Ухвала суду № 19203205, 18.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13950/09/13/0170

18.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Щепанської О.А. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 24.02.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- ОСОБА_3, довіреність № 1/10-0 від 06.01.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 17.03.11 у справі № 2а-13950/09/13/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом" (вул. Севастопольська, 45, оф. 408, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого- Туристичний центр в Парковом»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000014002/0 від 23.11.2009, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Еколого-туристичний центр в Парковом” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12627066,00 грн. за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

В апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим просить скасувати судове рішення та відмовити позивачу у позові в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не в повному обсязі зясовані обставини справи, що мають суттєве значення для справи.

Розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

На підставі статті 55 Конституції України кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого- Туристичний центр в Парковом», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував висновки акту перевірки стосовно того, що відсутність дозвільних документів на будівництво є підставою вважати про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Із висновками Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 23.11.2009 прийняла податкове повідомлення-рішення №0000014002/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Еколого-туристичний центр в Парковом” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12627066,00 грн. за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Передумовою зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12627066,00 грн. став акт №11008/23-4/35003031 від 13.11.2009 позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за вересень 2009року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.08.2009 по 31.08.2009.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки.

Перевіркою встановлено, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки ним, в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4., підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість нараховані (сплачені) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. В результаті перевірки значення податкового кредиту за вересень 2009року зменшено на 6498461,00грн. Вказане порушення відповідним чином вплине й на правомірність декларування бюджетного відшкодування в майбутньому періоді.

Підставою для винесення вказаного висновку стало те, що у період який перевірявся, позивач здійснював замовлення по проектуванню та будівництву обєкту еколого-туристичного центру без дозвільних документів, оскільки відповідно до частини чотирнадцятої статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій ” дозвіл на будівництво обєкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів. Отже позивач, не мав права віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, отриманих та сплачених у звязку з придбанням послуг по проектуванню та будівництву обєкту “Еколого-туристичний центр в Парковом” з моменту проведення такої діяльності, як таких що не відносяться до господарської діяльності платника податку.

Слід зазначити, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 пункту7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пункту 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколого-туристичний центр в Парковом” учасником Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю “РИССКО”. Відповідно до пункту 2.1. Статуту метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на задоволення соціально економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариств.

З акту перевірки вбачається, що період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву еколого-туристичного центру. Будівництво ведеться на 2-х суміжних ділянках ( площею 9,97 га + 9,5 га), на яких позивачу дозволено робити проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви Державного архітектурно-будівельного контролю міста Ялта від Товариства з обмеженою відповідальністю "РИССКО"- користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у книзі записів 19.12.2009 за №00145, 00146. Обєкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно-будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим), термін дії дозволів до 23.01.2009.

Статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлений порядок надання дозволу на будівництво обєктів містобудування.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.2007 позивача визначено, як замовника з проектування та будівництва “Еколого-туристичного центру” в смт. Паркове. Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.2007 позивачу наданий дозвіл на будівництво обєктів “Еколого-туристичного центру” в смт. Паркове на переданих в оренду земельних ділянках загальною площею 19,47 га та дозвіл на продовження роботи підготовчого періоду будівництва. Позивачем отримана згода в Сімєїзській селищній раді Автономної республіки Крим на забудову території загальною площею 19,47 га.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву обєкту, у тому числі у перевіряємому періоді, здійснювалася господарська діяльність. Відповідно до статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” отримані дозволи на будівництво, які відповідно до цієї норми, є підставою для замовника позивача для отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною чотирнадцятою статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що Законом України від 16.05.2007 № 1026-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві", який набрав чинності 01.01.2008, частину чотирнадцяту статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій” викладено в такій редакції: дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Як свідчать матеріали справи позивачу відповідно до статей 24,29 Закону України “Про планування і забудову територій” видані такі дозволи на виконання будівельних робіт: Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міста Ялта: дозвіл на внутрішньоплащадочні проїзди №488 від 09.07.2008; дозвіл на інженерний захист берегового відкосу №72-г/09-07//487 від 28.09.2007//23.01.2009; дозвіл на морський водозабір та глибоководний випуск № 71-г/09-07 від 28.09.2007. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим: дозвіл на виконання будівельних робіт №454 від 25.07.2008: дозвіл на виконання будівельних робіт №453 від 25.07.2008; дозвіл на виконання будівельних робіт №452 від 25.07.2008; дозвіл на виконання будівельних робіт №1391 від 12.12.2008; дозвіл на виконання будівельних робіт №54 від 08.12.2008.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надані докази, які свідчать про скасування вказаних дозволів.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим повідомила, що відповідно до частини першої статті 29 Закону України “Про планування і забудову територій” дозволи надані позивачу інспекцію Державної архітектурно-будівельного контролю міста Ялта і в подальшому перереєстровані інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, є документами, що засвідчують право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, а здійснення проектних робіт не вимагає наявності дозвільних документів.

Слід зазначити, що Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не надає органам Державної податкової інспекції робити висновки про невідповідність яких-небудь рішень (дозволів та інше) інших органів законам України.

Судовою колегією не визнаються доводи заявника апеляційної скарги стосовно здійснення позивачем замовлення по проектуванню та будівництву обєкту без дотримання дозвільних документів, відповідно до частини чотирнадцятої статті 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, і спростовуються матеріалами справи та є такими, що не відповідають дійсності.

Більш того, висновки, яких дійшов суд першої інстанції підтверджуються висновками судової експертизи від 30.11.2010 №21, згідно яких завищення бюджетного відшкодування за вересень 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Еколого-туристичний центр в Парковом” не підтверджується. Достовірність висновків експерта у суді сумнівів не викликає, так як підтверджуються іншими доказами дослідженими у справі.

Помилковими вважається судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про те, що збудовані позивачем споруди він в подальшомуне має намір використовувати для ведення своєї господарської діяльності, оскільки позивачем надані свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видані виконавчим комітетом Сімеізської селищної ради Автономної Республіки Крим про реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю “Еколого-турістичний центр в Парковом” на праві приватної власності нерухомого майна, та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №630141, за яким зареєстрована зміна місцезнаходження юридичної особи: місто Ялта, смт. Паркове, Паркове шосе, будинок 39.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не доведені обставини, на яких ґрунтуються її заперечення, у тому числі, не надано доказів, які б свідчили про здійснення позивачем діяльності без наявності відповідних дозволів, не обґрунтував висновки акту перевірки стосовно того, що відсутність дозвільних документів на будівництво є підставою вважати про віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а надані позивачем письмові пояснення, у тому числі, дозволи на виконання будівельних робіт, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим правомірно визнано протиправним та скасовано.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно зясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2011 у справі № 2а-13950/09/13/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.А.Щепанська підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 24 жовтня 2011 року