Постанова № 19200995, 30.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2011 року 14:31 № 2а-5568/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері Україна"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

проскасування рішення №0004732304 від 09.11.2010

За участю представників:

від позивачаСергеєва О.А., Сухоросова І.О.

від відповідача Пасулька О.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004732304 від 09.11.2010р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю застосування штрафних санкцій на підставі ч. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки у позивача був відсутній законодавчо встановлений обовязок здійснювати роздрукування Z-звіту в ті дні, коли конкретний реєстратор розрахункових операцій не застосовувався. Позивач також вказує на порушення податковим органом строків застосування санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував та зазначав, що за наслідками перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,а саме: не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків в кількості 984 шт. та не забезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, внаслідок чого винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004732304 від 09.11.2010р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової адміністрації у м. Києві, на підставі окремого плану на жовтень місяць 2010 року, проведено планову перевірку магазину №11, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1В та належить ТОВ ««Метро Кеш Енд Кері Україна»з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №620/26/51/23/32049199 від 27.10.2010 р.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва (далі - відповідач) прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004732304 від 09.11.2010р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш Енд Кері Україна" (далі - позивач) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 334560,00 грн.

Підставою для прийняття оспорюваного рішення стали висновки акту перевірки про те, що згідно наданих документів (книги КОРО, Z-звіти та контрольні стрічки реєстраторів розрахункових операцій) ТОВ „Метро Кеш Енд Кері Україна" в робочі дні торгівельного центру за адресою м. Київ. вул. Кільцева дорога, 1В (що підтверджується наданими до перевірки документами) не було забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій на вищезазначеній господарській одиниці за період з 27.10.07 р. по 30.12.07 р. в кількості 44 фіскальних звітних чеків; за 2008 рік не роздруковані 347 фіскальних звітних чеків; за 2009 рік не роздруковано 359 фіскальних звітних чеки; за період з 04.01.2010р. по 26.10.2010р. не роздруковано 234 фіскальних звітних чеки. Всього за перевіряє мий період не роздруковано на РРО №2651005045 в загальній кількості 984 фіскальних звітних чеки, а також не забезпечено їх зберігання у книзі обліку розрахункових операцій №2651005045/1.

Позиція позивача полягає в тому, що в спірний період зазначений реєстратори розрахункових операцій ним не використовувалися протягом деяких днів каси магазину, тому не вмикалися, отже, обовязок з роздрукування звітів відсутній.

З наявністю даного порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суд погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 1 Закону №265, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 Закону України №265/95-ВР визначено термін «фіскальний звітний чек»(Z-звіту) згідно якого це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій” від 18.02.2002р. № 199, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. У разі, коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то відповідно і фіскальні чеки не друкуються. У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути у ввімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обовязковим.

Таким чином, позивач мав законодавчо встановлений обовязок зі здійснення роздрукування фіскального звітного чека, протягом кожного робочого дня.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, зазначеною нормою законодавства підставою відповідальності визначено невиконання друку щоденного фіскального звітного чеку, без зазначення підстав такого невиконання.

Суд звертає увага, що акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками акту перевірки щодо встановлення порушення позивачем вимог п. 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак, статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Пунктом 3 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що, крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

При цьому статтею 238 Господарського кодексу України прямо передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції. А частиною 2 вказаної статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Отже, відповідно до наведених норм (статті 216, 217, 238 Господарського кодексу України) штрафи, передбачені статтями 17, 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносяться до адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення відбувалися з 27.07.2007р. по 26.10.2010р., однак адміністративно-господарська санкція застосована рішенням від 09.11.2010 року, тобто пізніш як через один рік з дня вчиненя порушення у період з 27.10.2007р. по 08.11.2009р., що виключає можливість її застосування на підставі положень статті 250 ГК України. Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій за незабезпечення щоденого друку фіскальних звітніх чеків в кількості 700 шт. за період з 27.10.2010р. по 08.11.2009р. є протиправним, а отже рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000від 28.07.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 238 000 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення в цілому з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна»підлягають задоволенню частково.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються згідно до ч.3 ст. 94 КАС України на користь позивача відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004732304 від 09.11.2010р. в частині штрафних (фінансових) санкцій сумі 238000 грн.

3.Судовий збір у розмірі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»(код ЄДРПОУ 32049199, адреса: 02140, м. Київ, пр.-т. Григоренка, 43) за рахунок Державного бюджету України.

4.В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович