Ухвала суду № 19203323, 06.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р.Справа № 2а-6340/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-6340/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

07 грудня 2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року, № 0000211702/3 від 10.08.2010 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом значення справи що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 32017235) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2002 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 32017235) виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.05.2002 року.

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Полтави та є платником податків з 27.05.2002 року.

Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 15.01.2010 по 28.01.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Форос-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 17.03.2009 року.

За результатами перевірки 28.01.2010 року відповідачем складено акт №498/23-5/32017235 згідно висновків якого встановлені порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94 ВР (далі - Закон №334/94 ВР), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 870 014 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 985 876 грн.; п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п.п. 9.10.3 п. 9.10. ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" - не дотримано вимоги щодо утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 261 102,61 грн.

На підставі вищенаведеного акту та за наслідками процедури адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем прийнято оспорювані в цій справі податкові повідомлення-рішення № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року, № 0000211702/3 від 10.08.2010 року, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 215 118,5 грн. в тому числі за основним платежем 810 079 грн. та за штрафними санкціями 405 039,5 грн., з податку на додану вартість в сумі 1 324 874,5 грн. в тому числі за основним платежем 882 583 грн. та за штрафними санкціями 441 291,5 грн., та по податку з доходів найманих працівників в сумі 895 865,66 грн. в тому числі за основним платежем 261 102,61 грн. та за штрафними санкціями 634 763,05 грн.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" безпідставні та необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, заниження ТОВ "Форос-Агро" податку на прибуток на суму 870 014 грн. за рахунок завищення валових витрат в сумі 3 480 054 грн., в тому числі за 3 квартал 2006 року на 239 735 грн., за 4 квартал 2006 року на 274 134 грн., за 1 квартал 2007 року на 225 834 грн., за 2 квартал 2007 року на 375 211 грн, за 3 квартал 2007 року на 168 380 грн., за 4 квартал 2007 року на 270 677 грн., за 1 квартал 2008 року на 107 621 грн., за 2 квартал 20008 року на 434 056 грн., за 3 квартал 2008 року на 475 285 грн., за 4 квартал 2008 року на 909 121 грн., за рахунок витрат, які понесені у зв'язку з придбанням товарів та послуг від підприємств ПП "Мицар Плюс", ПП "Треш Зед", ПП "Інтерсервіс-Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Олімп", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем".

Згідно з актом перевірки, по взаємовідносинам з ПП "Мицар Плюс" завищення валових витрат позивача складає 579 958,67 грн., по взаємовідносинам з ПП "Треш Зед" завищення валових витрат складає 855 902,50 грн. , по взаємовідносинам з ПП "Інтерсервіс - Проммаш" завищення валових витрат складає 599 321,23 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Ерматекс" завищення валових витрат складає 59 742,46 грн., по взаємовідносинам з ПП "Корал і К" завищення валових витрат складає 534 406,89 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Оілмаш" завищення валових витрат складає 204 176,52 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Бізнес Інвест Компані" завищення валових витрат складає 266 269,57 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Оптіс" завищення валових витрат складає 275 917,71 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Тандем" завищення валових витрат складає 164 358,68 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що операції по придбанню товарів, послуг ТОВ "Форос Агро" від ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед" були безтоварними. З початку своєї діяльності ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед" відображали по бухгалтерському та податковому обліку фінансово - господарські операції купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, надання робіт та послуг, які фактично не здійснювалися.

Такі ж висновки за наслідками проведеної перевірки податковим органом зроблені з приводу того, що ТОВ "Форос-Агро" товарно-матеріальні цінності не придбавалися, роботи та послуги не здійснювалися з контрагентами ПП "Інтерсервіс - Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Оілмаш", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем".

Під час проведення перевірки податковому органу не було надано повного переліку бухгалтерських документів, необхідних для підтвердження реальності, дійсності та правомірності укладення й виконання угод зі вказаними контрагентами.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким податковий орган донарахував позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість, прийняте на підставі висновків про порушення позивачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 985 876 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Форос-Агро" до податкового кредиту в період з січня 2006 року по березень 2009 року віднесено суму коштів у розмірі 2 517 157 грн.

Відповідачем ставиться під сумнів формування позивачем податкового кредиту за вказаний період в сумі 985 876 грн., у зв'язку із невідповідністю первинної документації вимогам, які ставляться до податкових накладних, що у свою чергу підтверджували б правомірність його формування, зокрема, платником податку не було надано повного переліку податкових накладних, які б надавали йому право віднести суми коштів до складу податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що податковий кредит платником податку було сформовано за операціями з ПП "Мицар Плюс" та ПП" Треш Зед", ПП "Інтерсервіс- Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ПП "Корал і К", ТОВ "Оілмаш", ТОВ "Бізнес Інвест Компані", ТОВ "Оптіс", ТОВ "Тандем". Дані щодо транспортування, фактичної передачі товару або ж виконання послуг не надані.

З акту перевірки вбачається та підтверджується документами наданими представником відповідача, що установчі документи та свідоцтва платників ПДВ, рішеннями Голосіївського районного суду м. Києва визнано недійсними - ПП "Інтерсервіс-Проммаш", ТОВ "Ерматекс", ТОВ "Оілмаш" - з моменту реєстрації, ПП "Корал і К" з 28.01.2005 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 вересня 2004 року скасовано державну реєстрацію ТОВ "Оптіс".

