Постанова № 19200973, 24.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 червня 2011 року № 2а-3677/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Покетбук"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

проскасування рішення № 3/13-37036192/0014 від 27.01.2011 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 27 січня 2011 року № 3/23-37036192/0014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем було безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 400 грн. за порушення ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за відсутність наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону курінню «куріння заборонено». Оскільки перевірка господарської одиниці - магазину Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»проводилась на базі Торгівельно розважального центру «Дрим Таун», Позивач зазначив, що саме на виконання вказаних норм Закону, власником ТРЦ «Дрим Таун»- Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Варітас»забезпечено у приміщенні ТРЦ «Дрим Таун», а саме на третьому поверсі відповідні графічні знаки про заборону куріння та тексту такого змісту «куріння заборонено», а також відведено спеціально обладнані місця для куріння, де розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту «місце для куріння»та інформацію про шкоду, яку завдає здоровю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту «куріння шкодить вашому здоровю».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено, що в приміщені магазину ТОВ «ТД Покетбук», де куріння заборонено не розміщено наочну інформацію щодо заборону куріння, а саме: не розміщено знаку про заборону куріння та тексту такого змісту «Куріння заборонено!». З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і правильного вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»та винесено спірне Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 січня 2011 року № 3/23-37036192/0014.

Підставою даного оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій став акт (довідка) від 21 грудня 2010 року № 1177/26/54/23/37036192 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, проведеної Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва за адресою м. Київ, проспект Оболонський, 1-Б Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук».

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»зареєстровано як субєкт господарювання Дніпровської районною у м. Києві державною адміністрацією, та, згідно Довідки форми № 4-ОПП від 19 березня 2010 року № 15194/14/29-20991 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва, Акт від 21 грудня 2010 року № 1177/26/54/26/37036192 про проведення перевірки для прийняття відповідного рішення був переданий до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації ТОВ «ТД «Покетбук», а саме ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Вказаний акт перевірки підписаний адміністратором магазину ОСОБА_1 із зауваженнями щодо того, що аналогічна перевірка була проведена інспекторами Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва в період з 21 жовтня 2010 року по 03 листопада 2010 року, та за результатами перевірки були прийняті відповідні рішення. Крім того, Позивач просить скасувати оспорюване рішення посилаючись на те, що однією з підстав протиправності даного рішення, на думку Позивача, як вбачається з заперечень до акту перевірки є те, що підтвердження щодо направлення письмового повідомлення про заплановану перевірку Позивачу надано не було.

Окружний адміністративний суд зазначає, що з даними доводами позивача щодо порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки не можна погодитись зважаючи на те, що згідно з п. 1 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подання), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами. Позапланова виїзна перевірка це перевірка, що не передбачена у планах роботи податкового органу та провадиться за наявності хоча б однієї з підстав, перелічених у частині шостій ст. 111 Закону № 509 (пункти 1-9), а саме: позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, відносини з питань виробництва та обігу тютюнових виробів, а також з питань запобігання поширенню та вживанню тютюнових виробів регулюються низкою законів та підзаконних актів.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР, від 19.12.1995 р. (далі - Закон № 481/95-BP) визначено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Законом № 1824-VI (ст. 15-2) забороняється куріння тютюнових виробів: у ліфтах і таксофонах; закладах охорони здоров'я; навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих і спортивних майданчиках; у під'їздах житлових будинків; підземних переходах та в громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Також забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: у закладах громадського харчування; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; у приміщеннях закладів культури; у приміщеннях закритих спортивних споруд; у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що в силу Закону №1824-VІ суд погоджується з позицією субєкта влади про те, що позивачу, серед іншого, необхідно в приміщенні магазину розмістити окрім графічного знака про заборону куріння ще і текст такого змісту: "Куріння заборонено!".

Статтею 16 Закону № 481/95-BP встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 17 цього Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, у разі нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Як встановлено в акті перевірки, в магазині за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-Б Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук» не забезпечено розміщення наочної інформації, яка складається з тексту такого змісту «Куріння заборонено!», чим порушено вимоги ст. 15-2 закону №481/95-ВР, відповідальність за порушення якої передбачена ст. 17 цього ж Закону.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України, а саме Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва.

Пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 2.06.2003 р. № 790, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації , Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, законодавством визначено низку державних органів, функції контролю яких за дотриманням вимог цього закону у сфері виробництва та обігу, зокрема, тютюнових виробів, розмежовані між ними в залежності від визначеної законом компетенції цих органів.

Відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001 року № 510/2001 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом, зокрема, тютюнових виробів.

Згідно із абзацом 1 та 6 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-XII на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, повязану із застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг, зокрема, тютюнових виробів.

Крім того, частиною 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам податкової служби надано право проводити перевірки дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

При цьому, відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. № 778, податкові органи мають право проводити перевірки дотримання законодавства з питань регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах повноважень, визначених Законом № 481.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»під «іншими органами», уповноваженими приймати рішення про стягнення штрафів за порушення норм вказаного Закону, розуміються також органи державної податкової служби.

За таких обставин, проведення відповідачем перевірки дотримання вимог зазначеного Закону в частині перевірки наявності наочної інформації у місцях, де куріння заборонено, є правомірним.

Статтею 19 Конституції України передбачається обовязок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, зокрема, згідно зі ст.ст. 15, 16 цього закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 15-2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів»забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності. У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

З огляду на те, що з п.п. 1.1 п. 1 Договору суборенди нежитлових приміщень № 9 від 15 травня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Мост Паблішинг»(орендар) з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»(суборендар), вбачається, що Орендар передає, а Суборендар приймає в оперативну суборенду саме Приміщення площею 10, 0 (десять) квадратних метрів, виходячи зі змісту положень п. 5 ч. 3 ст. 15-2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів», та, враховуючи, що відповідач прийняв спірне рішення №3/23-37036192/0014 від 27.01.2011 про застосування до ТОВ «ТД «Покетбук»фінансових санкцій в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаного рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва.

Ч. 1 ст. 69 КАС України встановлено, що Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Крім того, згідно ч. 1, ч. 3 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; Обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, в судовому засіданні, з метою всебічного і повного зясування обставин, на яких ґрунтується позов, з метою правильного вирішення спору по суті судом проведено допит в якості свідків Головного державного податкового ревізора інспектора першого рангу ОСОБА_3 та Головного державного податкового ревізора інспектора першого рангу ОСОБА_4, які 21 грудня 2010 року о 13:45 здійснювали перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»за адресою: проспект Оболонський, 1Б.

Як було встановлено з показань свідків, на час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук», у приміщенні магазину була розміщена наочна інформація, яка складається лише з графічного знаку про заборону куріння, однак був відсутній текст такого змісту: «Куріння заборонено!». Дані покази представником Позивача не заперечувались.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої ст. 69 цього Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Покетбук»в даному випадку задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджене тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович