Постанова № 19200200, 09.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2011 року Справа № 2а-6321/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання: Саприкіної Т.О.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 01.07.2011 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 1/10 від 04.01.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Продвосток» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення № 0006341510/0 від 20.06.2011р.,-

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2011 року позивач - Приватне підприємство «Продвосток», звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення з податку на прибуток.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 08 жовтня 2010 року Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «ПРОДВОСТОК» в частині дотримання вимог законодавства по своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт № 2473/15-1 від 08 жовтня 2010 року. З вказаним актом позивач своєчасно не був ознайомлений.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України, а саме п.46.1 ст.46, п. 49.18.2. п.49.18 ст.49, порушення яких зі сторони Позивача стало підставою для нарахування штрафних санкцій, відповідачем було винесене Податкове повідомлення - рішення № 0006341510/0 від 20.06.2011року, згідно якому нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170,0 грн. Позивач вважає, що оспорюване повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного законодавства, без врахування фактичних обставин та наявних документів, і має бути скасовано з наступних підстав. Приватне підприємство «Продвосток» відповідно до норм чинного законодавства України робило спроби надання відповідачу нарочним в порядку та строки, встановлені законом, податкової звітності декларації на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року. Однак, всупереч чинному податковому законодавству податкові декларації не приймалися відповідачем. У зв'язку з цим позивач був змушений подавати вказану звітність шляхом поштових відправлень. 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Проте, оскільки правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. №2755Л/І, в даному випадку слід застосувати норми раніше діючого законодавства. Однак, в порушенні вимог діючого на час подання декларації, в жовтні 2010 року, законодавства, відповідач склав Акт перевірки № 2473/15-1 від 08 жовтня 2010 року, який не було передано позивачеві для ознайомлення та підпису. У зв'язку з тим, що Позивач не мав ніякої інформації про складання акту перевірки, то і не мав змоги ніяким чином оскаржити висновки акту. Звертає увагу позивач на той факт, що в жовтні 2010 року відповідачем складено акт перевірки, яким встановлено порушення п.46.1 ст.46, пп.49.18.2 ст.49.18. ст.49 Податкового кодексу , тоді як Податковий кодекс України введено в дію тільки 1 січня 2011 року . Виходячи з наведеного, податкове повідомлення-рішення № 0006341510/0 від 20.06.2011 року, про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями не відповідає вимогам чинного законодавства України, винесено без належного врахування всіх фактичних даних і наявних документів, та навіть всупереч ним. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні надав суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що ПП «Продвосток» подало поштою до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року несвоєчасно, 19 жовтня 2010 року за № 7055, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції МДПІ (копія додається), тоді як датою, згідно законодавства, фактичного граничного строку подання декларації є 09 серпня 2010 року. Згідно п. 4.6 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " № 2181-Ш від 21.12.00, у редакції ЗУ № 550-ІУ від 20.02.03р., платник податків має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4, п. 4.1 ст. 4, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, надіслати декларацію на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Граничний строк подання декларації є 09.08.2010 року, що свідчить про порушення діючого законодавства. А тому ПП «Продвосток» декларація з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року повинна була бути надісланою до 09 .08.2010 року згідно затвердженого порядку. Ленінська МДПІ у м.Луганську на підставі акту перевірки № 2473/15-1 від 08.10.2010 р. за виявлені порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.п.17.1.1 п.17.1 ст. ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.00р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0006341510/0 від 20.06.2011 року про накладення штрафних санкцій у сумі 170 грн. Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного. Згідно ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509 ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету. У судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Продвосток», зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 14 квітня 2004 року за номером реєстраційної справи 1382 1070015001540, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України з ідентифікаційним кодом 32900799 (а.с. 45-46). Підприємство знаходиться на податковому обліку в Алчевській обєднаній державній податковій інспекції в Луганській області з 01.06.2004 року за №756, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.15). Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Приватне підприємство «Продвосток», всупереч діючим нормами законодавства, за перше півріччя 2010 року склало податкову декларацію з податку на прибуток 14 жовтня 2010 року (а.с.40-41). Складену 14 жовтня 2010 року податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, Приватне підприємство «Продвосток» направило за супровідним листом від 15 жовтня 2010 року до податкового органу поштою (а.с.43-44). Податкова декларація Приватного підприємства «Продвосток», від 14 жовтня 2010 року з податку на прибуток, надійшла до податкового органу 19.10.2010 року (а.с.39). У звязку з несвоєчасним надходженням до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, згідно діючого законодавства, 8 жовтня 2010 року було складено акт №2473/15-1 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Вказаним актом було встановлено порушення п. 4.1.4, п.4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, п.16.4 ст 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, платником податку на прибуток не податна своєчасно декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року. За неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, або її затримку, відповідальність платника податку передбачена п.п.17.1.1 та п. 17.1 ст.17 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (а.с.38). Відповідно до п.4.1.4. цього ж Закону № 2181 « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час вказаних правовідносин, Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Згідно п. 4.1.7. цього Закону, платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Граничний строк подання цієї декларації стік в серпні 2010 року. Згідно законодавства,діючого на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подав у встановлені строки податкову декларацію. Пунктом 12 Інструкції № 110 визначено, що факти порушень податкового та іншого законодавства оформляються актом документальної перевірки, в якому обгрунтовано й чітко викладається зміст порушення норм законодавчих актів. А згідно з п. 13 цієї Інструкції, рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник. У рішенні зазначається сума штрафних санкцій, яка в десятиденний термін від дня отримання такого рішення підлягає перерахуванню (сплаті) до бюджету. Як зазначено у п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III та п. 6.1.2 Інструкції № 110, платник податків, який не подав у встановлені строки податкову декларацію і в якого контролюючий орган визначив (за даними документальних перевірок) суму податкового зобов'язання, має сплатити штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації , але не більше ніж 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше ніж 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17,0 грн. х 10 = 170,0 грн. Штраф відповідно до пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III застосовується стільки разів, скільки випадків неподання податкової декларації було зафіксовано контролюючим органом. Визначення та обчислення строків позовної давності викладено у двох законодавчих документах: Законі № 2181-III та Цивільному кодексі України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями).

У пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-III зазначено, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, наведених у цьому Законі (пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4), тобто не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації , а у разі, коли таку податкову декларацію подано пізніше, за днем її фактичного подання.

Вказаний акт було направлено 13.10.2010р. на адресу м. Луганськ вул.. Совєтська, 54/473 на імя ПП «Продвосток».

Згідно довідки поштамт-центра поштового звязку №1 від 20.04.2011 року, щодо відправлення та отримання вказаного акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську, вказано, що Ленінською МДПІ у м. Луганську була направлена 14 жовтня 2010 року з поштового відділення звязку Луганськ-16 на адресу: м. Луганськ вул.. Совєтська, 54/473 на імя ПП «Продвосток» кореспонденція, яка вручена в той же день -14 жовтня 2010 року, уповноваженому представнику ПП «Продвосток» (а.с.34-36).

Що стосується заяви позивача про те, що начеб-то, всупереч чинному податковому законодавству, податкові декларації не приймалися відповідачем. У зв'язку з цим позивач був змушений подавати вказану звітність шляхом поштових відправлень. Суд критично відноситься до вказаної заяви. Так, Згідно ст. 4. Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час складення ПП «Продвосток» податкової декларації з податку на прибуток) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється

як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом

вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника

відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Позивачем суду не надано жодних доказів того, що представник ПП «Продвосток» з такою заявою на ім'я керівника Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську звертався, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови.

Також позивачем суду не надано жодних доказів того, що представник ПП «Продвосток» ставив питання перед судом щодо оскарження дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

З огляду на викладене, в судовому засіданні заява позивача щодо відмови податковим органом своєчасно прийняти у позивача податкову декларацію, не знайшла свого підтвердження.

Заява позивача про те, що начеб-то, всупереч чинному податковому законодавству, Ленінською МДПІ у м.Луганську в жовтні 2010 року було складено акт перевірки, в якому податковим органом вказані порушення з посиланням на п.46.1 ст.46, пп.49.18.2 ст.49.18. ст.49 Податкового кодексу України. який введено в дію тільки з 1 січня 2011 року. не знайшла підтвердження. В судовому засіданні позивач не надав суду жодних доказів цього ствердження. Відповідач спростував безпідставні ствердження позивача, надавши суду для огляду в судовому засіданні складений акт №2473/15-1 від 8 жовтня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Вказаним актом було встановлено порушення п. 4.1.4, п.4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами. Посилання на статті Податкового кодексу України у вказаному акті не виявлено.

Згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями, N 2181, який діяв до 1 січня 2011 року, податковою декларацією являється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до чинного законодавства, а також законодавства, яке діяло на час спірних правовідносин, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (продовження див. II.).

Ленінською МДПІ у м. Луганську, згідно Акту перевірки № 2473/15-1 від 08.10.2010 р. за виявлені порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.п.17.1.1 п.17.1 ст. ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.00р., було винесено податкове повідомлення-рішення №0006341510/0 від 20.06.2011 року про накладення штрафних санкцій у сумі 170грн.

Позовні вимоги, з огляду на вказане, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Продвосток» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0006341510/0 від 20.06.2011р. про визначення Приватному підприємству «Продвосток» нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170 грн. відмовити в повному обсягу.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.В. Мирончук