Постанова № 19203285, 07.07.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 р. Справа № 2а-10439/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-10439/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХБСП МЕГАБУД ЛТД" (далі по тексту - ТОВ "ХБСП МЕГАБУД ЛТД", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова (далі по тексту - ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова, відповідач), у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2010 року №0000691540/0, від 25 червня 2010 року №0000691540/1 ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про визначення до сплати податкового зобов'язання в сумі 25000,50грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2а-10439/10/2070 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП МЕГАБУД ЛТД" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2-а-10439/10/2070 та прийняти нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД» до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови ст.ст.204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.70 КАС України, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Наполягає на тому, що позивачем повністю доведено факт реального укладення та виконання угоди між ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» та ТОВ «Релан», що підтверджується копіями актів прийому-передачі, документів щодо оплати, податкової накладної. Вказує, що чинним законодавством України не встановлений обов`язок підприємства перевіряти наявність повноважень посадової особи контрагента на вчинення юридично значимих дій, у тому числі на підписання договорів. Зазначає, що в ході укладання та виконання угоди з ТОВ «Релан» позивачеві було надано необхідний пакет документів, належним чином підписаних та оформлених з боку ТОВ «Релан» та скріплених печаткою підприємства; на виконання умов договору ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» було проведено повний розрахунок за надані субпідрядні послуги, результати яких повністю використано у власній господарській діяльності. За таких обставин, не погоджується з висновком суду першої інстанції про нікчемність угоди між ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД» та ТОВ «Релан». Як наслідок, вважає безпідставним донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню. Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідачем не поставлено під сумнів чинність правочину, укладеного між позивачем із ТОВ «Релан», а донарахування податкових зобов`язань пов`язано з порушенням позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а не з нікчемністю вказаного правочину, як помилково зазначив суд першої інстанції.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою ТОВ "Мегабуд ЛТД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 р. по справі № 2а-10439/10/2070 за позовом ТОВ "Мегабуд ЛТД" до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "ХБСП МЕГАБУД ЛТД" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Релан" за період з 01.12.2008 р. по 30.12.2008 р. Про результати перевірки складено акт № 1328/15-409/35072409 від 13.05.2010 р. (а.с.8-13).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ"ХБСП МЕГАБУД ЛТД" (код ЄДРПОУ 23753943) вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Такий висновок перевіряючої особи вмотивовано тим, що договір № 1/12 від 01.12.2008 року від імені ТОВ «Релан» підписаний ОСОБА_1, у той час, коли посаду директора ТОВ «Релан» займав ОСОБА_2; останнім надано пояснення, згідно з якими договорів від імені ТОВ «Релан» ним не підписувались, до фінансово-господарської роботи вказаного підприємства відношення не мав, податкових декларацій не складав, не підписував, до ДПІ за місцем реєстрації підприємства не подавав і нікому не доручав вчиняти такі дії; місцезнаходження ТОВ «Релан» невідоме.

На підставі вказаних висновків акту №1328/15-409/35072409 від 13.05.2010 ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2010 року №0000691540/0, яким ТОВ «ХБСП МЕГАБУД ЛТД» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25000,5грн., у тому числі за основним платежем 16667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8333,5грн. (а.с.81).

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та ДПА в Харківській області.

За результатами розгляду скарги ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” залишені без задоволення, податкове повідомлення - рішення від 26.05.2010 р. № 0000691540/0 залишене без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 року №0000691540/1 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Позивач, не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями № 0000691540/0 від 26.05.2010 р. та №0000691540/1 від 25.06.2010 року, оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки спірний договір зі сторони ТОВ «Релан» та інші первинні документи по угоді підписані неналежною особою. Також, судом було взято до уваги пояснення директора ТОВ «Релан» ОСОБА_2, а також відсутність інформації щодо місцезнаходження ТОВ «Релан», що, на думку суду першої інстанції свідчить про нікчемність спірного договору між ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» та ТОВ «Релан».

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, між ТОВ "ХБСП МЕГАБУД ЛТД" (Генпідрядник) та ТОВ "Релан" (Субпідрядник) було укладено договір №1/12 від 01.12.2008 р., за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати обладнання парковки та під'їзного шляху до неї за адресою: вул.Залютинська, 4 у м.Харкові (а.с.26-27).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов вказаного договору від 01.12.2008 року ТОВ «Релан» було виконано за замовленням позивача обладнання парковки та під`їздного шляху до неї за вказаною адресою, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договірної ціни станом на 18.09.2008 року, локального кошторису, відомостей ресурсів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та акту прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року (а.с.63-74).

На підтвердження повноважень ТОВ «Релан» на виконання субпідрядних будівельних робіт, обумовлених договором №1/12 від 01.12.2008 р., позивачем надано до матеріалів справи копію ліцензії на проведення будівельної діяльності від 03.08.2007 р., виданої ТОВ «Релан» Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (а.с.30).

Розрахунок за договором проведено в повному обсязі, у безготівковій формі, згідно платіжного доручення № 163 від 02.12.2008 року.

Факт повного розрахунку по договору відповідачем не заперечується.

Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ТОВ"ХБСП МЕГАБУД ЛТД" (код ЄДРПОУ 23753943) по взаємовідносинам з ТОВ „Релан" було включено до складу податкового кредиту за грудень 2008 року додатку суми ПДВ в розмірі 16666,67грн.

Згідно ст.837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ч.1 ст.838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З огляду на фактичні обставини у справі та досліджені документи (договірна ціна, локальний кошторис, відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 30.12.2008 р., акт прийому виконаних підрядних робіт) та з урахуванням наведеної норми права, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобовязання по спірному договору як ТОВ „ХБСП Мегабуд ЛТД”, так і ТОВ «Релан» були виконані в повному обсязі та належним чином, і направлені на настання реальних правових наслідків.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що ОСОБА_1, від імені якого підписано договір ТОВ «Релан» із ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД», наказом від 12.01.2008 р. по ТОВ «Релан» був призначений виконуючим обов`язки директора вказаного підприємства та наділений правом здійснювати від імені та в інтересах останнього будь-які фінансово-господарські операції, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія наказу від 12.01.2008 р. (а.с.25).

Отже, враховуючи, що правочин був укладений право- і дієздатними юридичними особами, ані предмет даного правочину, ані зміст прав та обов'язків сторін положенням чинного законодавства не суперечать, у позивача при укладенні спірного договору не було підстав вважати, що ОСОБА_1 не є уповноваженою особою на підписання від імені ТОВ «Релан» договору № 1/12 від 01.12.2008 р. та податкових накладних.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підписання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу № 1/12 від 01.12.2008 р., який було посвідчено печаткою ТОВ «Релан», за умови належного виконання сторонами зобовязань за цим правочином, не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність договору купівлі-продажу і в силу приписів ст. 61 Конституції України не повинно тягнути за собою негативних наслідків для ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД”.

Щодо твердження відповідача про недекларування ТОВ «Релан» податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли за результатами господарських відносин з позивачем, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, в звязку з чим притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник, а не особа, яка була іншою стороною по договору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач в акті перевірки не навів жодних доказів порушень податкового або іншого законодавства з боку ТОВ «Релан». Так, зазначивши про ненадання ТОВ «Релан» податкової звітності, недекларування ним обсягів фінансово-господарської діяльності, а також про те, що вказаним підприємством податкові накладні на адресу ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» не виписувались, відповідач послався лише на матеріали ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова стосовно контрагента ТОВ «Релан» (код ЄДРПОУ 34994894), який перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, без зазначення характеру та походження зазначених матеріалів.

Копій документів, на підставі яких зроблено такі висновки, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Колегією суддів не беруться до уваги посилання відповідача в акті перевірки на пояснення громадянина ОСОБА_2, оскільки, останні не відповідають критеріям належності та допустимості, а тому не можуть бути доказами по суті даного спору з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Представником відповідача було надано до матеріалів справи копію пояснень ОСОБА_2 на ім`я начальника Головного відділу податкової міліції СДПІ КПІ в м. Луганську, датованих 06.02.2009 року.

Колегія суддів зазначає, що ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідач не зазначив і не надав доказів щодо того, в ході яких саме дій було відібране зазначене пояснення (дослідча перевірка, оперативно-розшукова справа, тощо). Також відповідач не пояснив суду, яке рішення було прийняте за результатами проведення перевірки. Таким чином, відповідач не довів правомірність відібрання пояснення у директора ТОВ «Релан» ОСОБА_2

Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, останні надавались ОСОБА_2 з приводу взаємовідносин ТОВ «Релан» з ТОВ «Мрія Монтаж», та жодним чином не стосуються відносин ТОВ «Релан» із ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД».

Відповідачем не надано доказів зв`язку вказаних пояснень з предметом позову по даній адміністративній справі за позовом ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів не може взяти ці пояснення до уваги.

Таким чином, висновок про нікчемність правочину за договором субпідряду № 1/12 від 01.12.2008 р., укладеним між ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» та ТОВ «Релан» зроблений судом першої інстанції за відсутності належних і допустимих доказів, а тому не може слугувати підставою для зменшення позивачу податкового кредиту та валових витрат.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що в акті перевірки висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Релан» відсутній, а підставою для донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 16667 грн. відповідачем зазначено порушення ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що факт замовлення позивачем субпідрядних послуг у ТОВ «Релан» саме в рамках господарської діяльності підтверджено договором, первинними документами, та не заперечується відповідачем по справі.

Згідно з п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що на час укладання угоди ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» з ТОВ «Релан» як позивач, так і вказаний контрагент були зареєстровані як платники ПДВ та мали право на видання податкових накладних (а.с.29).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, по слуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку то варів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи зі змісту положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 даного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна № 0212081 ввід 02.12.2008 року на суму 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. містить всі обов`язкові реквізити, встановлені вимогами пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, та містить відбиток круглої печатки платника податків, який видав податкову накладну, тобто на накладних є ідентифікаційна відмітка особи, яка видала накладну.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З огляду на наведену норму права, підписання податкових накладних іншою особою, ніж та, що наділена правом підпису від імені підприємства, за наявності в накладних всіх обов`язкових реквізитів та відбитку печатки підприємства-постачальника, не може бути підставою для визнання їх недійсними, оскільки, у розумінні пунктів 5 та 2 Порядку № 165 та ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” постачальником-платником податку є не посадова особа підприємства, а саме підприємство як юридична особа.

Крім того, відповідачем в ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам. Як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про порушення ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки виписана ТОВ «Релан» податкова накладна містять всі обовязкові реквізити, передбачені чинним законодавством України, а підписання її неналежною особою при оформленні податкових накладних не позбавляє ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України “Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00000691540/0 від 26.05.2010 р. та № 00000691540/1 від 25.06.2010 р. такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 р. по справі № 2-а-10439/10/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова № 00000691540/0 від 26.05.2010 р. та № 00000691540/1 від 25.06.2010 р. про визначення ТОВ «ХБСП Мегабуд ЛТД» податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 25000,5 грн., в т.ч. за основним платежем 16667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 8333,5 грн.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п.п.3, 4ст. 202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХБСП Мегабуд ЛТД" - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-10439/10/2070 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХБСП Мегабуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000691540/0 від 26.05.2010 р., № 0000691540/1 від 25.06.2010 р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ХБСП Мегабуд ЛТД» податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 25000 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХБСП Мегабуд ЛТД» код 35072409 судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірах 3,40 грн. та 1,70 грн. відповідно.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Жигилій С.П. Перцова Т. С.