Постанова № 19200968, 17.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2011 року11:38 № 2а-5135/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О. , суддів Смолія І.В. Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НОВОКОМ"

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників сторін:

позивача : Смишляєва Н.В., Круподеря С.В., Шульга А.В.

відповідача : Адаменко Д.В., Федоров С.Ф.

третя особа : Сизова Д.В.

прокуратури : Тагвей Т.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.06.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоком»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень №000016720/0, №0000170720/0 від 28.03.2011р. та стягнення суми бюджетної заборгованості у розмірі 1 514 184 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2011р. Головне управління Державного казначейства України в м. Києві залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.

Відповідно до листа №2987вих від 06.06.2011р. Прокуратура Голосіївського району м. Києва заявила про вступ у справу №2а-5135/11/2370 відповідно до ст. 60 КАС України та ст.ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», з метою представництва інтересів держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 КАС України, справа розглядається колегією у складі: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Смолія І.В., Вєкуа Н.Г., за клопотанням відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, мотивуючи наявністю правових підстав, визначених у п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для бюджетного відшкодування суми ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 1 514 184 грн. Позивач посилається на те, що бюджетне відшкодування не проведене у встановленому Законом порядку, отже, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та в своїх запереченнях посилався на те, що за результатами перевірки встановлено порушення пп. 7.7.2 та пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесені податкові повідомлення -рішення від 28.03.11р. №0000160720/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування розмірі 1 514 184 грн. та податкове повідомлення - рішення від 28.03.2011р. №0000170720/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів у сумі 1 329 384 грн.

Представник третьої особи письмових заперечень не надав та в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що Головне управління Державного казначейства України в м. Києві не порушувало права та охоронювані інтереси позивача, оскільки обов'язковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання податковим органом висновків та реєстру по відшкодуванню ПДВ до органів Державного казначейства України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоком»подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад місяць 2010 року (вх. від 17.12.2010р. №374794) разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку,складає 1 514 184 грн.

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоком»(код за ЄДРПОУ 31808816) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2008 по 31 травня 2008, з 01 листопада 2008 по 31 грудня 2008, з 01 березня 2009 по 31 березня 2009, з 01 липня 2009 по 30 вересня 2009р., за результатами якої складено Акт від 18.03.2011 №275/1-07-20-31808816.

На підставі Акту перевірки та за результатами виявлених порушень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 28.03.11р., а саме:

- №0000160720/0 - яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад місяць 2010 року у розмірі 1 514 184 грн.

- №0000170720/0 - яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів у розмірі 1 329 384 грн. (червень 2008 року на суму ПДВ 172717 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757 грн., серпень 2009 року на суму ПДВ 44660 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13311 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869 грн.)

В обґрунтування свої позиції податковий орган зазначає, що позивачем в зазначені

періоди було занижено суми бюджетного відшкодування, оскільки він був зобов'язаний заявити вищезазначені суми від'ємних значень з ПДВ саме в тих податкових періодах, коли в нього виникло право на таке бюджетне відшкодування. При цьому, відповідачем не заперечувались правомірність визначення сум, заявлених до бюджетного відшкодування та підстави формування податкового кредиту.

Позивач посилається на вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в м. Києві бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 514 184 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Новоком»та ЗАТ «Аzarto Тесhnіка», LT-62175 м. Алітус, Литва укладено угоду № U-21 від 06.03.2009 р., на виконання якої згідно ВМД №10000007/9/104007 від 12.03.2009 року Позивачем було імпортовано гральне обладнання на суму 4 275 779,05 грн., в тому числі гральні автомати SUPER GAMINATOR.

Під час митного оформлення товару Позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 855 608,69 гривень, що підтверджується ВМД №10000007/9/104007 від 12.03.2009 року та банківською довідкою по рахунку за період з 01.03.2009 по 31.03.2009р.

Оскільки сплата ПДВ у розмірі 855 608,69 гривень підтверджується ВМД №10000007/9/104007 від 12.03.2009 року, у Позивача правомірно виник за березень 2009 року податковий кредит по даній операції у розмірі 855 609 гривень, правильність визначення якого підтверджено податковою перевіркою та зазначено в п.3.1.2. Акту податкової перевірки від 18.03.2011р, а також відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2009 року, що додається.

В квітні 2009 року на виконання угоди з ТОВ «ІгроТех-Імпорт»(ЄДРПОУ 32486877) від 22.04.2009р. за №16/09 Позивачем було відвантажено ТОВ «ІгроТех-Імпорт»14 гральних автоматів, імпортованих на підставі ВМД №10000007/9/104007 від 12.03.2009 року згідно номерів та видано податкову накладну №57 від 30.04.2009р. на суму ПДВ у розмірі 184 800 гривень, що також зазначено в реєстрі виданих податкових накладних за квітень 2009 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Станом на 01.08.2009 року ТОВ «Ігротех-Імпорт»не здійснило оплату вартості відвантажених гральних автоматів, тому Позивач направив претензію №27 від 03.08.2009 року з вимогою оплатити поставлений товар, на що у відповідь ТОВ «Ігротех-Імпорт»погодилось повернути товар та розірвати Договір (Лист ТОВ «Ігротех-Імпорт»від 04.09.2009 року б/н).

У зв'язку з цим 15.09.2009р. ТОВ «ІгроТех-Імпорт»було повернуто зазначені 14 гральних автоматів, а Позивачем здійснено коригування сум податкових зобов'язань відповідно до вимог п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року та вимог п.5.6. розділу 5 «Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ»Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Розрахунок коригування податкових зобов'язань №1/57 від 15.09.09р. до податкової накладної №57 від 30.04.2009 року на суму 184 800 гривень відображено в реєстрі виданих податкових накладних за вересень 2009 року.

17 грудня 2010 року ТОВ «Новоком»було подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р. (вх. від 17.12.2010р. №374794) разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1 514 184 грн.

Сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1514 184 грн. складається із частини залишку від'ємного значення з ПДВ. що виникло у період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 по 31 грудня 2008, з 01 березня 2009 по 31 березня 2009, з 01 липня 2009 по 30 вересня 2009 (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року).

Дана сума була відображена в рядку 23.2 (значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду) та рядку 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку) декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Значення рядка 23.2 декларації з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 1515 376 грн. утворилось шляхом перенесення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за жовтень 2010 року), що виникло у період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 по 31 грудня 2008, з 01 березня 2009 по 31 березня 2009, з 01 липня 2009 по 30 вересня 2009.

При цьому, на момент подання декларації з ПДВ за листопад 2010 року частина залишку від'ємного значення в сумі 1514184 грн., що фактично сплачена отримувачем товарів постачальникам у попередніх періодах не погашалась податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування минулих періодів.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію, заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. У разі наявності експортних операцій до декларації додаються оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.

Сума ПДВ, заявлена позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 1 514 184 грн., складається із частини залишку від'ємного значення з ПДВ, що виникла у період з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 01 листопада 2008 по 31 грудня 2008, з 01 березня 2009 по 31 березня 2009, з 01 липня 2009 по 30 вересня 2009 та була фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг у попередніх періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.

Отже, згідно поданих декларацій за 2008-2009 роки та даних підтверджених результатами перевірки, право на отримання бюджетного відшкодування суми, заявленої Позивачем виникло в наступні періоди: червень 2008 року на суму ПДВ 172717 грн., грудень 2008 року на суму ПДВ 3119 грн., січень 2009 року на суму ПДВ 289924 грн., квітень 2009 року на суму ПДВ 787757 грн., серпень 2009 року на суму ПДВ 44660 грн., вересень 2009 року на суму ПДВ 13311 грн., жовтень 2009 року на суму ПДВ 17869 грн.

Всі зазначені суми від'ємного значення з ПДВ заявленого до відшкодування були сплачені Позивачем, що підтверджується розрахунковими документами та митними деклараціями наданими в матеріали справи.

На момент подання декларації з ПДВ за листопад 2010 року законодавством України, а саме плі. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. (діяв до моменту набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Із змісту п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.97р. та п.5.12.3 Порядку заповнення та подання декларацій з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, вбачається, що таке право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ, реалізується платником податків, зокрема, шляхом зазначення суми бюджетного відшкодування саме в рядку 25.1, або 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, декларування суми від'ємного значення ПДВ в рядку 25 є правом, а не обов'язком Позивача, яким він може скористатись не пізніше 1095 днів після отримання права на таке відшкодування. Отже, до моменту прийняття рішення про бюджетне відшкодування та повернення надмірно сплаченого податку Позивач, не маючи наміру на той час заявляти про бюджетне відшкодування, тобто зазначати суму до бюджетного відшкодування в рядку 25.1. або 25.2, декларував оспорювану частину залишку від'ємного значення саме в рядку 26, оскільки ця сума фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг у попередніх періодах, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування.

Згідно законодавства України, а саме п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, у рядку 26 декларації з ПДВ відображається залишок від'ємного значення ПДВ, тобто сума, що залишилася після отримання бюджетного відшкодування. Цей залишок підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Позивач переносив залишки від'ємного значення суми ПДВ, як того вимагає п.5.12.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 166, до рядка 23.2 всіх наступних відповідних декларацій з ПДВ. проте, так як в нього не було та не має відповідного обов'язку, він не використовував своє право на одержання бюджетного відшкодування та не приймав рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування до листопада 2010 року, оскільки правомірно та цілком обґрунтовано розраховував подати заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування саме в листопаді 2010 року та в межах 1095 днів, як передбачено п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21.12.2000р., який діяв на момент подання декларації з ПДВ за листопад 2010р.

Згідно п.п.5.12.3 Порядку заповнення та подання декларацій з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість, що й зробив Позивач в декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, вказавши в рядку 25.1 суму в розмірі 1 514 184 грн. (на рахунок платника податку у банку).

За результатами дослідження обставин справи щодо виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування за листопад 2010 року в сумі 1 514 184 грн., судом встановлено документальне підтвердження факту сплати ПДВ, реальність господарської операції з придбання товару, а також документальне підтвердження правомірності формування позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправність зменшення податковим органом вказаної суми.

До декларацій додані розрахунки суми бюджетного відшкодування, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Таким чином, позивачем були виконані вимоги п.п.7.7.4 и.І.Тст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», які необхідні для отримання бюджетного відшкодування в сумі 1 514 184 грн. за листопад 2010 року. Однак, відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на вказану суму, які, в порушення Закону України «Про податок на додану вартість»до теперішнього не відшкодовані і є бюджетною заборгованістю перед позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, "Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.97р. №209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду; висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Новоком»є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Новоком»підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б" п.1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито".

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000160720/0/0 від 28.03.2011р., №0000170720/0 від 28.03.2011р. 3.Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоком»(код ЄДРПОУ 31808816, адреса: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, кор. 2а, оф. 9-2) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 1514184 грн. (один мільйон сто пятдесят чотири тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Головуючий Суддя П.О. Григорович Судді І.В. Смолій Н.Г. Вєкуа