Щодо взаємовідносин ТОВ "Форос-Агро" з ТОВ "Бізнес Інвест Компані" та ТОВ "Тандем" податковим органом було встановлено у ході перевірки, шляхом почеркознавчих досліджень, що підписи в первинних документах при виконанні укладених договорів виконані не керівниками підприємств-контрагентів, а іншими особами.

Підпунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в з Україні №996-ХІV від 16.07.99 (далі Закон України №996) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 9 Закону України №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом від 24.05.1995 №88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 визначено наступне:

- первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна. капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1);

- первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи п.2.2);

- первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання. зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п. 2.4).

Вимоги до податкової накладної, яка, згідно змісту Закону України "Про податок на додану вартість", є єдиною підставою для формування податкового кредиту, встановлені Порядком заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України № 165 від 30.05.97, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.97. Цим Порядком визначено, що:

- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість... (п. 2);

- сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань продажу товарів (робіт, послуг) продавця у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг)..." (п. 4);

- податкова накладна вважається недійсною у разі їі заповнення іншою особою, ніж вказана у пункті 2 даного порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявлених продавцем..." (п. 5);

- всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця..." (п. 18).

Колегія суддів зазначає, що позивачем не були дотримані вказані правові норми, що унеможливило доведення ним правомірності формування валових витрат і податкового кредиту.

Позивачем не надано достатніх доказів на спростування вищевказаних висновків податкового органу. Так, позивачем в якості доказів реального здійснення угод купівлі-продажу товару (надання послуг), надано неповний перелік документів, ведення яких при вчиненні відповідних операцій передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, окремі з цих документів не відповідають встановленим вимогам.

З наданих суду документів (угод, накладних, податкових накладних) неможливо в повному обсязі встановити елементи ланцюга господарських операцій, взаємодій позивача з його контрагентами та подальшого декларування ПДВ, на підставі виданих вказаними контрагентами податкових накладних, із наданих документів неможливо встановити послідовний причинно-наслідковий зв'язок отримання та оплати товару (послуг) та відображення податкових накладних у відповідних реєстрах отриманих податкових накладних. Відсутні докази перевезення та отримання товару, його оприбуткування, зберігання, подальшого використання у господарській діяльності, тощо; так само відсутні докази фактичного виконання робіт (надання послуг). Тобто, відсутній комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими повязане донарахування податкових зобовязань.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000142310/3 від 10.08.2010 року, № 0000152310/3 від 10.08.2010 року.

Такого ж висновку колегія суддів дійшла щодо податкового повідомлення-рішення № 0000211702/3 від 10.08.2010 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб.

Згідно з актом перевірки, протягом 2007-2009 років з каси ТОВ "Форос-Агро" видавалась готівка під звіт на господарські потреби, закупку матеріалів, за виконані будівельні роботи працівникам: ОСОБА_2, який працював на посаді директора в період з 16.03.05 по 22.08.07 та ОСОБА_3, який працював на посаді директора з 23.08.07 по дату підписання акту перевірки.

Первинні документи, які пред'явлені в авансових звітах, складені від імені вищезазначених підприємств-контрагентів не можуть бути підтвердженням використання готівки, виданої під звіт ОСОБА_2 в сумі 591 558,84 грн. та ОСОБА_3 в сумі 148502,27 грн. враховуючи те, що у ТОВ "Форос-Агро" відсутні належні документальні підтвердження використання вищезазначених сум в фінансово-господарській діяльності підприємства На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильними висновки відповідача про те, що виплачені суми є доходом працівників підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За матеріалами перевірки сума не утриманого податку з доходів фізичних осіб становить 261 009,17 грн., в тому числі з доходу ОСОБА_2 - 88 733,83 грн. та з доходу ОСОБА_3 - 1 275,34 грн.

Згідно з п.п. 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону .

Також, в ході документальної перевірки встановлено, що підприємством відшкодовано працівникам, згідно авансових звітів, суми витрачені на господарчі потреби в розмірі 261 102,61 грн. підтверджені документами не встановленої форми та змісту (Декларації "Нічний експрес"). Загальна сума коштів, відшкодованих по документах не встановленої форми становить 622,911 грн.

У порушення пп.9.10.3 п.9.10 ст.9, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підприємством не утриманий штраф у розмірі 15 відсотків із суми, виданих з каси коштів, взятих під звіт працівниками підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при відсутності підтверджуючих розрахункових документів встановленої форми та змісту.

Станом на 17.03.09 сальдо по рах. 3721 підзвітних осіб ОСОБА_2 ( 402 920, 36 грн.) та ОСОБА_3 (347 465,15 грн.) складає в загальній сумі 112 557,83 грн. (402 920,36 + 347 465),15 = 750 385,51 грн. х 15%).

Згідно з п.п. 9.10.3 пункту 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у разі якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Отже, колегія суддів не вбачає достатнього з боку позивача обгрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000211702/3 від 10.08.2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не надав достатніх доказів в обґрунтування правомірності своїх позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форос-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2011р. по справі№2а-6340/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2011 р.