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видав замовнику, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені суму податку,при наявності підтвердження здійсненої господарської операції, правомірно сформував податковий кредит на підставі цієї накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо його скасування.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. по справі№2а-1732/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2011 р.