Постанова № 19201115, 08.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження

місто Київ

08 серпня 2011 року № 2а-6557/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовом ДПІ у Дніпровському районі міста Києва доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення податкової заборгованості О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

ДПІ у Дніпровському районі міста Києва (надалі також «Позивач») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_1 на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26088819, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкової заборгованості в сумі 1803,05 грн.

8 серпня 2011 року представником ДПІ у Дніпровському районі міста Києва подано клопотання про розгляд адміністративної справи без участі її представника в порядку письмового провадження.

Відповідач ОСОБА_1, явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, письмового відношення до заявлених позовних вимог Суду не надала, про дату та час судового засідання повідомлена за адресою, внесеною до ЄДРПОУ.

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи подання представником Позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибуття не всіх осіб, які беруть участь у справі, які хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, на підставі вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду даної адміністративної справи у Відповідача наявна заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 1803,05 грн., яка, всупереч вимогам чинного законодавства України, є непогашеною.

Як зазначено Позивачем в позовній заяві, вищевказане податкове зобовязання виникло внаслідок подання Відповідачем Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з самостійно визначеним зобовязанням в сумі 1803,05 грн.

Відповідачу, як зазначено Позивачем в позовній заяві, на підставі вимог чинного законодавства України, надсилалися перша податкова вимога № 1/4522 від 6 жовтня 2010 року та друга податкова вимога № 2/5600 від 6 грудня 2010 року, однак станом на даний час заборгованість є непогашеною.

Відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не подано письмового відношення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про плату за землю»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі також «Закон № 2181»), Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 року № 266 (станом на час розгляду справи Порядок втратив чинність).

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначено Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про плату за землю»податок обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (частина 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про плату за землю»за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Порядок обчислення і строки сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначено Розділом 6 Закону України «Про плату за землю».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним (частина 1 та 2 статті 14 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

15 червня 2010 року ОСОБА_1 до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва подано Податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 95165 за 2010 рік, якою визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 2524,27 грн.

Як зазначено в позовній заяві, суму нарахованого податкового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 1803,05 грн. не погашено Відповідачем у встановлений чинним законодавством строк.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, процедуру оскарження дій органів стягнення визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі також «Закон № 2181»).

Статтею 4 Закону № 2181 визначено порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пункт 6.2.1 статті 6 Закону № 2181).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення (підпункт 6.2.4 статті 6 Закону № 2181).

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пункт 6.2.4 статті 6 Закону № 2181).

6 жовтня 2010 року Відповідачу виставлено першу податкову вимогу № 1/4522 на загальну суму податкового боргу 360,61 грн.

Як підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0209405443178, першу податкову вимогу № 1/4522 від 6 жовтня 2010 року було вручено представнику Відповідача 5 листопада 2010 року.

6 грудня 2009 року Відповідачу виставлено другу податкову вимогу № 2/5600 на загальну суму податкового боргу 1081,83 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0209405383345, другу податкову вимогу № 1/5600 від 6 грудня 2010 року було вручено представнику Відповідача 10 січня 2011 року.

Як підтверджується поясненнями представника Позивача в позовній заяві, а також змістом Облікової картки платника ОСОБА_1, станом на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг Відповідача в сумі 1803,05 грн. є непогашеним.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону N 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до пункту 10.1 статті 10 Закону України N 2181-III у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Суду не було надано доказів на підтвердження того, що Відповідачем оскаржувалися податкові вимоги Позивача в судовому порядку.

Крім того, як підтверджується матеріалами справи, суму податкового боргу Відповідачем в добровільному порядку не сплачено.

Докази, які б спростовували доводи Позивача, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доводів представника Позивача.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатила заборгованості, доказів погашення Відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надала, як і не надала доказів, які б спростовували існування заборгованості, Суд встановив, що заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом складає 1803,05 грн.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували факт наявності у Відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 1803,05 грн., як і відсутні докази погашення Відповідачем вказаної суми заборгованості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26088819, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість в сумі 1803,05 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська