ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 липня 2011 року 15:17 № 2а-4717/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дельта"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
прощодо скасуання податкової вимоги №1827 від 02.03.2011
За участю представників:
позивача: Потоцька А.А.
відповідача : не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01.07.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дельта»(далі ТОВ «ТД «Дельта»- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та з врахуванням зміни позовних вимог просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №1827 від 02.03.2011р. та визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна від 02.03.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та в обґрунтування зазначив, що відповідачем надіслано на адресу позивача податкову вимогу №1827 від 02.03.2011р. за узгодженими податковими зобовязаннями у розмірі 10429,87 грн. та рішення від 02.03.2011р. про опис майна у податкову заставу, які вважає протиправними, оскільки податковий борг у позивача відсутній.
Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що податкова вимога сформована в автоматичному режимі на підставі облікових даних особового рахунку ТОВ «ТД «Дельта»та надіслана позивачу правомірно, внаслідок виникнення податкового боргу з податку на прибуток сумі 10429,67 грн. та з комунального податку в сумі 0,20 грн. Рішення про опис майна у податкову заставу винесене відповідно до ст.. 89 розділу ІІ ПКУ.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога від 02.03.2011 р. №1827, згідно якої платника податків ТОВ «ТД «Дельта»повідомлено, що станом на 02.03.2011р. сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 10429,87 грн. та попереджено про виникнення податкової застави.
Заступником начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва Новак М.І., відповідно до ст. 89 розділу ІІ Податкового кодексу України, винесено рішення від 02.03.2011р. про опис майна платника податків ТОВ «ТД «Дельта»у податкову заставу.
Згідно пояснень відповідача податковий борг по податку на прибуток ТОВ «ТД «Дельта»виник в результаті самостійно визначеної узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 32 145,0 грн., визначеної у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх. ДПІ від 09.02.2011 №721272).
Згідно з карткою особового рахунку ТОВ «ТД «Дельта»по податку на прибуток приватних підприємств декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року в АРМі «Звіт»має статус «До відома», оскільки вказана декларація вважається не визнаною як податкова декларація, про що позивач повідомлений листом від 12.11.2010р. №6224/10/28-611 «Про невизнання звітних документів».
Податкове зобов'язання по декларації за 2010 рік імпортовано до картки особового рахунку в сумі 32145,0 грн. Відповідач зазначає, що згідно встановленого програмного забезпечення алгоритм розрахунку сум податкового зобовязання передбачає наявність декларації за попередній період, а саме р. 14 попередньої правомірно поданої декларації за звітний період поточного року.
Отже, фактично в податковій декларації за 2010 рік від р. 14 віднімалося нульове значення, так як декларація з 9 місяців 2010 року не визнана, а тому до сплати обліковувалась сума, яка визначена в р. 14 декларації за 2010 рік.
Внаслідок невизнання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року та враховуючи переплату з податку на прибуток підприємств в сумі 21 715,33 грн., станом на 20.02.2011р. у позивача виник податковий борг в сумі 10 429,87 грн. Податковий борг по комунального податку ТОВ «ТД «Дельта»в сумі 0,20 грн. виник у результаті самостійного визначення узгодженої суми податкового зобовязання по комунальному податку в сумі 20,40 грн. у податковому розрахунку комунального податку за 2010 рік та з врахуванням переплати в сумі 20,20 грн.
Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва вказує на наявність податкового боргу у позивача в сумі 10429,87 грн.
Правомірність формування та надіслання оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна є предметом даної справи.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та бере до уваги наступне.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ТД «Дельта»подані до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з податку на прибуток та суми податкового зобовязання визначені у вказаних деклараціях сплачені, відповідно до платіжних вимог, дані наведені у таблиці:
Дата документаНазва документаСума податку
нарахованого,
грн. (рядок 17
декларації)Сплата
податкового
зобов'язання,
грн.Залишок розрахунків
(сальдо
попереднє +
нараховано -
сплачено)
03.11.2010р.Декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2010р.18370,018370,0
19.11.2010р.Платіжне доручення №823
від 19.11.2010р.18370,00,0
09.11.2010р.Декларація з податку на прибуток за 2010р. (звітна нова)1383,01383,0
18.02.2011р.Платіжне доручення №81 від 18.02.2011р.1433,0-50,0
Загалом:32145,032195,0-50,0
Податкова декларація позивача за 9 місяців 2010 року була подана через канцелярію ДПІ, про що свідчить відмітка про одержання від 09.11.2011р. за №721272.
Сплата податкового зобовязання підтверджується банківськими виписками Київського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» по поточному рахунку ТОВ «ТД «Дельта».
Посилання відповідача на невизнання податкової декларації ТОВ «ТД «Дельта»не приймається судом до уваги, оскільки податковим органу не надано доказів належного повідомлення про це позивача.
Згідно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Так, відповідачем в підтвердження направлення листа №62211/10/28-611 від 12.11.2010р. «Про невизнання звітних документів» надано копію списку згрупованих рекомендаційних відправлень та копію касового чека від 10.12.2010 року. Суд звертає увагу на те, що вказані в списку поштові відправлення надіслані тільки через 28 календарних днів від дати складання та реєстрації листа податкового органу про невизнання податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року. При цьому вказані документи не дають змоги визначити які саме документи були відправлені позивачу та відсутні докази вручення поштової кореспонденції.
Позивач вказує на те, що про існування вказаного листа ДПІ у Печерському районі м. Києва та про факт невизнання податкової декларації з податку на прибуток дізнався лише в судовому засіданні при розгляді даної справи.
Крім того, нормою пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III встановлено обов'язок платника податку, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації, погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених п. 5.3 ст. 5 цього Закону.
Як було встановлено судом та зазначено вище, податкове зобовязання, самостійно визначене ТОВ «ТД «Дельта»у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року було сплачене ним у повному обсязі у встановлені законом строки.
На підставі п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.п.59.4 ст.59 ПКУ) .
Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, -з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Таким чином, оскільки наявність податкового боргу з податку на прибуток в сумі 10429,67 грн. визначена відповідачем безпідставно, а сума податкового боргу зі сплати комунального податку у розмірі 0,20 грн. на момент звернення до суду сплачена позивачем, податкова вимога №1827 від 02.03.2011р. та, відповідно, рішення від 02.03.2011р. про опис майна у податкову заставу підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як субєкт владних повноважень довів суду правомірність та обґрунтованість формування та направлення податкових вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Дельта».
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №1827 від 02.03.2011р.
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 02.03.2011р. про опис майна ТОВ «Торговий дім «Дельта»(код ЄДРПОУ 35710387) у податкову заставу.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович
Судове рішення № 19200989, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4717/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: