Ухвала суду № 19203169, 11.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2858/11/0170/9

11.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Щепанської О.А. , Кучерука О.В. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 31.05.11 у справі № 2а-2858/11/0170/9

за позовом Республіканського підприємства "Джанкойське "Міжрайпаливо" (вул. Промислова, 3, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30, місто Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 адміністративний позов Республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000741503/0 від 30.06.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 942,81грн., в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 760,68грн., в решті позовних вимог відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даною постановою суду, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 скасувати, у позові відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 14.04.2010 в ході перевірки позивача з питання своєчасності сплати земельного податку за період 30.08.2007 було встановлено, що позивачем порушено термін сплати по податковому розрахунку земельного податку за 2007 рік по терміну погашення податкового зобов'язання з 30.08.2007 у розмірі 491,75грн. на 943 дні.

За результатами перевірки складено Акт від 14.04.2010 № 964/15-03/01884567, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.04.2010 № 0000351503/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% на суму 245,88грн.

Судом також встановлено, що 02.06.2010 відповідачем було проведено перевірку з питання своєчасності сплати земельного податку Республіканським підприємством “Джанкойське Міжрайпаливо" за період 30.08.2007 по 30.10.2007, за результатами якої складено акт №1166/15-03/01884567 від 02.06.2010. В ході вказаної перевірки було встановлено, що позивачем порушено термін сплати по податковому розрахунку земельного податку за 2007 рік по терміну погашення податкового зобов'язання з 30.08.2007 по 30.10.2007 у розмірі 1885,58грн. на 973 дні, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 № 0000741503/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% на суму 942,81грн.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (який втратив чинність з прийняттям Податкового кодексу України, а діяв під час прийняття спірних рішень) встановлено, що податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

У розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що сума в розмірі 942,81грн., що нарахована податковим повідомленням-рішенням №0000741503/0 від 30.06.2010 по Розрахунку №653 від 30.01.2007 складається з: 182,13грн. (дата нарахування 30.08.07р.) +137,90грн. (дата нарахування 01.10.2007) +290,11грн. (дата нарахування 01.10.2007) +332,67грн.(дата нарахування 30.10.2007).

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що позивачем були подані до установи банку платіжні доручення №153 від 28.09.2007 у сумі 856,00грн. із наступним визначенням призначення платежу: “101; 01884567; Перерахований податок на землю за серпень 2007, перерахований повністю по строку 28.09.2007”та №160 від 29.10.2007 у сумі 856,00грн. із наступним визначенням призначення платежу: “101; 01884567; Перерахований податок на землю за вересень 2007, перерахований повністю по строку 30.10.2007” . Грошові кошти у сумі 1712,00грн. за цими платіжними дорученнями надійшли в бюджет в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Податкова інспекція нараховувала штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням №0000741503/0 від 30.06.2010 у звязку з затримкою сплати узгоджених сум податкових зобовязань з земельного податку за розрахунком №653 від 30.01.2007 (в тому числі на суму 1521,33грн.), оскільки зараховувала суму 1712,00грн. не в рахунок погашення поточного платежу відповідно призначенню платежу, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у звязку з чим відповідачем на суму 1521,33грн. нараховані штрафні санкції в розмірі 50% на суму 760,68грн.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позивачем не була допущена затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при сплаті податку на землю за серпень та вересень 2010 року, тобто, застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” на суму 760,68грн. є таким, що не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування.

Орган податкової служби відповідно до статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (у редакції статті, що діяла на час виникнення спірних відносин) не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що системний аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що згідно зі статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед прав органів державної податкової служби, передбачених статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не має права самостійно, без згоди на то платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Статтею 8 Закону України "Про власність" встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні.

Відповідно до статті 4 цього Закону власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується належним йому майном.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв із значним перевищенням повноважень, передбаченим Конституцією України та Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки не вправі був самостійно, без узгодження з платником податків або відповідного рішення суду, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах, оскільки платник податків є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі, й визначати призначення платежів.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід зазначити наступне.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність застосування до позивача штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0000741503/0 від 30.06.2010 на суму 760,68грн.

При таких обставинах позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000741503/0 від 30.06.2010 про застосування до Республіканського підприємства "Джанкойське Міжрайпаливо" штрафних санкцій у розмірі 942,81грн., підлягають задоволенню частково, тільки в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 760,68грн.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000351503/0 від 14.04.2010 про застосування штрафних санкцій у розмірі 245,88грн., оскільки у даному випадку, інспекцією примусове стягнення активів позивача не здійснювалось, позивачем під час розгляду справи не надано суду доказів сплати заборгованості в розмірі 856,00грн. за розрахунком земельного податку №653 від 30.01.2007 за липень 2007року у строк визначений законом, тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 50% від простроченої суми за податковим повідомленням рішенням №0000351503/0 від 14.04.2010 у розмірі 245,88грн. та за податковим повідомленням рішенням №0000741503/0 від 30.06.2010 у розмірі 182,13грн. за несплату протягом граничного строку земельного податку за липень 2007року.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно зясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 у справі № 2а-2858/11/0170/9 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.А.Щепанська підпис О.В.Кучерук З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 17 жовтня 2011 року